Головна

I. Порядок надання медичної допомоги жінкам під час вагітності

  1. I період
  2. I період (іммобілізаційний)
  3. I. досократівського період.
  4. I. Порядок укладення трудового договору
  5. IBM, а також тому, що ця компанія була найдосвідченішою в сфері надання телеком
  6. II період (постіммобілізаціонний)

3. Медична допомога жінкам в період вагітності виявляється в рамках первинної медико-санітарної допомоги, спеціалізованої, в тому числі високотехнологічної, і швидкої, в тому числі швидкої спеціалізованої, медичної допомоги в медичних організаціях, що мають ліцензію на здійснення медичної діяльності, включаючи роботи (послуги) по «акушерству та гінекології (за винятком використання допоміжних репродуктивних технологій)».

4. Порядок надання медичної допомоги жінкам під час вагітності включає в себе два основних етапи:

амбулаторний, здійснюваний лікарями-акушерами-гінекологами, а в разі їх відсутності при фізіологічно протікає вагітності-лікарями загальної практики (сімейними лікарями), медичними працівниками фельдшерсько-акушерських пунктів (при цьому, в разі виникнення ускладнення перебігу вагітності повинна бути забезпечена консультація лікаря-акушера -гінеколога і лікаря-фахівця за профілем захворювання);

стаціонарний, здійснюваний у відділеннях патології вагітності (при акушерських ускладненнях) або спеціалізованих відділеннях (при соматичних захворюваннях) медичних організацій.

5. Надання медичної допомоги жінкам під час вагітності здійснюється відповідно до цього Порядку на основі листів маршрутизації з урахуванням виникнення ускладнень під час вагітності, в тому числі при екстрагенітальних захворюваннях.

6. При фізіологічному перебігу вагітності огляди вагітних жінок проводяться:

лікарем-акушером-гінекологом - не менше семи разів;

лікарем-терапевтом - не менше двох разів;

лікарем-стоматологом - не менше двох разів;

лікарем-оториноларингологом, лікарем-офтальмологом - не менше одного разу (не пізніше 7-10 днів після первинного звернення в жіночу консультацію);

іншими лікарями-спеціалістами - за показаннями, з урахуванням супутньої патології.

Скринінгове ультразвукове дослідження (далі - УЗД) проводиться трикратно: при термінах вагітності 11-14 тижнів, 18-21 тиждень і 30-34 тижні.

При терміні вагітності 11-14 тижнів вагітна жінка направляється в медичну організацію, що здійснює експертний рівень пренатальної діагностики, для проведення комплексної пренатальної (допологової) діагностики порушень розвитку дитини, що включає УЗД лікарями-фахівцями, які пройшли спеціальну підготовку і мають допуск на проведення ультразвукового скринінгового обстеження в I триместрі, і визначення материнських сироваткових маркерів (пов'язаного з вагітністю плазмового протеїну А (РАРР-А) і вільної бета-субодиниці хоріонічного гонадотропіну) з подальшим програмним комплексним розрахунком індивідуального ризику народження дитини з хромосомною патологією.

При терміні вагітності 18-21 тиждень вагітна жінка направляється в медичну організацію, що здійснює пренатальну діагностику, з метою проведення УЗД для виключення пізно маніфестуючих вроджених аномалій розвитку плода.

При терміні вагітності 30-34 тижні УЗД проводиться за місцем спостереження вагітної жінки.

7. При встановленні у вагітної жінки високого ризику по хромосомним порушень у плоду (індивідуальний ризик 1/100 і вище) в I триместрі вагітності і (або) виявленні вроджених аномалій (вад розвитку) у плода в I, II і III триместрах вагітності лікар акушер-гінеколог направляє її в медико-генетичну консультацію (центр) для медико-генетичного консультування та встановлення або підтвердження пренатального діагнозу з використанням інвазивних методів обстеження.

У разі встановлення в медико-генетичної консультації (центрі) пренатального діагнозу вроджених аномалій (вад розвитку) у плода визначення подальшої тактики ведення вагітності здійснюється перинатальним консиліумом лікарів.

У разі постановки діагнозу хромосомних порушень і вроджених аномалій (вад розвитку) у плода з несприятливим прогнозом для життя і здоров'я дитини після народження переривання вагітності за медичними показаннями проводиться незалежно від терміну вагітності за рішенням перинатального консиліуму лікарів після отримання інформованої добровільної згоди вагітної жінки.

З метою штучного переривання вагітності за медичними показаннями при терміні до 22 тижнів вагітна жінка направляється в гінекологічне відділення. Переривання вагітності (розродження) в 22 тижні і більше проводиться в умовах обсерваційного відділення акушерського стаціонару.

8. При пренатально діагностованих вроджених аномаліях (вадах розвитку) у плода необхідне проведення перинатального консиліуму лікарів, що складається з лікаря-акушера-гінеколога, лікаря-неонатолога і лікаря-дитячого хірурга. Якщо за висновком перинатального консиліуму лікарів можлива хірургічна корекція в неонатальному періоді, напрямок вагітних жінок для розродження здійснюється в акушерські стаціонари, мають відділення (палати) реанімації та інтенсивної терапії для новонароджених, які обслуговуються цілодобово працюють лікарем-неонатологом, що володіє методами реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.

При наявності вроджених аномалій (вад розвитку) плоду, що вимагають надання спеціалізованої, в тому числі високотехнологічної, медичної допомоги плоду або новонародженому в перинатальному періоді, проводиться консиліум лікарів, до складу якого входять лікар-акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики, лікар-генетик, лікар-неонатолог, лікар-дитячий кардіолог і лікар-дитячий хірург.

9. Основним завданням диспансерного спостереження жінок в період вагітності є попередження і рання діагностика можливих ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та патології новонароджених.

При постановці вагітної жінки на облік відповідно до висновків профільних лікарів-фахівців лікарем-акушером-гінекологом до 11-12 тижнів вагітності робиться висновок про можливість виношування вагітності.

Остаточний висновок про можливість виношування вагітності з урахуванням стану вагітної жінки і плоду робиться лікарем-акушером-гінекологом до 22 тижнів вагітності.

10. Для штучного переривання вагітності за медичними показаннями при терміні до 22 тижнів вагітності жінки направляються в гінекологічні відділення медичних організацій, що мають можливість надання спеціалізованої (в тому числі реанімаційної) медичної допомоги жінці (за наявності лікарів-фахівців відповідного профілю, за яким визначено показання для штучного переривання вагітності).

11. Етапність надання медичної допомоги жінкам під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді визначена додатком № 5 до цього Порядку.

12. При наявності показань вагітним жінкам пропонується доліковування і реабілітація в санаторно-курортних організаціях з урахуванням профілю захворювання.

13. При загрозливому аборті лікування вагітної жінки здійснюється в установах охорони материнства і дитинства (відділення патології вагітності, гінекологічне відділення з палатами для збереження вагітності) і спеціалізованих відділеннях медичних організацій, орієнтованих на збереження вагітності.

14. Лікарі жіночих консультацій здійснюють планове напрямок в стаціонар вагітних жінок на розродження з урахуванням ступеня ризику виникнення ускладнень під час пологів.

Правила організації діяльності жіночої консультації, рекомендовані штатні нормативи та стандарт оснащення жіночої консультації визначені додатками № 1 - 3 до цього Порядку.

Правила організації діяльності лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації визначені додатком № 4 до цього Порядку.

15. При екстрагенітальних захворюваннях, що вимагають стаціонарного лікування, вагітна жінка направляється в профільне відділення медичних організацій незалежно від терміну вагітності за умови спільного спостереження і ведення лікарем-фахівцем за профілем захворювання та лікарем-акушером-гінекологом.

При наявності акушерських ускладнень вагітна жінка направляється в акушерський стаціонар.

При поєднанні ускладнень вагітності та екстрагенітальної патології вагітна жінка направляється в стаціонар медичної організації за профілем захворювання, що визначає тяжкість стану.

Для надання стаціонарної медичної допомоги вагітним жінкам, які проживають в районах, віддалених від акушерських стаціонарів, і не мають прямих показань для направлення у відділення патології вагітності, але потребують медичного нагляду для запобігання розвитку можливих ускладнень, вагітна жінка направляється у відділення сестринського догляду для вагітних жінок .

Правила організації діяльності відділення сестринського догляду для вагітних жінок, рекомендовані штатні нормативи та стандарт оснащення відділення сестринського догляду для вагітних жінок визначені додатками № 28 - 30 до цього Порядку.

У денні стаціонари направляються жінки в період вагітності і в післяпологовий період, що потребують проведення інвазивних маніпуляцій, щоденному спостереженні і (або) виконанні медичних процедур, але не потребують цілодобового спостереження і лікування, а також для продовження спостереження і лікування після перебування в цілодобовому стаціонарі. Рекомендована тривалість перебування в денному стаціонарі становить 4-6 годин на добу.

16. У випадках передчасних пологів в 22 тижні вагітності і більш напрямок жінки здійснюється в акушерський стаціонар, має відділення (палати) реанімації та інтенсивної терапії для новонароджених.

17. При терміні вагітності 35-36 тижнів з урахуванням перебігу вагітності по триместрах, оцінки ризику ускладнень подальшого перебігу вагітності та пологів на підставі результатів усіх проведених досліджень, в тому числі консультацій лікарів-фахівців, лікарем-акушером-гінекологом формулюється повний клінічний діагноз і визначається місце планового розродження.

Вагітна жінка і члени її сім'ї завчасно інформують лікарем-акушером-гінекологом про медичної організації, в якій планується розродження. Питання про необхідність направлення в стаціонар до пологів вирішується індивідуально.

18. У консультативно-діагностичні відділення перинатальних центрів направляються вагітні жінки:

а) з екстрагенітальні захворювання для визначення акушерської тактики і подальшого спостереження спільно з фахівцями за профілем захворювання, включаючи зростання вагітної жінки нижче 150 см, алкоголізм, наркоманію у одного або обох подружжя;

б) з обтяженим акушерським анамнезом (вік до 18 років, першовагітних старше 35 років, невиношування, безпліддя, випадки перинатальної смерті, народження дітей з високою та низькою масою тіла, рубець на матці, прееклампсія, еклампсія, акушерські кровотечі, операції на матці та придатках , народження дітей з вродженими вадами розвитку, міхурово занесення, прийом тератогенних препаратів);

в) з акушерськими ускладненнями (ранній токсикоз з метаболічними порушеннями, загроза переривання вагітності, гіпертензивні розлади, анатомічно вузький таз, імунологічний конфлікт (Rh і АВО ізосенсібілізація), анемія, неправильне положення плода, патологія плаценти, плацентарні порушення, багатоплідність, багатоводдя, маловоддя, индуцированная вагітність, підозра на внутрішньоутробну інфекцію, наявність пухлиноподібних утворень матки і придатків);

г) з виявленою патологією розвитку плода для визначення акушерської тактики і місця розродження.

менструальні розлади | II. Порядок надання медичної допомоги вагітним жінкам з вродженими вадами внутрішніх органів у плода


Оцінка ступеня тяжкості стану хворого | Оцінка ступеня пригнічення свідомості за шкалою Глазго | За бальною системою SAPS | Виділення. | III. Порядок надання медичної допомоги жінкам під час пологів і в післяпологовий період | IV. Порядок надання медичної допомоги вагітним жінкам, роділлям та породіллям з серцево-судинними захворюваннями, які вимагають хірургічної допомоги | V. Порядок надання медичної допомоги жінкам при невідкладних станах в період вагітності, пологів та у післяпологовий період | VI. Порядок надання медичної допомоги жінкам з ВІЛ-інфекцією в період вагітності, пологів та у післяпологовий період | VII. Порядок надання медичної допомоги жінкам з гінекологічними захворюваннями | VIII. Порядок надання медичної допомоги дівчаткам з гінекологічними захворюваннями |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати