На головну

III.3.7. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ Логопсихологія

  1. Cегментація ринку. Основні завдання. Критерії сегментації на В2С ринку.
  2. I. ЗАВДАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МАРША
  3. I. ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ
  4. I.1.2. Цілі, завдання та види інженерних вишукувань.
  5. III. Цілі, завдання та результати розвитку фінансового ринку на період до 2020 року
  6. Автоматизація офісу. Основні завдання та використовуються інформаційні системи управління.

Логопсихологія - це галузь спеціальної психології, яка вивчає психічні особливості людини, що має мовні порушення первинного характеру.

Предметом логопсихології є вивчення своєрідності психічного розвитку людей з різними формами мовленнєвої патології.

Завдання логопсихології.

1. Вивчення специфіки психічного розвитку при первинних мовних порушеннях різного ступеня тяжкості та етіології.

2. Вивчення особливостей особистісного і соціального розвитку у дітей з мовною патологією.

3. Визначення перспектив розвитку дітей з порушеннями мови і ефективних засобів виховання і освіти.

4. Розробка методів диференціальної діагностики, що дозволяють виділити первинне мовне недорозвинення серед подібних за зовнішніми проявами станів (аутизму, порушень слухової функції, затримки психічного розвитку, складних вад розвитку).

5. Розробка методів психологічної корекції і профілактики мовленнєвих порушень в дитячому віці.

Логопсихологія спирається на висунутий вітчизняними психологами (Л. С. Виготським, А. В. Запорожцем, А. Р. Луріей, Р. Е. Левиной і ін.) Принцип взаємозв'язку мови з іншими сторонами психічного розвитку, який стверджує її провідну роль в опосередкування психічних процесів.

Теоретичні витоки логопсихології знаходяться в дослідженнях Л. С. Виготського, які розкривають складну структуру аномального розвитку дитини, згідно з якою «дефект якогось аналізатора або інтелектуальний дефект не викликає ізольованого випадання однієї функції, а призводить до цілого ряду відхилень».

Так, первинний дефект, недорозвинення або пошкодження різних ланок мовної системи при відсутності спеціальних корекційних заходів неминуче викличе ряд вторинних і третинних відхилень: недорозвинення всіх сторін мови; обмеженість сенсорних, тимчасових і просторових уявлень; недоліки пам'яті; недостатню цілеспрямованість і концентрацію уваги; зниження рівня узагальнень; недостатнє вміння робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Дані особливості, а також недостатній рівень розвитку навичок комунікації у дитини, що пов'язано з

мовними проблемами, можуть призводити до труднощів у спілкуванні з іншими людьми, порушення його соціальних зв'язків з навколишнім світом, до почуття знедоленої людини і самотності.

Для отримання цілісної картини структури порушення лого-психології необхідно спиратися на патопсихологию, на знання закономірностей розвитку вищих психічних функцій при патології розвитку, на загальну і спеціальну психологію, вікову .психології, нейропсихологию, психодіагностику. Слід мати тісний зв'язок з логопедией і знаннями про мовленнєві вади, їх механізми, тяжкості, структурі, а також з нейро-лінгвістикою. Важливе значення для логопсихології представляють і знання медичних наук: педіатрії, невропатології та ін.



І КОРЕКЦІЯ ЦИХ ПОРУШЕНЬ | III.3.2. ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

III.3.J. ПРИЧИНИ ПЕРВИННИХ МОВНИХ ПОРУШЕНЬ. КЛАСИФІКАЦІЇ МОВНИХ ПОРУШЕНЬ | Лінгвістична характеристика мови | Клінічна характеристика мови | Причини виникнення мовних порушень | Ш.3.4. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ | Відчуття і сприйняття | Увага | Мислення і уява | Мова і спілкування | Загальне недорозвинення мови і розумова відсталість |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати