На головну

Питання.

У режимі надзвичайної ситуації станція швидкої медичної допомоги діє за вказівкою регіонального центру медицини катастроф, який керується документами штабу у справах цивільної оборони і через-чайно ситуацій.

Основні функції станції швидкої медичної допомоги:

надання цілодобової кваліфікованої медичної допомоги хворим та постраждалим;

проведення в можливо максимальному обсязі необхідних лікувальних заходів під час транспортування;

транспортування хворих, постраждалих і породіль, які потребують екстреної медичної допомоги;

надання медичної допомоги хворим та постраждалим, які звернулися за допомогою безпосередньо на станцію;

забезпечення наступності в наданні медичної допомоги між станцією СМП і іншими лікувально-профілактичними закладами;

організація методичної роботи, проведення заходів по оптимізації надання медичної допомоги на всіх етапах;

взаємодія з органами місцевого самоврядування та оперативними службами території;

рівномірний комплектування виїзних бригад медичним персоналом, повне забезпечення відповідно до табеля оснащення;

виконання норм і правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів;

контроль роботи і облік санітарного автотранспорту. Структурні підрозділи станцій швидкої медичної допомоги:

адміністративно-господарські приміщення;

оперативний відділ;

приміщення для зберігання медикаментів;

відділ статистики з архівом;

транспортні приміщення;

кімната відпочинку для медичного персоналу;

приміщення для зберігання медичного обладнання та підготовки до роботи медичних укладок.

Вся робота медичних бригад документується. Облік і аналіз їх діяльності здійснюється відділом статистики станції або лікарні, об'єднаної зі станцією.
 Хворих, які потребують екстреної допомоги на великих відстанях транспортують санітарні літаки, вертольоти, катери і т.д.

При техногенних аваріях, катастрофах, стихійних лихах в зоні дії їх вражаючих чинників (ударної хвилі, високої температури, коливань грунту, підйому води, радіоактивного забруднення, хімічного зараження) може виявитися лікарня. Наслідком дії цих факторів можливі часткове або повне руйнування її будівель, відключення електроенергії, тепло-, газоводоснабженія, які порушать нормальну життєдіяльність лікувального закладу. Така ж ситуація виникає в лікарні під час вибуху і захопленні її збройними формуваннями при військових конфліктах.

У цих випадках персонал лікарні не зможе виконувати свою основну функцію: надання медичної допомоги ураженим з вогнищ НС, а буде змушений забезпечувати захист, медичну допомогу стаціонарним хворим і при необхідності організовувати їх евакуацію із зони ураження, тобто буде працювати ізольовано в автономному режимі. В цьому режимі лікарня повинна працювати на порятунок хворих і персоналу від дії вражаючих факторів техногенних аварій, катастроф і стихійних лих, їх укриття і лікування, а при необхідності надання медичної допомоги та організацію евакуації, а також надання невідкладних заходів першої лікарської допомоги обмеженому числу звернулися уражених з вогнищ катастрофи.

^ При аварії на радіаційно небезпечному об'єкті лікарня може виявитися в зоні дії радіоактивного забруднення. За вказівкою головного лікаря лікарні дозиметрист проводить заміри рівнів забруднення за допомогою дозиметричної апаратури типу ДП-5 (А. Б.), ДРГ-01Т1 і ін. І взяття проби грунту на забруднення пробоотборником на глибині 5 см в 3-4 точках. Проби ґрунту направляються для експертизи в Центр державного санітарно-епідемічного нагляду (ЦГСЕН) району або області. При підтвердженні даних про радіоактивне забруднення проб головний лікар лікарні при узгодженні з завідувачем відділу охорони здоров'я, директором територіального центру медицини катастроф і штабом ГО НС території вводить в лікарні автономний режим роботи.

Відповідно до Плану дії лікарні в НС припиняється прийом планових хворих, організовується захист персоналу та хворих. Персоналу видаються засоби захисту органів дихання: респіратор-пелюстка, або протигаз ГП-5, йодистий калій, разові захисні костюми. Готуються списки хворих на випадок евакуації, в яких хворих розподіляють на 3 групи: на амбулаторно-поліклінічне лікування, на евакуацію загальним транспортом, носілочних - на евакуацію санітарним транспортом. В палатах і коридорах вікна занавішуються змоченими у воді простирадлами, які підтримуються у вологому стані. Обмежується пересування хворих, їм видається пористий калій 125 мг на прийом протягом 7 днів, марлеві пов'язки, які змінюють кожні 4 години. Пов'язки, що були у вжитку, збирають у спеціальні пластикові мішки для їх подальшого поховання.

В палатах відділення проводиться вологе прибирання. Лікування, харчування хворих організовується відповідно до існуючого розпорядку. При підвищенні рівня дози випромінювання головний лікар своїм розпорядженням переводить хворих з останнього і першого поверхів на середні поверхи будівлі або в протирадіаційні укриття. Доставка продуктів харчування, готової їжі та медикаментів проводиться в закритих автомобілях на кухню, склад, аптеку і в відділення, щоб виключити можливість її забруднення радіоактивними речовинами.

У разі, якщо в лікарню надходять уражені з вогнища, необхідно організувати їх прийом і сортування. На розподільному посаді фельдшер-дозуюч-метріст розділяє потік уражених на забруднених і чистих. Забрудненими вважаються ті уражені, у яких уро-вень забруднення на шкірних покривах - 200 бета-частинок / см2/ Хв і на одязі - 2000 бета-частинок / см2/ Хв. Незабруднені уражені направляються в чисті відділення. Виявлені за допомогою дозиметричної апаратури уражені направляються в частину приймального відділення для забруднених, де після зняття верхнього одягу і визначення стану хворого проводиться часткова або повна санітарна обробка, при необхідності вона може проводиться повторно, але не більше 3 разів.

При забрудненні шкірних покривів ураном, торієм, радієм, полонієм, плутонієм, сумішшю продуктів ділення або окремими компонентами суміші слід застосовувати миючі засоби "Захист" або "Деконтамін". При попаданні на шкіру полонію як дезактивуючий засіб застосовується унітол.

Після проведення часткової або повної санітарної обробки та повторної дозиметрії вражений оглядається лікарем, який встановлює попередній діагноз і призначає лікування. Забруднені уражені направляються в спеціально виділене відділення, де з дотриманням усіх заходів захисту проводиться їх лікування. Необхідно пам'ятати, що всі виділення хворих, перев'язувальні матеріали, проби для аналізів і т.п. небезпечні для оточуючих і вимагають особливого до них ставлення і утилізації.

У тих випадках, коли радіоактивність місцевості не наростає і залишається на рівні 14 мрад / год лікарня продовжує працювати в автономному режимі і не евакуюється. Якщо ж рівень радіоактивності наростає і перевищить 140 мрад / год за погодженням зі штабом ГО НС може бути прийнято рішення на її евакуацію.

^ При аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом АХОВ перед головним лікарем лікарні постає завдання визначити, чи потрапить його лікувальний заклад в зону зараження чи ні. Для цього можна скористатися рекомендацією при проведенні практичних розрахунків: для низкокипящих рідких АХОВ (аміак, хлор та ін.) Значення радіуса району аварії при руйнуванні технологічних ємностей до 100 т - 0,5 км, в решті випадків 1 км; для висококиплячих ахова (діоксини, гідразин та ін.) при руйнуванні технологічних ємностей до 100 т - 200-300 м, в решті випадків - 0,5 км. При виникненні пожеж на цих об'єктах радіус району аварії збільшується в 1,5-2 рази.

Для визначення глибини поширення первинної хмари найбільш поширених АХОВ на рівнинній місцевості при стандартних зовнішніх температурних умовах з граничним значенням порогової токсодоза Р50 можна скористатися даними, представленими в табл. 28.

В даній таблиці глибина первинного хмари розрахована для декількох типових обсягів ємностей зберігання АХОВ з урахуванням їх повної розгерметизації і виливом в піддон при різній вертикальної стійкості повітря, швидкості вітру, яка вимірюється на висоті 2 м. В якості граничного значення порогової токсодоза використано значення Р50 для дорослих, певне за час від 40 до 60 хв при максимально можливий час проходження первинного хмари АХОВ відносно нерухомої точки в зоні поширення.

У тому випадку, якщо лікарня знаходиться при відповідних метеорологічних умовах через 40-60 хв в зоні поширення первинної хмари, головний лікар має дати доручення про її перекладі на автономний режим роботи, тому що часу на евакуацію недостатньо. Всі підрозділи лікарні приступають, відповідно до Плану дії її роботи в НС, до організації захисту персоналу та хворих. У приміщеннях лікарні закриваються всі вікна, на них навішують вологі простирадла, або ковдри, які підтримують у вологому стані. Персоналу, а при достатній кількості і хворим, видають засоби індивідуального захисту органів дихання, антидоти проти отруйної речовини. Обмежується рух хворих у відділеннях. При наявності газосховища хворі і персонал размеща-

ються в останньому. Після проходження первинного хмари штабом ГО НС і управлінням охорони здоров'я може бути прийнято рішення про евакуацію хворих і персоналу в заміську зону.



Політравма характеризується наступними особливостями. | Питання.

Питання. | Питання. | Питання. | Питання. | Питання. | Питання. | Питання. | Питання. | Цілі першої допомоги | Питання. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати