Головна

Аварійний злив ЛЗР і ГР

  1. Аварійний випуск горючих газів і парів
  2. аварійний комісар
  3. Аварійний злив ЛЗР і ГР
  4. Злив або аварійне скидання палива

Системи аварійного зливу передбачаються з ємнісний апаратури, що містить вогненебезпечні рідини (зріджені гази, легкозаймисті та горючі рідини). Системи аварійного зливу (рис. 7.1) розрізняють: за способом зливу рідини (самопливом, під надлишковим тиском, перекачуванням за допомогою насоса), по приводу в дію (з ручним і автоматичним пуском), за схемою зливу (проста схема - одного апарату і складна - злив з групи апаратів).

 Мал. 7.1. Схема аварійногосліва вогненебезпечної жідкостісамотеком:1-опорожняемий апарат;2зливати рідину;3-Аварійна засувка;4-лінія подачі інертного середовища;5-слівной трубопровід;6-Аварійна ємність;7-дихательная лінія;8-огнепреградітель;9-гідрозатвор;10-Витратні лінія

Аварійний злив здійснюють в спеціальні аварійні ємності або в ємності проміжних і сировинних (товарних) складів, в технологічні апарати (суміжних відділень, установок і цехів даного виробництва). Обсяг аварійної ємності в більшості випадків приймається з розрахунку повного зливу рідини з одного найбільшого за обсягом апарату цеху (установки).

Аварійні ємності є закритими апарати, їх забезпечують дихальними трубами, захищеними Вогнеперепинювачів-ми. Для попередження різкого підвищення тиску під час вступу до аварійну ємність високонагретого продукту накопичується водяний конденсат систематично видаляють, для чого аварійну ємність встановлюють з невеликим ухилом в бік зливного (дренажного) патрубка. Перед подачею високонагретой рідини аварійну ємність продувають інертним середовищем (водяною парою або інертним газом) для попередження можливого вибуху утворюється при зливі пароповітряної суміші. Аварійні ємності розташовують за межами будівлі на рівні землі або під землею. При підземному розташуванні ємність може розміщуватися на відстані не менше 1 м від глухої стіни виробничої будівлі і не менше 4-5 м від стіни з прорізами.

Трубопроводи, по яких здійснюється аварійний злив рідини, прокладають з ухилом в бік аварійної ємності з мінімальним числом поворотів. Їх захищають гідравлічними затворами і обладнають єдиною по довжині зливного трубопроводу аварійної засувкою на кожен спорожняється апарат. Аварійні засувки при ручному пуску, як правило, встановлюють поза будівлею або на першому поверсі виходу з будівлі. При дистанційному (напівавтоматичному) пуску аварійні засувки встановлюють безпосередньо у спорожнюються апаратів, а пускові кнопки - біля виходу з будівлі або поза будівлею. При автоматичному пуску датчики систем приводу засувок встановлюють в зоні найбільш вірогідного виникнення пожежі.

Одним з найважливіших умов, що забезпечують ефективність дії системи аварійного зливу, є забезпечення допустимої тривалості аварійного зливу, яка встановлюється не більше 30 хв в залежності від межі вогнестійкості несучих будівельних конструкцій і конструкцій апаратів і трубопроводів. Допустима тривалість аварійного зливу включає в себе тривалість спорожнення апарату і тривалість операцій щодо приведення системи зливу в дію. З огляду на можливість деформації незахищених металевих несучих конструкцій будівлі та технологічного обладнання, допустиму тривалість аварійного зливу на практиці частіше приймають не більше 10-15 хв.

Якщо ця умова забезпечити не вдається, то злив самопливом прискорюють. Для цієї мети в спорожнюється апараті над дзеркалом рідини створюють надлишковий тиск інертного середовища (азоту, діоксиду вуглецю).

АНАЛІЗ ПРИЧИН І УМОВ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ПОЖЕЖІ НА ВИРОБНИЧИХ ОБ'ЄКТАХ. ПРИЧИНИ переростання почалася пожежа У ВЕЛИКИЙ ПОЖЕЖА | ГЛАВА 7. Наближені розв'язки ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІЙНИХ РІВНЯНЬ І СИСТЕМ.

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати