Головна

Поняття перцептивного, знаково-символічного і логіко-вербального мислення.

  1. I. Основні поняття ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  2. III. Порушення мислення.
  3. Адміністративні покарання: поняття, цілі, види
  4. Аналіз простих резистивних ланцюгів з використанням поняття вхідного опору.
  5. Асинхронні машини. загальні поняття
  6. Базові поняття вхідної мови системи
  7. Базові поняття стратегічного управління та тенденції його розвитку Волинський В. В.

процес перцептивного мислення пов'язаний зі сприйняттям, усвідомленням і розумінням реальної ситуації в середовищі. Перцептивное мислення - це актуалізація в мозку і висновок на рівень свідомості частини моделі середовища, що включає реально сприймається органами почуттів фрагмент середовища. Виникає при цьому в свідомості частина середовища може виходити за межі безпосередньо сприйманого фрагмента як в просторі, так і в часі. Спочатку перцептивное мислення не було відокремлено від сприйняття і дій тварин - результати розумових актів трансформують поле сприйняття і безпосередньо реалізуються в моторні акти.

Перцепція, перцептивний- Складний процес прийому і перетворення інформації, що забезпечує відображення об'єктивної реальності й орієнтування в навколишньому світі; основні структурні одиниці процесу сприйняття у людини, свідоме виділення тієї чи іншої сторони чуттєво заданої ситуації, перетворення сенсорної інформації, що приводить до створення адекватного завданням діяльності і предметного світу образу.

Знаково-символічне (Логіко-вербальне) мислення використовує аналітичну стратегію і спрямоване на виявлення тільки деяких, істотних для аналізу ознак, жорстких причинно-сродственних зв'язків. Воно послідовно переробляє когнітивну інформацію (вербальну і невербальну) по мірі її надходження, організовуючи однозначний контекст, необхідний для успішної вербальної комунікації. Однак в найпростіших випадках знаково-символічне мислення також виявляє здатність до паралельної обробці інформації, а просторово-образне мислення - деякі, досить примітивні здатності до аналізу. При цьому за рамками цієї моделі залишається все, що в неї не вписується, що не може бути логічно організовано і представлено в дискретному вигляді.

Логіко-вербальне мислення розглядається як один з видів знаково-символічного мислення (наочні образи, символи, звуко-образи також можуть виконувати інформаційну роль знаків). При такому широкому тлумаченні мислення слід, що єдиний сенс може бути виражений різними способами: вчений запропонує концептуальну модель, філософ дасть узагальнююче тлумачення, поет проголосить ідею в віршах.

Логіко-вербальне мислення можна також назвати соціальним, оскільки воно сформувалося на людському рівні філогенезу як засіб пристосування до складної соціальної середовищі людського суспільства, що є необхідною умовою діяльного існування.

Якщо виділення себе з навколишнього світу можливе лише при появі здатності до узагальнення, абстрагування й мови (як конкретного способу закріплення і передачі узагальнених понять), то слід визнати, що основою для розвитку свідомості є логіко-вербальне мислення.

 



Поняття когнітивної системи. | Інтелектуальні революції в культурі.

Визначення науки. Характерні риси науки. Наукове і позанаукові знання. | Версії походження науки. | Загальні закономірності сучасної науки. | Сцієнтизм і Антисцієнтисти. | Основні труднощі і парадокси сучасної науки. | Відмінні риси символу, образу і поняття. | Основні принципи класичної, некласичної і постнекласичної науки. | логічний позитивізм | Методологічна концепція науки К. Поппера | Кун проголошує антікумулятівізм |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати