На головну

Немає) ????

Зовнішня політика Івана IV здійснювалася в трьох напрямках: на заході - боротьба за вихід до Балтійського моря; на південному сході і сході - боротьба з Казанським і Астраханським ханствами і початок освоєння Сибіру; на півдні - захист російських земель від набігів кримського ханства. Татарські хани робили грабіжницькі набіги на руські землі. На терри-торіях Казанського й Астраханського ханств в неволі були тисячі російських людей, захоплених під час набігів. Жорстоко експлуатувалося місцеве населення - чуваші, марійці, удмурти, мордва, татари, башкирців. По територіях ханств пролягав Волзький шлях, але Волга не могла використовуватися російськими людьми на всьому своєму протязі. Залучали російських поміщиків і родючі малозаселені землі цих країв.

Спочатку Іван Грозний зробив дипломатичні кроки, спрямовані на підпорядкування Ка-занского ханства, але вони не принесли успіху. У 1552 г. 100-тисячне військо російського царя оса-діло Казань. Воно було краще озброєне, ніж татарське. Артилерія Івана IV мала 150 круп-них гармат. Використавши підкоп і бочки з порохом, російські підірвали стіни Казані. Казанське ханство визнало себе переможеним. Народи Середнього Поволжя увійшли до складу Російської держави. У 1556 р Іван Грозний завоював Астраханське ханство. З цього періоду все ПОВОЛ-жье було територією Росії. Вільний Волзький торговий шлях значно поліпшив ус-ловия торгівлі зі Сходом.

В середині XVI ст. до складу Росії увійшли Башкирія, Чувашія, Кабарда. Приєднання Ка-занского і Астраханського ханств відкривало нові перспективи, ставав можливим доступ до басейнів великих сибірських річок. Сибірський хан Едигер ще в 1556 р визнав васальну зави-ність від Москви, але змінив його хан Кучум (? - Бл. 1598) відмовився визнати владу Москви (пригнічував місцевих жителів, убив російського посла).

Купці Строганова, що мали від царя грамоту з пожалуванням на схід від Уралу, по вирішенню Москви найняли великий загін козаків для боротьби з ханом Кучум. Ватажком загону став козацький отаман Єрмак (? -1585). У 1581 р загін Єрмака завдав військам Кучума пора-ються, а через рік зайняв столицю Сибірського ханства Кашлик.

Остаточно Кучум був розбитий в 1598 р, і Західна Сибір була приєднана до Росій-ському державі. На приєднаних територіях утвердилися загальноросійські закони. Нача-лось освоєння Сибіру російськими промисловцями, селянами і ремісниками.

Зовнішньополітичні дії Росії на Заході - боротьба за вихід до Балтійського моря, за прибалтійські землі, захоплені Ливонським орденом. Багато прибалтійські землі здавна належали Новгородської Русі. Береги річки Неви і Фінської затоки входили раніше до складу земель Великого Новгорода. У 1558 російські війська рушили на Захід, почалася Лівонська війна, яка тривала до 1583 р Правителі Лівонського ордену перешкоджали зв'язків Росій-ської держави з західноєвропейськими країнами.

Ливонскую війну ділять на три етапи: до 1561 року - російські війська завершили розгром Лівон-ського ордену, взяли Нарву, Тарту (Дерпт), підійшли до Таллінна (Ревелю) і Ризі; до 1578 року - війна з Лівонією перетворилася для Росії у війну проти Польщі, Литви, Швеції, Данії. Військові дії набули затяжного характеру. Російські війська вели боротьбу зі змінним успіхом, зайнявши влітку 1577 року ряд прибалтійських фортець.

Ускладнило становище ослаблення господарства країни в результаті руйнування опричниками. Змінилося ставлення до російських військ місцевого населення в результаті військових поборів.

У цей період на бік ворога перейшов князь Курбський, один з найбільш відомих російських воєначальників, який знав до того ж військові плани Івана Грозного. Утруднювали становище опус-тошітельние набіги на руські землі кримських татар.

У 1569 році відбулося об'єднання Польщі і Литви в єдину державу - Річ посполите-ту. Обраний на престол Стефан Баторій (1533-1586) перейшов в наступ; з 1579 російські війська вели оборонні бої. У 1579 р був узятий Полоцьк, в 1581 - Великі Луки, поляки оса-дили Псков. Почалася героїчна оборона Пскова (очолив її воєвода І. П. Шуйський}, трива-таження п'ять місяців. Мужність захисників міста спонукало Стефана Баторія відмовитися від подальшої облоги.

Однак Лівонська війна завершилася підписанням невигідних для Росії Ям-Запольського (з Польщею) і Плюсского (зі Швецією) перемир'я. Російським довелося відмовитися від завойованих земель і міст. Землі Прибалтики були захоплені Польщею і Швецією. Війна виснажила сили Росії. Головне завдання завоювання виходу до Балтійського моря вирішена не була.

 



Русь і орда в XIII - XV ст. | Причини і початок смути в Росії

Наслідки хрещення Русі | Занепад Київської Русі і його причини | Виникнення удільних князівств. Особливість російського феодалізму | ПЕРЕДУМОВИ | ПОЧАТОК ПЕРІОДУ РАЗДРОБЛЕННОСТИ І ЙОГО ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. | ВОЛОДИМИРО - Суздальської землі. | НОВГОРОДСЬКА ЗЕМЛЯ. | Політична система. | ГАЛИЦКО-ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ. | ВИСНОВКИ. ПІДСУМКИ І ЗНАЧЕННЯ роздробленості |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати