На головну

Курс на будівництво соціалізму в одній країні і його наслідки. Посилення режиму особистої влади Сталіна. (30 роки).

  1. C) однієї тисячі рублів
  2. II. Витрат на повернення навколишнього природного середовища в попередній стан;
  3. II. усунення гемоторакса
  4. XVIII століття. «Петрівське бароко». Поява нових типів будівель. Будівництво нової столиці. Архітектура Санкт-Петербурга. Д. Трезини, М. Земцов, В. Растреллі.
  5. А. Законодавчі (представницькі) органи влади республік у складі Російської Федерації
  6. А. Органи виконавчої влади республік у складі Російської Федерації
  7. АКБ складається з 56 акумуляторних банок. ЕРС однієї акумуляторної банки 1,25В на-

У 1927 р через брак примушує. товарів для обміну на зерно, низьких держ. цін, неврожаю в ряді р-нів скоротилася продаж зерна і ін. продуктів гос-ву. Городяни кинулися розкуповувати осн. споживчі товари. Це стало дополн. стимулом для селян приховати подалі хліб. Восени 1927 року з прилавків магазинів зникли масло, сир, молоко, почалися перебої з хлібом, за ним вишиковувалися довгі черги. Для ліквідації кризи були зроблені чрезв. заходи: в село для вибивання хліба були відправлені 30 тис. членів партії. Всі партійні вожді виїхали "на місця" для ведення роз'яснювальної роботи. Сам Сталін відправився в Сибір. Він дозволив місцевим партійним працівникам застосовувати до селян, які не здають хліб, заходи кримінального пов-я.

Сущ. 2 точки зору. Сталін вважав, що криза викликана порушенням екон. пропорцій. Занадто слабка пром-ть м. Забезпеч. випуск необх. товарів. Товарний голод не дозволяє отримати у селян хліб економічним шляхом --в обмін на промтовари. У той же час дрібне хрест. госп-во не здатне удовл. потреби зростаючої пром. Великий же виробник-кулак свідомо саботує хлібозаготівлі. Сталін предл. сконцентрувати всі фін. і матеріальні ресурси на реш-е проблеми індустріалізації і зайнятися перебудовою с / г в бік створення високотоварних колективних госп-в, кіт. не тільки ефективніше індивідуальних, а й більш соотв. соціалістичного ідеалу.

Іншої думки притримає. Н. І. Бухарін. Він вважав, що до кризи привели чисто суб'єкт. моменти: чи не був створений резервний фонд промтоварів; зростання ден. доходів села не був збалансований податками, що загострило товарний голод; були встановлені низькі закупівельні ціни на хліб. Бухарін предл. усунути всі указ. причини. Він був не проти створення великих коллект. госп-в, але рах., що основою аграрного сектора ще довгих. час д. залишатися індивід. хрест. госп-ва.

Пленум ЦК ВКП (б), сост. квітні 1929 р підтримав сталінську програму, розв'язавши йому руки для згортання непу. Поразка Бухаріна і його прихильників було визв. не тільки контролем Сталіна над партапаратом, а й тим, що сов. т-во до цього часу б. підготовлено до подібного розвороту подій. Народ приваблювала висунута Сталіним перспектива возм-ти швидкої побудови соціалізму в одній країні. Зрад. атмосфера в самій партії. Вона оказ. переповненій людьми, які хотіли знайти програму радик. дії. Всім хотілося покінчити з особистими розбірками партійних вождів, знайти єдиного лідера, ясну мету. Сталін не просто вловив настрої мас і партії, а й уміло підігрівав їх.

Індустріалізація (інд-я)

Проблеми інд-і як первоочер. завдання розвитку сов. економіки б. поставлені в кінці 1925р. тоді ж б. визначені і її осн. мети:

Вип-е цих завдань гальмувалося відсутністю необх. матер. і фін. ср-в, що змушувало керівництво йти по шляху все більшої централізації розподіл-я вже були в країні ресурсів. У 1927 р сов. економісти Пріст. до розробки першого п'ятирічного плану, кіт. д. б. передбачити комплексне розв. всіх районів і использ-е всіх ресурсів для інд-і країни. Коли цей план б. складений, Сталін сам виправив його, піднявши всі планові показники на запаморочливу висоту. Для вип-я сталінських планів треб. величезна кількість робочої сили. У короткий термін б. ліквідують. безробіття.

З країни інтенсивно вивозилося сировину, продовольство - хліб, масло, цукор, споживання кіт. населенням було різко обмежено. Вивозили нафту, золото, ліс, розпродавалися скарби російських музеїв.

І хоча завдання першої п'ятирічки були вип., В 1928-1932 рр. зроблений значить. крок в обл-ти інд-й. Вироб-во продукції тяж. пром-ти зросла за п'ятиріччя в 2,8 рази, машинобудування - в 4 рази. Стали до ладу Дніпрогес, Магнітогорський і Кузнецький металург. комбінати, великі вугільні шахти в Донбасі та Кузбасі.

Виконання другого п'ятирічного плану (1933-1937 рр.) Перетворило країну з аграрної в потужну индустр. державу, економічно незалежна. від ін. країн. Понад 80% всієї промисло. продукції дали новозбудовані чи реконструюють. підприємства, число кіт. поповнилося Уральським і Краматорським заводами тяж. машиностр-я, Челябинским тракторним і Уральським вагонобудівним заводами.



Соціально - економічний і політичний розвиток країни в 20-ще роки. НЕП. Формування однопартійного економічного режиму. | розкуркулення

Політичні партії в Росії: генезис, класифікація, програми, тактика | Питання № 33 | Досвід Російського парламентаризму на початку XX століття | П. А. Столипін і його реформи | Росія в Першій світовій війні | Лютого 1917. Формування нових структур влади | Розвиток революційних подій в Росії навесні, влітку і восени 1917 р | II з'їзд Рад | Особливості формування радянської державності | Громадянська війна і інтервенція, їх результати і наслідки. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати