Головна

Порядок організації технічного забезпечення в наступі.

  1. I. Порядок заключения трудового договора
  2. I. Порядок оказания медицинской помощи женщинам в период беременности
  3. II. Порядок оказания медицинской помощи беременным женщинам с врожденными пороками внутренних органов у плода
  4. II. Порядок разработки индивидуальной программы реабилитации инвалида (ребенка-инвалида)
  5. II. Порядок формирования экспертных групп, организация экспертизы заявленных на Конкурс проектов и регламент работы Конкурсной комиссии
  6. III. Порядок оказания медицинской помощи женщинам в период родов и в послеродовой период
  7. IV. Порядок оказания медицинской помощи беременным женщинам, роженицам и родильницам с сердечно-сосудистыми заболеваниями, требующими хирургической помощи

В ході наступального бою

З виходом батальйону на рубіж атаки майстерні, як правило, розміщуються:

- у батальйоні -за бойовим порядком свого батальйону на віддаленні 2-3 км;

- у бригаді: РЕГ (РЕМГ) - за батальйонами першого ешелону, ремонтно-відновлювальний батальон - за другим ешелоном бригади в готовності до висунення і розгортання для роботи в укриттях. У смузі дії бригади організовується один-два ЗППМ. Техніку (майстерні) виділяє ремонтно-відновлювальний батальон.

З виходом на рубіж атаки заступник командира батальона по технічній частині організовує технічну розвідку, яка проводиться для своєчасного визначення місця виходу машин з ладу, причин і характеру ушкоджень їх, вживання заходів до евакуації і ремонту несправних машин. Технічна розвідка ведеться пунктами технічного спостереження (ПТС). До складу ПТС зазвичай входять ремонтник із запасом запасних частин, водій і сапер. Очолює пункт технічного спостереження батальйону заступник командира батальйону по технічній частині. На ПТН крім заступника командира батальйону по технічній частині й заступників командирів рот по технічній частині (старших техніків рот) можуть перебувати резервні члени екіпажів. ПТС розміщається поблизу КНП батальйону й підтримує з ним зв'язок. По радіо ПТС підтримує зв'язок з РЕГ батальйону, з усіма командирами бойових машин, РЕГ бригади й старшим начальником, використовуючи радіостанції, установлені на тягачах, у майстерень і ремонтованих машинах. Пункт технічного спостереження переміщається за бойовими порядками рот першого ешелону на виділених старшим начальником або штатних засобах батальйону.

ПТС розташовується на бронетранспортері в укритті і переміщується за бойовими порядками свого батальйону на видаленні, забезпечуючим безперервне спостереження за машинами батальйону на полі бою.

Начальник ПТС підтримує зоровий зв'язок з майстернею МТО-АТ, безперебійний зв'язок по радіостанції з командиром, з ремонтно-евакуаційною групою і РЕМГ, заступником командира бригади по технічній частині, якому докладає про кількість, місцезнаходження, технічний стан вибулих з ладу машин і прийняті заходи по їх евакуації і ремонту. При виході бойової машини з ладу її командир доповідає командирові роти (взводу), перемкнувшись у радіомережу технічного забезпечення, доповідає ПТС про місцезнаходження машини, її стані й необхідної технічної допомоги. У випадку відсутності зв'язку з екіпажем ушкодженої машини висилається технічний розвідувальний дозор на тягачі на чолі із заступником командира роти (старшим техніком). Точне місцезнаходження ушкоджених машин відзначається на робочій карті, а всі необхідні дані заносяться в журнал обліку бойових ушкоджень батальйону, у якому вказуються: номер машини, марка, дата, місце ушкодження, причина ушкодження, характер ушкодження й вжиті заходи.

Місце-знаходження пошкоджених і застряглих машин, які не можуть бути відновлені силами ремонтної майстерні батальйону, причини і характер їх ушкодження начальник ПТС також відмічає на карті.

В ході наступального бою заступник командира батальйону по технічній частині веде технічну розвідку, організовує технічне обслуговування машин, ремонт і їх евакуацію. Знаходячись на ПТС, він фіксує місця зупинки пошкоджених машин, визначає причини і характер ушкоджень і трудозатрати на відновлення їх, потреби в засобах для евакуації і ремонту, намічає найбільш зручні найближчі укриття, куди можна евакуювати пошкоджені машини, організовує евакуацію їх в найближче укриття або на вісь евакуації бригади, якщо машина має ушкодження, які не можна усунути протягом 1 ч, і якщо ремонт машини на місці ушкодження її або в найближчому укритті неможливий, та машину евакуюють тягачем до майстерні або на ЗППМ. Також начальник ПТС вибирає місця розміщення майстерні МТО-АТ, визначає порядок переміщення її і сигнали виклику до пошкодженої машини для надання їй допомоги.

Прийнято вважати, що якщо пошкоджені машини, що вимагають поточного ремонту, можна відремонтувати не більше ніж за 1 ч, то вони відновлюються, як правило, на місці ушкодження або в найближчому укритті, а машини з великим об'ємом робіт по поточному ремонту, а також що вимагають середнього або капітального ремонта, евакуються на бригадний шлях евакуації або на ЗППМ бригади.

В ході наступу боєздатність батальйону і його успіх в бою значно залежать від своєчасного ремонту і повернення в лад в ході бою техніки, яка виходить в ремонт в результаті експлуатації і головним чином в результаті бойових ушкоджень. Організація ремонту автомобільної техніки в ході наступу повинна забезпечувати швидке відновлення пошкоджених машин і введення їх в лад. Для цього необхідно правильно розподілити ремонтні роботи за об'ємом і часу між ремонтними майстернями батальйонів і бригади

Бронетанкова і автомобільна техніка ремонтується на місці виходу з ладу або в найближчому укритті силами водіїв, ремонтників майстерень батальйонів, РЕГ (РЕМГ) бригади. Тривалість роботи майстрових батальйонів на одному місці, як правило, не повинна перевищувати 1,5-2 ч, інакше майстерня МТО-АТ відстане від бойвих порядків на таку відстань, що для надання пошкодженим машинам допомоги їх доведеться евакуювати до майстерні МТО-АТ, що в батальйоні зробити неможливо зважаючи на відсутність в штаті батальону спеціальної техніки для евакуації технічних засобів.

Якщо по характеру ушкодження і об'єму ремонтних робіт пошкоджена машина не може бути відновленав майстерні батальона, то командири підрозділів і заступник командира по технічній частині приймають заходи до евакуації цих машин в найближче укриття або до найближчих шляхів евакуації бригади.

Про усі машини, які не можуть бути відновлені ремонтними засобами батальйону, заступник командира батальйону по технічній частині докладає заступникові командира бригади по технічній частині, який прийматиме заходи до евакуації таких машин і наступного їх ремонту.

Ремонтно-евакуаційна група, рухаючись за батальйонами першого ешелону, ремонтує машини, що вийшли з ладу, для відновлення яких витрати часу не перевищують 1 ч.

Тягачі РЕГ в цей час евакуюють пошкоджені машини до місця розгортаємого ЗППМ бригади. Організувавши ЗППМ, РЕГ бригади залишає під охороною неосвоєний ремонтний фонд, а сама продовжує рух за наступаючими підрозділами першого ешелону.

Ремонтна майстерня бригади прибуває на перший ЗППМ після виконання бригадою найближчого завдання. З прибуттям на ЗППМ вона розгортається і приступає до роботи. Залежно від темпу наступу майстерня розгортається повністю або частково. Якщо ж при прориві передової смуги оборони противника втрати автомобільної техніки будуть незначні (противник надійно пригнічений), то ремонтна майстерня залишає на першому ЗППМ ремонтну бригаду, а сама, просуваючись далі, ремонтує пошкоджені машини в готовності розгорнутися на наступному ЗППМ. На другий ЗППМ ремонтна майстерня прибуває після виконання бригадою наступного завдання. Ремонтно-відновлювальний батальон (РВБ) за добу бою залежно від темпу наступу може переміщуватись до 2-3 разів, зупиняючись для роботи на одному місці (ЗППМ) на 4-5 годин.

В ході наступального бою в смузі дії бригади розгортається ЗППМ. Перший ЗППМ організовується на рубежі атаки (рубежі введення в бій) або за переднім краєм оборони противника, де можливий найбільший вихід машин з ладу, а надалі він призначається і організовується в глибині оборони противника в районі найбільшого скупчення несправних машин.

ЗППМ, як правило, розгортається на незараженій місцевості, поблизу джерел води, в укритих місцях. Площа ділянки ЗППМ має бути досить зручна для розгортання ремонтних майстерень. У частинах збірні пункти пошкоджених машин організовуються загальними для бронетанкової і автомобільної техніки. Зведення про місця розташування ЗППМ доводяться до усіх підрозділів.

Район розміщення ЗППМ заздалегідь повинен перевірятися на зараженість радіоактивними і хімічними речовинами; при необхідності він дезактивується. Для захисту машин і особового складу майстерень обладнуються притулки, укриття.

ЗППМ за наявності на нім розгорнутих ремонтних або ремонтно-евакуаційних засобів, складається із слідуючих майданчиків:

- зовнішнього огляду, дозиметричного і хімічного контроля і миття незаражених машин;

- дезактивації, дегазації і дезинфекції;

- приймання і дефектація машин;

- зберігання пошкоджених машин;

- ремонту машин;

- розбирання списаних машин і зберігання металобрухту;

- зберігання автомобільного майна, пального і мастильних матеріалів;

- укриття для особового складу ремонтної майстерні і автомобільної техніки.

Захист, охорона і оборона ЗППМ організовуються силами особового складу РВБ із залученням водіїв пошкоджених машин.

При переміщенні РВБ в новий район начальник ЗППМ призначає старшого, який організовує охорону невідремонтованих машин, що залишилися, силами водіїв цих машин до підходу ремонтних або евакуаційних засобів бригади.

В ході наступу, що проводиться у високому темпі, ЗППМ, як правило, не організовується. В цьому випадку РВБ веде роботу на зупинках, розгортаючись частково або повністю залежно від обстановки на термін не більше 3-4 годин.

Швидке відновлення і введеня у стрій пошкоджених машин, які не можуть бути відновлені на місці, багато в чому залежать від своєчасної їх евакуації з поля бою до ремонтних майстерень або на ЗППМ.

Евакуація полягає у виведенні пошкоджених машин з рай-она безпосередніх бойових дій і доставці їх до місця ре-монта або вантаження, а також у витягуванні глибоко застряглих (затонулих) машин.

Евакуація пошкодженої автомобільної техніки включає:

- визначення місцезнаходження машин і їх технічного стану;

- витягування перевернених, застряглих, затонулих машин;

- підготовку машин до буксирування (транспортуванню);

- доставку машин до місць ремонту, зберігання.

У батальйоні пошкоджені машини евакуюють в найближчі укриття, де вони можуть бути відремонтовані або підготовлені для подальшої евакуації, або ж в пункти, заздалегідь вказані заступником командира по технічній частині (тимчасові пункти зосередження пошкоджених машин).

Пошкоджені машини в ході бою евакуюють: в батальйоні - силами і засобами підрозділів, бронетранспортером, виділеним в ПТС, машинами автотранспортного відділення; у бригаді - силами тягачів РЕГ, тягачами ремонтної майстерні, попутними машинами автотранспортного підрозділу.

Черговість евакуації машин встановлюється з урахуванням конкретних умов обстановки, місць знаходження і технічного стану машин. В першу чергу евакуюються пошкоджені машини з-під вогню супротивника, машини бойової групи і машини, для відновлення яких вимагаються менші трудовитрати та час. У другу чергу евакуюються пошкоджені машини, які можуть бути відремонтовані в ремонтних майстрнях частин, а потім евакуються усі інші машини.

Місця розміщення пошкоджених машин батальйону, які підлягають евакуації ремонтними засобами бригади, заступник командира батальйону по технічній частині відмічає на робочій карті з вказівкою номера машини, об'єму ремонтних і евакуаційних робіт і докладає заступникові командира бригади по технічній частині.

Пошкоджена автомобільна техніка, яка не може бути відновлена силами батальйону і бригади, концентрується в найближчих укриттях. Її охорону і оборону забезпечує водійський склад, який і передає цю техніку евакозасобам старшого начальника. При цьому старшому начальникові завчасно представляеться донесення, до якого додається схема з легендою розташування машин на місцевості. У легенді вказуються характер ушкодження, міра зараження і шляху підходу.

Своєчасне постачання автомобільним майном в ході бою є необхідною умовою швидкого відновлення несправної автомобільної техніки. Тому ще в підготовчий період створюються запаси автомобільного майна в межах встановлених норм.

В ході бою автомобільне майно, що витрачається ремонтними майстернями батальйону, поповнюється із складу ремонтно-відновлювального батальону, і підвозиться засобами РВБ.

В ході наступального бою ремонтні майстерні батальйону слід розміщувати в танконедоступних і добре укритих від повітряного спостереження районах; якщо таких умов немає, то необхідно влаштовувати штучні укриття і ретельне маскувати місце розташування.

Охорону і оборону ремонтних майстерень і ЗППМ організовують їх начальники силами особового складу майстрових із залученням водіїв ремонтованих машин.

При успішному виконанні завдань в ході наступального бою, коли батальйон (бригада) переходить до переслідування, за підрозділами бригади організовується технічне замикання із складу ремонтних майстереньх батальйонів і бригади. Автотехнічне забезпечення при переслідуванні проводиться так само, як і на марші і в зустрічному бою. При переслідуванні час роботи ремонтних майстерень по наданню допомоги пошкодженим машинам зменшується. При діях в оперативній глибині оборони супротивника машини, що вимагають тривалішого ремонту за часом, що мають в розпорядженні ремонтні майстерні бригади (батальйону), евакуюються на ЗППМ.

Організація автотехнічного забезпечення (АТЗ) при підготовці до наступу з безпосереднім зіткненням с противником має слідуючі особливості:

- з водіями вивчається місцевість у напрямку предстоячого наступу;

- машини по черзі подаються до майстерень для ТР і ТО, а машини бойової і стройової групи ведучі бойові дії можуть обслуговуватись і ремонтуватись на місці. Водіям надають допомогу ремонтники.

Організація АТО при наступу з безпосереднім зіткненням с противником така ж як і при наступі з ходу.

В ході бою послідовність роботи посадових осіб і організація роботи ремонтних майстерень остаються такими самими як і при наступі з ходу.

При форсуванні водної перешкоди при організації АТЗ необхідно передбачити:

- порядок підготовки машин до подолання водної перешкоди і обєм робіт;

- виділення тягачів і ремонтних засобів для робіт по евакуації і ремонту пошкоджених машин;

- черговість, строки і місця переправи ремонтних підрозділів, райони їх розгортання на протилежному берегу.

При бої в особливих умовах організація й здійснення технічного забезпечення мають ряд особливостей,

При підготовці роти (батальйону) для дій у горах

з водіями всіх машин проводяться заняття й тренування в зупинках і рушанні з місця на підйомах і спусках, а також на косогорах, найбільш складних навіть для більш досвідчених водіїв. Проводяться інструктаж або заняття за правилами водіння машин по гірських дорогах, по технічному обслуговуванню машин в умовах розрідженого повітря й роботи агрегатів, вузлів танків і інших машин з постійним перевантаженням.

При підготовці матеріальної частини особлива увага звертається на перевірку стану тих агрегатів і вузлів, які випробовують найбільші навантаження при русі в горах. Перевіряється регулювання приладів керування, механізмів повороту й гальм, а також стан гусеничних стрічок і їх натяг.

При експлуатації бойової й іншої техніки в горах в умовах розрідженого повітря різко падає потужність двигунів і зростає витрата палива. Тому проводиться спеціальне регулювання приладів системи живлення бойових і інших машин. У системі охолодження регулюються пароповітряні клапани на режим роботи у висотних умовах.

Різкі коливання температури навколишнього повітря в горах вимагають забезпечення всіх машин утеплювальними капотами, килимками й іншими засобами утеплення, а також перевірки систем підігріву двигунів.

На всіх машинах перевіряється наявність і справність шанцевого інструмента, засобів підвищення прохідності, гірських колодок, буксирів і запасу води. Створюється збільшений запас деталей і вузлів, підданих підвищеному зношування в гірських умовах.

З початком бою в горах відділення технічного обслуговування розгортає свою роботу якнайближче до бойових порядків. При неможливості майстерні іти за батальйоном через непрохідні для автомобілів дороги відділення переміщається на доданому танковому тягачі. У мотострілкових батальйонах відділення технічного обслуговування прямує на МТП. Ушкоджені машини евакуюються з маршруту вперед до першого розширення дороги або роз'їзду.

При проведенні щоденного технічного обслуговування бойової й іншої техніки в горах особлива увага звертається на перевірку приводів механізмів керування, повороту й гальм, а також кріплення агрегатів, вузлів і приладів і в першу чергу механізмів прицілювання й наведення.

При дії в горах значно ускладнюється спостереження за танками на полі бою. Тому створюються ротні пункти технічного спостереження або зі складу батальйону виділяються дозори технічного спостереження.

Взимку організація технічного забезпечення підрозділів на марші й у бої має свої особливості.

Наявність великих заболочених місцевостей вимагає спеціальної підготовки механіків- водіїв (водіїв) по особливостях водіння машин, а при підготовці техніки проводяться заходи щодо забезпечення машин засобами самовитаскування й підвищення прохідності через важкі ділянки місцевості.

Суворий клімат знижує працездатність екіпажів і продуктивність ремонтних підрозділів, утрудняє пуск двигунів і підтримку теплового режиму їх у ході експлуатації. Тому з екіпажами й водіями вивчаються особливості експлуатації машин в умовах низьких температур. Перевіряється ступінь заряженості акумуляторних батарей і повітряних балонів. При необхідності акумулятори заряджаються, а тиск повітря в балонах повітряного пуску піднімається до встановлених норм. Проводиться фарбування техніки під тло місцевості.

Сніжний покрив і кам'янистий ґрунт утрудняють евакуацію ушкоджених танків і підхід до них майстерень. Тому часто ремонтники РЕГ батальйонів змушені з інструментом переміщатися на гусеничних тягачах і ремонтувати машини на місцях виходу їх з ладу. Проведення обслуговування машин при підготовці, у ході маршу або бою в особливих умовах сполучене з більшими труднощами. Тому командир роти (батальйону), ухвалюючи розв'язок, повинен ураховувати та обставину, що в горах, пустелях і північних районах періодичність проведення озброєнню й техніці технічного обслуговування № 1 і 2 зменшується на 25-30%, а час на їхнє проведення збільшується на 20% і більш.

Механізована рота (батальйон) може діяти в тактичному повітряному десанті.

У цьому випадку підготовка особового складу, озброєння й техніки буде здійснюватися в тому районі, де перебуває рота (батальйон) до моменту одержання завдання.

У підготовці механіків-водіїв (водіїв) є ряд особливостей. Насамперед з ними проводяться заняття або інструктаж із правил навантаження, кріплення й розвантаження техніки з вертольотів. Вивчаються правила водіння машин стосовно до умов місцевості в районі висадження десанту. Оскільки сили й засоби обслуговування й ремонту можуть бути в складі десанту в обмеженій кількості або взагалі не будуть, то проводиться інструктаж водіїв про порядок усунення відмов або ушкоджень машин на полі бою силами екіпажів і водіїв з використанням ЗІП.

Озброєнню й техніці проводиться чергове планове технічне обслуговування із залученням засобів батальйону й бригади.

До початку висування із займаного району командир роти (батальйону) і його заступник перевіряють готовність техніки до десантування.

Технічне забезпечення батальйону після висадження (вивантаження) при виході до призначеного об'єкта (рубежу), атаці й утриманні його здійснюється ремонтною групою, яка іде за першим ешелоном і робить ремонт ушкодженої техніки на місцях виходу її з ладу протягом часу виконання завдання (3-4 г) батальйоном. Невідновлювані об'єкти евакуюються бойовими машинами в район оборони батальйону, де й ремонтуються.

Після підходу наступаючих військ командир роти (батальйону) доповідає старшому начальникові про виконання завдання, стані й наявності особового складу, озброєння й техніки, дає вказівки про приведення її в повну бойову готовність, а його заступник по технічній частині організує обслуговування, ремонт і передачу невідремонтованих машин ремонтній роті бригади.

Рота (батальйон) може призначатися в розвідувальний загін для ведення розвідки боєм. При призначенні в розвідувальний загін особлива увага приділяється досягненню високої автономності батальйону. Із цією метою батальйон забезпечується всіма видами боєприпасів з розрахунку дій на всю глибину поставленого завдання. Машинам проводиться обслуговування в обсязі, що забезпечує їхню безвідмовну роботу при веденні високоманеврених дій у глибині оборони супротивника.

Запаси пального й ЗІП машин поповнюються до встановлених норм. Збільшується кількість гостродефіцитних запасних частин для кожної марки машин і в майстерні технічного обслуговування. Залежно від місцевості, пори року й умов дій розвідувального загону РЕГ (Рем. Г) батальйону просувається за батальйоном на колісних машинах або танкових тягачах з головними силами загону. У ході виконання завдання всі ушкоджені машини евакуюються. При веденні ротою (батальйоном) розвідки боєм технічне забезпечення організує й ведеться, як у наступальному бої.

Для розв'язку завдань в інтересах частин і з'єднань у ході бойових дій може висилатися рейдовий загін у складі до посиленого мотострілкового (танкового) батальйону.

Підготовка особового складу механіків- водіїв (водіїв), озброєння, бойової й іншої техніки також ведеться з урахуванням автономності дій роти (батальйону) до 1 діб на глибину до 50 км і більш від головних сил. До початку висування із займаного району командир роти (батальйону) і його заступник особисто перевіряють готовність підрозділів до дій.

З початком висування до рубежу перехід до рейдових дій технічне забезпечення організує силами й засобами бригади, а при виході батальйону до наміченого об'єкта атаки - засобами відділення технічного обслуговування, яке підсилюється тягачами з ремонтної роти бригади. Замикання виконує завдання по усуненню несправностей на зупинених машинах і постановкою їх на хід. Машини, які не можуть бути поставлені на хід і відремонтовані на підході до об'єкта, евакуюються в район збору, де по можливості відновлюються.

При атаці наміченого об'єкта засобу замикання виконують завдання ремонтно-евакуаційної групи батальйону й переміщаються за бойовими порядками рот першого ешелону. Тут же переміщається й пункт технічного спостереження. При атаці об'єкта з ходу з різних напрямків організують пункти технічного спостереження рот.

Після виконання завдання рота (батальйон) виходить до чергового об'єкта або в район збору, куди евакуюються своїм ходом, тягачами, а іноді й бойовими машинами всі невідремонтовані машини. При з'єднанні рейдового загону з головними силами всі невідремонтовані машини передаються в ремонт засобам старшого командира (начальника).



Порядок організації технічного забезпечення при підготовці до наступу | Обєм робіт з ТО та ремонту в наступі

Призначення та можливості МТО-АТ | Порядок розгортання постів та виробничі можливості МТО-АТ. | Особливості МТО-АТГ, МТО-40С. | Порядок розгортання постів та виробничі можливостіМІР | Призначення та комплект ПАРМ - 1М. | Порядок розгортання постів ПАРМ - 1М. | Виробничі можливості | Можливості МРС | Можливості МРМ | Порядок організації та основні заходи технічного забезпечення |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати