Головна

Держава, його ознаки.

  1. Квиток 39. Поняття норми права. Її ознаки. Види правових норм.
  2. Було б помилкою ототожнювати мовні та расові ознаки.
  3. Вид, його ознаки. Різноманіття видів. Рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, заходи їх збереження. Назвіть відомі вам рідкісні та зникаючі види рослин.
  4. Вид, його ознаки. Різноманіття видів. Рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, заходи їх збереження. Назвіть відомі вам рідкісні та зникаючі види рослин.
  5. Вітаміни, їх характеристика, відмінні ознаки. Роль вітамінів в обміні речовин. Коферментная функція вітамінів (приклади).
  6. Виникнення і розвиток вчення про правову державу. Його основні ознаки.
  7. Питання 10. Згвалтування (ст.131). Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від інших злочинів проти статевої недоторканності і свободи (Ст.131-135).

Держава - найважливіший інститут політичної системи суспільства. У політичній науці досі не досягнуто консенсусу з питання про визначення поняття держави. Різні теорії висувають на перший план один з аспектів соціальної сутності держави: або служіння загальному благу, інтересам суспільства і особистості, або організований примус, придушення експлуататорськими класами виступів експлуатованих. Одним з найбільш поширених є уявлення про державу як про політико-територіальної суверенної організації влади в суспільстві, володіє спеціальним апаратом для здійснення своїх функцій і здатною робити свої веління обов'язковими для населення всієї країни. Держава виступає як політична, структурна і територіальна організація суспільства, як його своєрідна зовнішня оболонка. Тому, коли мова йде про державу, треба мати на увазі не стільки державу як особливий апарат, своєрідну «машину», скільки державно-організоване суспільство (або, інакше, політіке-, територіально і структурно-організовану форму суспільства).
 Ознаками держави, що відрізняють його від додержавні (первіснообщинної, родової) форм суспільства, є:
 1) розподіл населення за територіальним принципом, що породжує такий інститут, як громадянство (підданство);
 2) наявність особливої ??публічної влади, відокремленої від суспільства;
 3) наявність спеціального шару, розряду людей, професійно зайнятих керуванням (бюрократія);
 4) податки, призначені для забезпечення здійснення державою своїх функцій;
 5) державні атрибути (гімн, герб, прапор). Ознаками держави, що відрізняють його від
 інших політичних організацій сучасного суспільства (політичних партій, профспілок та ін.), є:
 1) суверенітет (т. Е. Повновладдя держави всередині країни і його незалежність на міжнародній арені);
 2) правотворчість (тільки держава може видавати нормативно-правові акти, обов'язкові для виконання всім населенням країни);
 3) монополія на легальне застосування насильства.
 Функціями держави називаються основні напрямки його діяльності, які виражають сутність держави і відповідні головним завданням певного історичного етапу розвитку. По об'єкту впливу функції держави можуть бути розділені на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх відносяться: економічні (координація економічних процесів, а іноді і управління економікою), соціальні (організація системи соціального забезпечення), культурні (формування умов для задоволення духовних потреб населення), охоронні (підтримання стабільності існуючих суспільних відносин, охорона прав і свобод людини, охорона правопорядку). Серед зовнішніх функцій можна виділити здійснення міжнародного співробітництва та організацію оборони держави.
 Спроби перетворити державу на всеосяжну систему, повністю контролює життя суспільства, ведуть до встановлення тоталітарних диктатур, поневолення особистості всесильним державою. Тому в демократичних суспільствах в руках держави повинна залишатися лише діяльність з охорони основ існуючого порядку, захист прав і свобод особистості. Держава поступається багато свої функції самоврядного і суспільства, що самоорганізується громадянському суспільству, «йдучи» з економіки, соціальної сфери, культури, втрачаючи ідеологічних і виховних функцій. Але в кризові моменти розвитку країни (наприклад, в роки економічного спаду, під час громадських заворушень і заворушень) держава повинна прийти на допомогу, надавши стабілізуючий зовнішній вплив на суспільні відносини.

Особливості соціального пізнання, конкретно-історичний підхід до соціальним явищам. | Духовне виробництво й духовне споживання.


Діяльність і спілкування. | Держава і економіка. | Соціальні норми і поведінка, що відхиляється. | Людина в системі ринкових відносин. | Пізнання. Істина і її критерії. | Соціальна структура. Тенденції зміни соціальної структури російського суспільства. | Наукове пізнання. Значення наукової теорії. | Національні відносини в сучасному світі. Проблеми міжнаціональних відносин в нашій країні. | Роль мистецтва в пізнанні світу. Новаторство і традиції в культурі. | Соціальний статус особистості, соціальні ролі особистості. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати