На головну

Аналіз і оцінка якості норм і стану нормування праці.

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. Finance, бета-аналіз брендів)
  3. Gt; Йде аналіз голосу.
  4. I Етап. Ухвалення рішення про створення системи якості
  5. I-d діаграма вологого повітря, її структура. Характерні випадки зміни стану повітря і їх зображення на I-d діаграмі.
  6. I. Захворювання та патологічні стани, що призводять до порушень кровообігу мозку
  7. II етап роботи над твором: Аналіз

Норма праці - міра праці, що торкається в певних організаційно-технічних умовах з урахуванням передового зарубіжного та вітчизняного досвіду. Норми праці як би підбивають підсумок технічних і організаційних рішень на виробництві, вони фіксують досягнутий рівень техніко-технологічного та організаційного досконалості на підприємстві і для цих умов встановлюють міру праці.
 Норми праці є також необхідним елементом планування праці і виробництва: за допомогою норм праці розраховують трудомісткість виробничої програми, визначають необхідну чисельність персоналу і його структуру на підприємстві.
 Нарешті, норми праці - це складова частина організації оплати праці, так як з їх допомогою встановлюється розцінка - величина заробітку за виконання одиниці роботи.

На практиці використовуються дослідно-статистичний і аналітичний методи нормування.
 При дослідно-статистичному (іноді його називають сумарним) методі норми встановлюються в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій. Досвідчений метод передбачає визначення норми на основі особистого досвіду нормувальника, а статистичний - заснований на встановленні норм за даними про фактичні витрати часу на аналогічну роботу в минулому. Дослідно-статистичний метод не може бути визнаний науковим, так як норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці.
 Науково обгрунтовані норми праці встановлюються аналітичним методом. З його допомогою нормування здійснюється в наступному порядку: нормована операція розчленовується на складові її елементи; визначаються всі фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елемента (технічні, організаційні, психофізіологічні, економічні та соціальні); проектуються раціональний склад операції і послідовність виконання її елементів з урахуванням найкращого поєднання чинників, що впливають на їх тривалість. Після цього розраховуються витрати часу на кожен елемент і визначається норма часу на операцію в цілому. Одночасно розробляються організаційно-технічні заходи, що забезпечують впровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми.
 Аналітичний метод нормування має два різновиди: аналітично-розрахунковий і аналітично-дослідницький. Вони розрізняються способом визначення витрат часу.
 При аналітично-розрахунковому методі витрати часу на кожен елемент операції і операцію в цілому визначаються по науково обгрунтованим міжгалузевим, галузевим чи місцевим нормативам.
 При аналітично-дослідницькому методі витрати часу на кожен елемент і операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірювань цих затрат на робочих місцях (шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу).
 Крім того, на підприємствах зустрічаються випадки одночасного використання двох різновидів аналітичного методу, коли одні елементи норми часу встановлюються за нормативами, а інші - на основі проведених досліджень.
 Найбільшого поширення на практиці отримав аналітично-розрахунковий метод, так як він значно скорочує трудомісткість розробки норм, сприяє встановленню норм рівної напруженості і дає можливість розрахувати норми до початку виробництва нових виробів.
 Нормування праці службовців. До категорії "службовці" відносять керівників різного рангу, фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою і технічних виконавців (діловодів, архіваріусів, секретарів, друкарок-стенографісток і ін.). Для встановлення їх нормативної чисельності використовуються ті ж методи, що і для нормування праці робітників, в тому числі аналітично-розрахунковий метод на основі застосування: єдиних нори часу (наприклад, на машінопісаніе, креслярські і копіювальні роботи); типових норм часу (наприклад, на роботи з діловодства, бухгалтерського обліку, на нормативно-дослідні роботи та ін.); нормативів чисельності службовців виконуваних функцій управління (наприклад, нормативи чисельності по функції "Бухгалтерський облік і звітність" і ін.).
 Застосовується також аналітично-дослідницький метод встановлення норм, що передбачає безпосереднє вивчення витрат робочого часу на робочих місцях.
 Норми можуть бути диференційованими (на операцію) і укрупненими (на всю роботу). Диференційовані норми використовуються для нормування праці технічних виконавців, а укрупнені - для нормування праці фахівців.
 Якщо норми охоплюють в основному всі види робіт і операцій, властиві тій чи іншій посаді або групі посад, вони можуть бути використані для визначення необхідної чисельності відповідних працівників.
 Для керівників регламентуються число підлеглих і заступників, витрати робочого часу на закріплення за ними види діяльності.
 Так, для директора підприємства рекомендується норма числа підлеглих у межах від 7 до 10 контрольованих ним ланок (заступників, служб, виробництв).
 При нормуванні праці фахівців і технічних виконавців використовуються нормативи витрат часу на виконання закріплених за ними видів робіт. Зги нормативи повинні по можливості охоплювати всі етапи і види робіт, правильно враховувати вплив факторів на трудомісткість і умови виконання робіт.
 Для фахівців і технічних виконавців застосовується метод нормування праці шляхом побудови балансів витрат робочого часу. На основі аналізу фактичного балансу робочого часу проектуються зміст і витрати часу по кожному виду робіт з урахуванням реалізації заходів, спрямованих на вдосконалення трудового процесу. Для тих фахівців і технічних виконавців, які зайняті обслуговуванням виробництва, доцільно встановлювати норми обслуговування (наприклад, для працівників обчислювальних центрів, табельників, касирів).
 Порядок зміни норм праці. Норми праці не можуть залишатися незмінними протягом тривалого періоду часу і підлягають періодичному оновленню в міру зниження трудомісткості виготовлення продукції.
 На підприємствах повинна здійснюватися систематична робота по виявленню і використанню резервів зростання продуктивності праці і встановленню прогресивних норм. Ця робота передбачає: проведення атестації робочих місць; розробку і реалізацію плану технічного розвитку і вдосконалення організації виробництва; розробку і реалізацію календарного плану заміни і перегляду норм і освоєння нових норм.
 Атестація робочих місць передбачає оцінку якості всіх діючих на підприємстві норм праці як одного з найважливіших показників організаційно-технічного рівня виробництва. Оцінка якості діючих норм передбачає перевірку кожної норми на відповідність досягнутому рівню техніки, технології, організації виробництва і праці, після чого приймається рішення про атестацію або неатестації перевірених норм.
 Атестованими визнаються технічно обгрунтовані норми, відповідні досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва і праці.
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

 



Підсумований облік робочого часу | Контрактація індивідуальної відповідальності

Функції оплати праці. | Принципи та елементи організації оплати праці. | Сутність і умови застосування відрядної форми оплати праці. | Сутність і умови застосування погодинної форми оплати праці | Рівень життя Показники. Нерівність доходів і бідність. Причини бідності. Програма державної допомоги бідним. | Opганизации праці в виробничо-господарській системі підприємства, її роль і забезпеченні конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкової економіки | Визначення економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації праці. | Мікроелементний нормування - метод дослідження і проектування трудових процесів, його сутність; етапи розвитку. | Система (класифікація) трудових норм і нормативів. Основні функції трудових норм. | Завдання і методи дослідження структури змінного фонду робочого часу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати