На головну

Категорії ризику і левериджу, їх взаємозв'язок

  1. Адаптація людини до умов суспільства ризику.
  2. Аксіологія. Категорії аксіології.
  3. Аналіз і оцінка ризику
  4. АРМ фахівця 1 категорії відділу по роботі з клієнтами.
  5. АРМ фахівця 2 категорії відділу по роботі з клієнтами.
  6. Б) Визначення соціальних класів: соціо-демографічні категорії
  7. У свою чергу, щодо визнання рішень іноземних судів російське законодавство визнає дві категорії, залежно від змісту рішення.

Процес управління активами і зобов'язаннями, спрямований на отримання прибутку, характеризується у фінансовому аналізі категорією левериджу.Він трактується як якийсь фактор, навіть невелика зміна якого може привести суттєвого впливу на динаміку результативних показників.

На результати фінансово-господарської діяльності організації впливає структура капіталу, і багато інших чинників. Формування кінцевих результатів заздрості від того, наскільки раціонально використані наявні в організації фінансові ресурси і оптимізована структура джерел фінансування. Перший момент знаходить відображення в обсязі і структурі основних і обігових коштів та ефективності їх використання. Такий взаємозв'язок характеризується категорією виробничого левериджу. Виробничий леверидж - Це потенційна можливість впливати на валовий дохід шляхом зміни собівартості та обсягу випуску.

Яким має бути оптимальне поєднання між власними та залученими довгостроковими фінансовими ресурсами, як воно вплине на прибуток? Дана взаємозв'язок характеризується категорією фінансового левериджу - Це потенційна можливість впливати на прибуток і рентабельність підприємства шляхом зміни обсягу і структури довгострокових пасивів.

Узагальнюючої категорією є виробничо-фінансовий леверидж, Для якого характерна взаємозв'язок виручки, витрат виробничого та фінансового характеру, чистого прибутку.

Для знаходження рівня виробничого левериджу необхідно розрахувати операційний важіль:

Q = (Sпост + P) / МДод

Sпост - Загальна сума умовно-постійних витрат, руб

Р - передбачувана (планова) прибуток, руб

МДод - Маржинальний дохід на одиницю продукції = ціна од. - Змінні витрати на од.

Q - передбачуваний обсяг реалізації в натуральних одиницях.

Рівень виробничого левериджу:

УПр.л. = Тр/ ТQ = (? Р / Р) / (?Q / Q) = (МД * Q) / Р

Тр - Темп зміни валового прибутку,%

ТQ - Темп зміни обсягу реалізації в натуральних од.,%

Він показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва.

Фінансовий леверидж:

Уфін.л. = ?Тр / Тр = (? Р / Р) / (? Р / Р) = Р / (Р-In)

?Тр - темп зміни чистого прибутку,%

Тр - Темп зміни валового прибутку,%

In - Відсотки по позиках і позиками

Він показує, у скільки разів валовий прибуток перевершує оподатковуваний. Нижньою межею коефіцієнта є 1.

Ефект фінансового левериджу полягає в тому, що чим вище його значення, тим більше нелінійних характер набуває зв'язок між чистим прибутком і валовим доходом: незначна зміна валового доходу може призвести до суттєвої зміни суми прибутку.

З категорією фінансового левериджу пов'язане поняття фінансового ризику. Фінансовий ризик - Це ризик, пов'язаний з можливим браком коштів для виплати% по довгострокових позиках і позиками. Зростання фінансового левериджу супроводжується підвищенням ступеня ризикованості бізнесу.

Виробничо-фінансовий леверидж:

Ул = УПр.л. * Уфін.л. = (МД * Q) / (Р-In)

Виробничий і фінансовий ризики узагальнюються поняттям загального ризику - Ризик, пов'язаний з можливим браком коштів для покриття поточних витрат і витрат на обслуговування зовнішніх джерел коштів.

Виробничо-фінансовий леверидж допомагає визначити оптимальну структуру і розрахунок необхідних позикових коштів з урахуванням платності останніх.

Також фінансовим важелем називають коефіцієнт співвідношення позикового капіталу до власного:

Ксоотн = ЗК / СК

Він характеризує скільки позикових коштів припадає на 1 руб. власних. Чим цей коефіцієнт вище, тим більше позик у компанії і тим ризикованіше ситуація, яка може призвести її до банкрутства. Високий рівень коефіцієнта відображає потенційну небезпеку виникнення у підприємства дефіциту грошових коштів.

147) Методи оцінки фінансових активів. Базова модель оцінки фінансових активів. Поняття про технічний і фундаментальний аналізи. Прибутковість фінансового активу: види і оцінка. Ризик і прибутковість фінансових активів. Концепція ризику, доходу та прибутковості.

Середня арифметична очікуваних доходностей (ri) Інвестицій, зважена по ймовірності виникнення окремих значень, називається математичним очікуванням. Домовимося називати цю величину середньої очікуваної дохідністю:

 , (5.5.1)

де pi - ймовірність отримання прибутковості ri.

У статистиці кількісним вимірником ступеня розкиду значень змінної навколо її середньої величини (математичного очікування) є показник дисперсії (?2):

 (5.5.2)

Квадратний корінь з дисперсії називається середнім квадратичним або стандартним відхиленням?:

 (5.5.3)

Даний показник використовується в фінансовому менеджменті для кількісного вимірювання ступеня ризику планованих інвестицій. Чим більше розкид очікуваних значень прибутковості вкладень навколо їх середньоарифметичної величини, тим вище ризик, пов'язаний з даним вкладенням. Фактична величина прибутковості може бути як значно вище, так і значно нижче її середньої величини.

Практична цінність такого підходу полягає не тільки (і не стільки) в застосуванні статистичних формул, а в усвідомленні необхідності багатоваріантного планування інвестиційних рішень. Будь-які очікувані результати цих рішень можуть носити лише імовірнісний характер. Від фінансиста потрібно не тільки правильно застосувати формулу розрахунку дохідності інвестицій, але і дати кількісну оцінку ймовірності виникнення конкретного результату. Як мінімум, необхідно планувати не менше трьох варіантів розвитку подій: оптимістичний, песимістичний і найбільш вірогідний. Повна ймовірність виникнення всіх цих варіантів має дорівнювати 1.

Наприклад, оцінюючи дві акції А і Б, інвестор прийшов до висновку, що розподіл ймовірностей їх очікуваної прибутковості можна представити таким чином:

Таблиця 5.5.1

Розподіл ймовірностей прибутковості акцій

Середньоарифметична очікувана прибутковість (математичне очікування), зважена за вірогідності кожного варіанту складе:

для акції А ;

для акції Б .

Тобто, з точки зору очікуваної прибутковості інвестору байдуже, яку саме акцію придбати - будь-яка з них має принести йому 15% доходу. Однак, дана логіка міркувань хибна. Перш за все інвестор повинен оцінити величину ризику, пов'язаного з кожним з порівнюваних активів. Для цього йому слід розрахувати стандартні відхилення ? по кожній цінним папером. Виконаємо ці розрахунки в табл. 5.5.2:

Таблиця 5.5.2

Розрахунок середнього квадратичного відхилення

Розкид значень очікуваної прибутковості по акції А майже в 20 разів більше, ніж за акції Б. Очевидно, що перше вкладення є більш ризикованим, тому пропонована по ньому компенсація ризику у вигляді 15% -ої прибутковості абсолютно недостатня. Точно таку ж середню очікувану прибутковість здатна принести менш ризикована акція Б. Схема на рис. 5.5.1 наочно ілюструє розкид очікуваних значень прибутковості за двома акціями: він значно ширше за першим активу (А). На цій схемі зображено розподіл ймовірностей. В даному випадку воно є дискретним, переривчастим, тому дані представлені в формі стовпців (гістограма). У разі безперервного розподілу, графік являє собою плавну криву.

Тісноту зв'язку двох змінних в статистиці вимірюють за допомогою коефіцієнтів кореляції, які розраховуються за формулою:

 , (5.5.4)

де Cov(А, Б) - коефіцієнт коваріації між прибутковістю акцій А і Б.

Коефіцієнт коваріації обчислюється за формулою:

 (5.5.5)

Використавши дані табл. 5.5.2, отримаємо:

Тоді коефіцієнт кореляції складе:

Тобто, "поведінка" акцій на ринку абсолютно ідентично, тому вони не можуть бути використані для диверсифікації несистематичного ризику інвестиційного портфеля. Зі збільшенням вартості акції А буде зростати в ціні і акція Б, відповідно падіння ціни на першу акцію обумовлюється впливом тих же факторів, що і на другу. У разі позитивного впливу факторів, інвестор буде багатіти значно швидше, однак в протилежному випадку, його збитки також будуть зростати випереджаючими темпами.



Рентабельність джерел коштів | Модель оцінки фінансових активів (CAPM)

Реінжиніринг і інноваційні ділові процеси | Організаційні форми інноваційної діяльності | Форми малого інноваційного підприємництва | Інноваційна діяльність як об'єкт інвестування. Фактори інвестиційної привабливості проектів та програм в інноваційній діяльності. | Ризик в інноваційній діяльності визначається як можливість несприятливого здійснення інноваційного процесу і (або) результату впровадження нововведення. | Методи управління ризиками | Сутність управління якістю. Системи управління якістю | Концепції фінансового менеджменту. Сутність і види фінансових інструментів. Похідні фінансові інструменти. | Основні типи моделей, які у фінансовому аналізі і прогнозуванні. Елементи теорії моделювання та аналізу систем чинників. Категорія ризику у фінансовому менеджменті. | Основні принципи, логіка і процедури аналізу фінансової діяльності. Система показників оцінки майнового і фінансового становища комерційної організації |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати