Головна

Марксистська філософія про походження і історичну роль держави і права.

  1. III. Основні конституційні засади організації Російської держави.
  2. Philosophie de l'art, 12-me edit., Paris одна тисячу вісімсот сімдесят дві, p. 13-17 («Філософія мистецтва», изд. 12, Париж +1872, стор. 13-17.- Ред.).
  3. " Повість временних літ "про утворення держави Київська Русь
  4. Sf 19. Російська релігійна філософія в XX столітті, її основна
  5. А) держави, де сталася пригода
  6. Аграрне право як галузь російського права. Предмет аграрного права.
  7. Адміністративне право як галузь права.

Філософія марксизму знаходить людину в стані відчуження і основний акцент робить на його звільнення. Однак людина трактується не як ні від кого не залежний індивід, але як «сукупність суспільних відносин», тому філософія марксизму є, перш за все, філософією суспільства, що розглядається в його історичному розвитку.

Рушійною силою історії Маркс вважає «матеріальне виробництво» («базис»). Його сподвижник Енгельс стверджує, що саме «праця створила людину». Найважливішим фактом антропогенезу став перехід від привласнюючого господарства до виробничого. Виробництво накладає певний відбиток на суспільство, внаслідок чого виділяють ряд послідовно змінюють один одного формацій або способів виробництва.

Всі відомі формації містять в собі протиріччя у вигляді антагонізму, оскільки в залежності від відносин до засобів виробництва члени суспільства розділені на класи: рабовласники і раби, феодали і селяни, буржуазія і пролетаріат. В ході класової боротьби найбільш могутній клас створює держава, а також різні форми ідеології (включаючи релігію, право і мистецтво) для того, щоб цей клас міг панувати над іншими класами суспільства. Зміна формацій визначається рівнем розвитку продуктивних сил, які поступово «переростають» виробничі відносини, вступають в конфлікт з ними, що призводить до революцій (соціальним і політичним).

Комуністична революція, на думку представників марксизму, повинна остаточно звільнити людину від відчуження і привести суспільство до безкласової комуністичної формації.

Значення марксистської методології для вітчизняного правознавства (історія і сучасність). | Значення філософії права в формуванні професійної правосвідомості.


Г. Гегель: предмет і завдання філософії права. | Г. Гегель: ідея права як ідея свободи. Саморозвиток ідеї права. | Г. Гегель: сенс формули «Звільнення через підпорядкування обов'язки». | Значення гегелівської філософії права для сучасної теорії і практики правової держави. | Г. Фіхте: право і самосвідомість. | Г. Фіхте: вчення про права людини. | Г. Фіхте: право на культуру і його значення для самовдосконалення людини і суспільства. | моральне вчення | К. Маркс: критика гегелівської філософії права. | Особливості марксистського підходу до предмету філософії права. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати