На головну

Роль суду у стадії виконання судових рішень.

  1. Аналіз всіх можливих варіантів виконання алгоритму залежно від конкретних значень вихідних даних
  2. Виконання господарських зобов'язань, забезпечення виконання господарських зобов'язань
  3. Глава 13 Стадії вчинення злочину
  4. Забезпечення і підвищення надійності машин на стадії виробництва
  5. Змодельованих судових процесів
  6. Копія ухвали суду направляється до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
  7. Кругообіг капіталу та його стадії.
До компетенції судів Законом "Про виконавче провадження" та ЦПК віднесено досить широке коло питань, але всі вони можуть бути поєднані у дві групи:

1)Розгляд заяв (подань) державного виконавця, стягувачів, боржників про вирішення певних питань щодо руху виконавчого провадження   2)Розгляд справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Слід погодитися з думкою авторів, які, враховуючи ту обставину, що виконання судових рішень є самостійною стадією цивільного судочинства, вважають, що "було б не логічно і не раціонально питання судового контролю за виконанням рішень віддавати на вирішення адміністративних судів".
  Суд у виконавчому провадженні виконує відповідно дві основні функції: забезпечувальну і контрольну. Необхідність законодавчого врегулювання механізму реалізації двох зазначених функцій суду при виконанні судових рішень зумовила існування в ЦПК двох відповідних розділів: розділу VІ "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" та розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень".
Суд у виконавчому провадженні виконує відповідно дві основні функції:  

1) Забезпечувальна. 2) Контрольна.
Реалізація забезпечувальної функції відбувається через попереднє санкціонування судом найбільш важливих процесуальних виконавчих дій, вчинення яких потребує встановлення додаткових гарантій законності та дотримання відповідних прав їх учасників, які, власне, і забезпечуються судом. Забезпечувальна функція суду реалізується при вирішенні наступних правових питань, про які йде мова у ч. 1 ст. 368 ЦПК: - вирішення питання про негайне виконання судових рішень (ст. 367 ЦПК); - видача виконавчих листів (ст. 368 ЦПК); - оформлення виконавчого листа, виправлення помилок в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (ст. 369 ЦПК); - видача дубліката виконавчого листа або судового наказу (ст. 370 ЦПК); - поновлення пропущеного строку пред¢явлення виконавчого документа до виконання (ст. 24 Закону; ст. 371 ЦПК); - роз¢яснення судових рішень (ст. 34 Закону; ст. 221 ЦПК); - затвердження мирової угоди ( ст. 372 ЦПК); - винесення ухвал про відкладення вчинення виконавчих дій (ст. 35 Закону); - прийняття рішення про відстрочку чи розстрочку виконання, а також про зміну способу і порядку виконання (ст. 36 Закону; ст. 373 ЦПК) ; - скорочення строків зупинення виконавчого провадження (ч.3 ст. 39 Закону); - винесення ухвали про розшук боржника або дитини (ст. 42 Закону; ст. 375 ЦПК); - визначення долі боржника у спільному майні, що на неї звертається стягнення (ст. 379 ЦПК); - вирішення спору про розмір заборгованості по аліментах (ст. 74 Закону); - вирішення питання про тимчасове влаштування дитини у дитячий чи лікувальний заклад (ст. 77 Закону; ст. 374 ЦПК); - визначення порядку подальшого виконання рішення про виселення з наданням іншого житлового приміщення у випадку його ненадання у певний строк (ст. 78 Закону); - вирішення питання про поворот виконання (ст. 380-382 ЦПК). Згідно з діючим законодавством ці питання вирішуються у судових засіданнях із постановленням відповідних ухвал. Оскільки в даних випадках йдеться не стільки про виконавчі дії суду, скільки про його юрисдикційні повноваження, зазначені питання згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК вирішує місцевий суд, який розглянув справу, а не суд за місцем виконання. Приймаючи до розгляду заяву (подання), суд має виходити з кола питань виконавчого провадження, віднесених законом до його компетенції, і не може приймати до розгляду заяви з питань, які має вирішувати відповідно до наданих повноважень державний виконавець. Задовольняючи заяву (подання), суд в ухвалі зазначає, яке саме питання виконавчого провадження нею вирішено.   Контрольна функція суду реалізується шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, якими порушено права чи свободи учасника виконавчого провадження. Контрольна функція суду реалізується тільки при розгляді справ, що порушуються за ініціативою заінтересованих осіб, які вважають порушеними свої права чи свободи під час виконавчого провадження. Серед таких справ слід виділити наступні: - розгляд скарг на постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.6 ст. 25 Закону); - розгляд скарг на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ч.4 ст. 26 Закону); - розгляд скарг на постанову про відкладення вчинення виконавчих дій (ч.2 ст.35 Закону); - розгляд скарг на постанову про зупинення виконавчого провадження (ч.3 ст. 39 Закону); - розгляд скарг на постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.4 ст.49 Закону); - розгляд скарг на постанову про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві (ч.3 ст. 48 Закону); - розгляд скарг на оцінку майна (ч.4 ст. 58 Закону); - розгляд позовів про звільнення майна від арешту (ст. 59 Закону); - розгляд скарг на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби (ст. 82,ч.3 ст.6 Закону); - розгляд скарг на постанову про накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов¢язує боржника виконати певні дії (ч.3 ст. 89 Закону); - розгляд скарг на постанову про відмову у розшуку майна боржника; на постанову про стягнення витрат, пов¢язаних із розшуком; на незвернення державного виконавця до суду (ч.4 ст. 40 Закону); - розгляд скарг на постанову про стягнення виконавчого збору (ч.1 ст. 28 Закону). Ці справи вирішуються судом за правилами розділу VII ЦПК "Судовий контроль за виконанням судових рішень".  

 

 



Стаття 12. Права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження | Детерминированное управление.

Частина четверта. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ | Як частина цивільного процесу | Учасники виконавчого провадження |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати