Головна |
Найважливішим джерелом вивчення чисельності, складу і територіального розміщення населення є переписи населення.
Облік населення в нашій країні має досить давню історію. Однак єдиною переписом населення (в сучасному розумінні цього слова) в дореволюційній Росії був перепис 1897 р охопила всю територію країни.
Перший перепис населення в колишньому СРСР проведена станом на 28 серпня 1920 р Її підготовка і проведення проходили в надзвичайно важких умовах інтервенції і громадянської війни. Наступні перепису проводилися в 1926, 1939, 1959, 1970, 1979 і 1989 рр.
Перепис населення в сучасних умовах являє собою складну науково-організаційну статистичну операцію, основними рисами якої є: 1) загальність, т. Е. Перепису підлягають всі особи, що відносяться до даної території; 2) наявність програми перепису і її єдність; 3) облік ознак кожної окремої людини; 4) збір відомостей безпосередньо у населення; 5) експедиційний метод спостереження, т. Е. Збір відомостей шляхом особистої бесіди з кожною людиною; 6) одномоментність перепису, т. Е. Проведення обліку населення за станом на певний «критичний» момент часу; 7) централізація, що забезпечує дотримання єдності програми і методу перепису, виконання всіх робіт у встановлені терміни; 8) обротка даних на електронно-обчислювальних машинах; 9) поєднання суцільного обліку даних з вибірковим обліком не
яких ознак.
Підсумки переписів покладені в основу визначення і прогнозування чисельності, складу і розміщення населення в міжпереписний період. Перепису населення прийнято проводити через кожні 10 років
Дані про населення, крім їх величезного значення для аналізу та планування соціально-економічного розвитку, також необхідні для планомірної і успішної діяльності органів і установ охорони здоров'я, для розробки планів оздоровчих заходів, визначення якості, потужності і розміщення мережі лікарень і поліклінік, пологових будинків, жіночих консультацій, дитячих поліклінік і ясел, санітарно-епідеміологічних станцій та підготовки медичних кадрів. Крім того, дані статистики населення разом з іншими показниками про народне здоров'я (захворюваність і фізичний розвиток) служать для медичних працівників важливими критеріями, що характеризують рівень здоров'я населення в зв'язку з проведеними соціальними та медичними заходами.
26. Дитяча смертність в Російській Федерації: особливості та тенденції, структура причин. Основні фактори, що впливають на рівень дитячої смертності.
Дитяча смертність - показник частоти смерті дітей на 1-му році життя. Розраховують цей показник на 1000 дітей, що народилися живими (в акушерських стаціонарах і вдома), за даними територіальних РАГСів. Багаторічний досвід багатьох країн показує, що з усіх вмираючих у віці до 1 року близько 2/3 народилося в тому ж календарному році і близько 1/3 - на рік, що передував року їх смерті. Зважаючи на це уточнений річний показник малюкової смертності обчислюється за такою формулою:
число дітей, померлих на 1-му році життя за даний рік
Дитяча смертність =--- --- X 1000.
2/3 дітей, що народилися живими цього року + 1/3 дітей, що народилися живими в попередн. році
Життя дитини 1-го року ділиться на два основних різко відрізняються періоду: 1-й місяць життя (точніше 4 тижні) - період новорожденноеті (неонатальний період) і більш старший період життя (2-12 місяців) - постнеонатальний період. Відповідно до цих періодів можна розрахувати показники неонатальної та постнеонатальной смертності.
Причини дитячої смертності:
1. Стани, що виникають в пренатальному періоді 42%
2. Вроджені аномалії 23%
3. Хвороби органів дихання 12,4%
4. Інфекційні та паразитарні захворювання 6,7%
5. Нещасні випадки 6,5%
Демографічні показники. Методика оцінки та аналізу основних показників природного руху населення. | Перинатальна смертність в Російській Федерації. Причини і фактори, що впливають на рівень перинатальної смертності.
Поняття медичної статистики. Значення і використання статистики для вивчення здоров'я населення і оцінки діяльності закладів охорони здоров'я. | Основні етапи статистичного дослідження. | Закон великих чисел як теоретична основа вибіркового методу. Вимоги до вибіркового методу. | Суцільний і вибірковий методи статистичного дослідження. Поняття про репрезентативності. | Середні величини, їх значення і застосування в практичній діяльності лікаря. | Сигма (s) і коефіцієнт варіації (Сv). Їх значення і застосування. | Значення і застосування помилки середньої арифметичної величини і відносного показника. | Метод стандартизації, його значення і застосування. | Графічне зображення статистичних показників. | Сучасні тенденції та особливості показників здоров'я населення в різних країнах світу. |