Головна |
1. 22 червня 1941 - 18 листопада 1942 року - початковий період війни. Можливість планувати і проводити великомасштабні наступальні операції належить вермахту. Радянські війська залишили Білорусію, Прибалтику, Україну і вели оборонні бої за Смоленськ, Київ, Ленінград. Битва за Москву (30 вересня 1941 р 7 січня 1942 г.) була першою поразкою супротивника, тим самим зірвавши план блискавичної війни. Війна набула затяжного характеру. У 1942 р почалися оборона Сталінграда та битва за Кавказ. Було завершено переклад економіки СРСР на військові рейки, почалася партизанська війна в тилу ворога на території Білорусії, Брянщини, Східної України. (Основні битви початкового етапу війни
Оборонні бої влітку-восени 1941 р .:
- Оборона Ленінграда - героїчними захисниками міста були створені Лужский рубіж оборони, а також кордон Петергоф-Колпіно. 8 вересня група армій загарбника «Північ» встановила блокаду Ленінграда, але захопити місто так і не змогла;
- 10 липня розпочалося Смоленська битва, що тривала більше двох місяців. В ході нього було завдано перший великий контрудар під Єльня, і група фашистської армії «Центр» на час перейшла до оборони;
- Оборонну бій за Київ тривало до 19-20 вересня 1941 р Значна частина військ Південно-Західного фронту потрапила в оточення. Одеса оборонялася 73дня, радянські війська залишили місто 16 жовтня 1941 р
Оборонні бої липня-вересня 1941 року зламала здійснення початкового варіанта плану «Барбаросса». Новий наступ німці вже планували тільки на одному напрямку - московському (операція «Тайфун»).
2. 19 листопада 1942 р - кінець 1943 р - період корінного перелому, т. Е. Остаточного переходу стратегічної ініціативи до СРСР. 2 лютого 1943 року - розгром німців під Сталінградом, капітуляція 6-ї армії генерал-фельдмаршала Ф. Паулюса. Бій на Курській дузі в липні 1943 р закінчилося перемогою радянських військ, остаточно підірвало наступальну стратегію вермахту. Битва за Дніпро, визволення Лівобережної України розглядається як крах оборонної стратегії вермахту. Сформовані великі партизанські з'єднання під керівництвом Ковпака, Федорова, Сабурова, в тилу ворога з'явилися звільнені від загарбників райони. У 1943 р відбувається зміцнення радянської військової економіки, зміцнилася антигітлерівська коаліція, в Тегерані проведена конференція, настала криза фашистського блоку. (Корінний перелом в ході Великої Вітчизняної війни Корінний перелом в ході війни - це перехоплення стратегічної ініціативи, перехід від оборони до стратегічного наступу, зміна співвідношення сил.
Виділимо основні битви другого етапу війни («корінного перелому»):
- Розгром німецьких військ під Сталінградом (19 листопада 1942-2 лютого 1943),
- Курська битва (5 липня-23 серпня 1943 року.),
- Битва за Дніпро (вересень-листопад 1943 г.),
- Звільнення Кавказу (січень-лютий 1943 р.)
До листопада 1942 р наступ ворога було зупинено, цьому сприяли такі чинники:
1) радянське командування отримало уроки з поразок початкового періоду, зросла довіра до військових кадрів;
2) до середини 1942 р вдалося перевести народногосподарський комплекс на військові рейки, з кінця 1942 року СРСР виробляв більше військової техніки, ніж Німеччина;
3) в ході першого періоду війни ціною великих жертв був сформований новий офіцерський корпус, виділилися здатні командири, війська навчилися воювати, піднявся бойовий дух всього населення, війна стала дійсно Вітчизняної.
Партизанський рух і підпілля в роки війни.
Значний внесок у боротьбу із загарбниками внесло партизанський рух і підпілля. Заклик до розгортання руху опору в тилу ворога пролунав в директиві РНК і ЦВК ВКП (б) від 29 червня 1941 р Взимку 1941-1942 рр. в Тульській і Калінінської областях сформувалися перші партизанські загони. Одночасно діяли підпільні організації, які займалися розвідкою, диверсіями, інформуванням населення про становище на фронті. Символом мужності стали імена Зої Космодем'янської, московської комсомолки, занедбаної в тил ворога і повішеною гітлерівцями, Олега Кошового, Любові Шевцової, Уляни Громової, Івана Земнухова і інших підпільників, люто боролися в ворогом на окупованій території. Навесні 1943 р диверсійна підпільна робота велася практично в усіх містах на захопленій території. Почали виникати великі партизанські з'єднання під командуванням Ковпака, Сабурова, Федорова, Коляди, Гришина. Особливо масштабними були партизанські дії під час Курської битви, операції «Рейкова війна» і «Концерт». У міру настання радянських військ партизанські з'єднання вливалися в підрозділи регулярної армії. Всього за роки війни партизани знищили 1,5 млн. Воїнів фашистської армії, підірвали 20 тис. Ворожих поїздів і 12 тис. Мостів, знищили 65 тис. Автомашин, 2,3 тис. Танків, 1,1 тис. Літаків, 17 тис. км ліній зв'язку. Партизанський рух і підпілля стали одним з істотних чинників перемоги.
Зовнішня політика СРСР в 1930-і роки | Зап 53
Проаналізуйте причини переходу до непу і його сутність. | Передумови утворення СРСР | Етапи освіти СРСР | Форми (об'єднання) республік | Утворення СРСР і національно-державне будівництво | Значення освіти СРСР | Охарактеризуйте причини, мети, джерела фінансування індустріалізації в СРСР. | Коли в СРСР була проведена колективізація? Причини, сутність, поледствія. | Терор і репресії | Зап 54 |