На головну

Основні напрямки досліджень

  1. Cегментація ринку. Основні завдання. Критерії сегментації на В2С ринку.
  2. I. Основні поняття ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  3. I.2.2. Основні будівельні креслення.
  4. I.3.2. Цілі і основні етапи розбивочних робіт.
  5. II.1 Основні елементи грошової маси
  6. II. Системи збудження СД і їх основні властивості
  7. III. Основні конституційні засади організації Російської держави.

Спектр проблем, які підлягають дослідженню в ході організації виборів, досить великий: від аналізу соціально-економічної ситуації в період, що передує організації виборчої кампанії, до збору інформації для попереднього прогнозу результатів виборів і ситуації, що складається після завершення виборів. Охарактеризуємо коротко зміст подібних досліджень.

Аналіз соціально-політичної ситуації напередодні виборів переслідує кілька цілей. По-перше, здійснюється максимально повний аналіз соціального, економічного, політичного становища, що склалося в окрузі, регіоні, країні в цілому в передвиборний період; виявляються найбільш гострі проблеми, які хвилюють населення і можуть бути використані в ході підготовки стратегії кампанії і її реалізації; уточнюються типи електорату, переважаючого в країні або на території певного виборчого округу, та ін.

Наведемо дані одного з останніх досліджень, проведених Центром «СОЦІОПОЛІС» в 2003 році (див. Рис. 2). Аналіз найбільш гострих проблем, що хвилюють сьогодні населення України, показав, що до ключових з них відносяться: зростання безробіття; дороге медичне обслуговування; зростання цін на продукти, одяг, транспорт; криза економіки; збільшення злочинності. Якщо врахувати ту обставину, що в період перед минулими президентськими виборами ієрархія найбільш гострих проблем була дещо іншою (так, зростання цін був на першому місці, а безробіття - на четвертому, причому, розрив між ними по «гостроті» був дуже великим), стає очевидним, що і стратегії кандидатів на пост Президента України на виборах 2004 року будуть дещо іншими.

По-друге, в процесі аналізу соціально-політичної ситуації перед виборами збирається максимально повна інформація для складання стратегії виборчої кампанії. По-третє, паралельно з вивченням ситуації в окрузі або країні в цілому збирається спеціальна інформація, покликана сприяти визначенню позиції потенційного кандидата з точки зору доцільності (або недоцільності) його балотування у відповідному окрузі або на даних виборах в принципі.

Ставлення до соціальних інститутів та політиків. Наступний за важливістю крок, який необхідно зробити при проведенні електоральних досліджень, - визначити ставлення населення до соціальних інститутів і органам управління (починаючи від Адміністрації Президента та Верховної Ради і закінчуючи довірою до місцевих органів самоврядування). Це дозволяє уточнити як найбільш надійних і ефективних «союзників» в ході
 майбутніх виборів, так і «об'єкти критики» в процесі пропагандистської кампанії.

Як свідчать дані досліджень, в тому числі - загальнонаціональних, проведених Центром «Соціополіс», практично єдиним соціальним інститутом, якому довіряють більше половини населення


Малюнок 2. Ієрархія найбільш гострих проблем українського
 суспільства (% опитаних)

Україна є церква і духовенство. Що ж стосується інших, особливо - політичних партій, то рівень довіри до них мінімальний (повністю довіряють партіям 4% опитаних; частково довіряють, частково ні - 34%; абсолютно не довіряють - 51% і 11% респондентів не змогли відповісти на питання). На жаль, дуже низький рівень довіри і до місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

При організації виборчих кампаній по виборах Президента велике значення, як відомо, приділяється визначенню та постійному моніторингу рейтингів політиків - потенційних кандидатів на цю посаду. Тут в ході досліджень, як правило, визначаються: «рейтинг інформованості» (рівень інформованості потенційних виборців про різні кандидатах); «Рейтинг довіри» (до кожного з них); «Рейтинг вибору» (бажання проголосувати за одного із запропонованих кандидатів, останнім часом все частіше його називають «президентським рейтингом»); «Рейтинг переможця» (думки опитаних щодо того, хто стане переможцем на президентських виборах). Аналіз всіх цих даних дозволяє досить точно визначати місце кожного з кандидатів серед претендентів на відповідний пост.

Дослідження іміджів кандидатів представляє в процесі організації електоральних досліджень інтерес в наступному плані. Відомо, що конструювання іміджу кандидата і робота з ним (більш детально про це мова піде в наступному розділі) передбачає попереднє уточнення, так званих, «поточного» і «бажаного» їх іміджів. Перший - це думки потенційних виборців про того чи іншого кандидата на виборну посаду. Другий - переваги електорату щодо того, який саме депутат, президент їм, виборцям підходить найбільше. Зрозуміло, що без проведення досліджень (як правило, тут використовуються опитування і фокус-групи) виявити подібні характеристики просто
 неможливо.

Вивчення структури округу і цільових груп електорату. У першому розділі книги ми вже говорили про те, що електорат диференціюється за притаманними різним його групам моделям електоральної поведінки. Виділення їх справа непроста (і, зауважимо, при організації не будь-якої кампанії справу до цього доходить). У той же час для кандидата, який балотується на виборну посаду, абсолютно необхідно знати як мінімум дві речі:

· Специфіку соціальної структури округу (як такого округу, зрозуміло, на президентських виборах виступає територія всієї країни), знання якої дозволяє ефективно організувати всю кампанію: від розробки її стратегії до проведення пропагандистських заходів. Адже очевидно, що на території різних округів співвідношення різних груп населення (підприємців і робітників, менеджерів і вчених і т.п.) абсолютно неоднаково. А отримати необхідну інформацію з статистичних джерел найчастіше неможливо;

· Цільові групи електорату: як свого, так і електорату основних суперників на виборах (цільовими або «адресними» групами називають групи населення, наділені правом голосу, які швидше за все відгукнуться на звернення даного кандидата, підтримають на виборах саме його). Звичайно ж, при роботі з цільовими групами потрібно перш за все враховувати властиві виборцям округу моделі електоральної поведінки. Але, уявімо собі, що електорату даного округу властива в основному модель партійно-ідеологічної ідентифікації, а кандидат не є членом будь-якої політичної партії. Зустрічаються й інші варіанти.

Однак, кандидат, що йде на вибори (майже - будь-який), може знайти і активно використовувати «свої» цільові групи, тобто ті верстви виборців, які в силу різних причин (фінансових можливостей кандидата, його іміджу «борця» з кимось або чимось; особистої чарівності і т.п.) підтримають саме даного кандидата. Тому при проведенні досліджень електорат округу (або країни) диференціюється за цілою низкою ознак: географічному; соціально-демографічного; поведінковому; «Проблемному». Наприклад, «проблемна» диференціація електорату передбачає виділення груп виборців, «стурбованих» необхідністю першочергового вирішення ряду проблем: наприклад, податкових - для підприємців; пенсійних - для осіб похилого віку тощо

Збір інформації для прогнозування результатів виборівпредставляє важливу задачу досліджень, які проводяться вже в ході організації виборчої кампанії. Вся справа тут в тому, що основні засоби кандидата в ході виборчої кампанії витрачаються на останньому її етапі. Саме в цей час задіюється основне телевізійний час, працюють численні команди добровольців, друкується рекламна продукція і т.п.

Тому визначення того, наскільки реальними є шанси кандидата на обрання (якщо в стратегії кампанії ставилася саме таке завдання), дає можливість вчасно «вийти» з боротьби, зберігши при цьому основні засоби. Інша справа, що якщо навіть на виборах американського президента основна маса кандидатів, визначивши свої недостатні шанси, виходить з боротьби, в наших українських умовах таке відбувається досить рідко. Спектр причин подібної ситуації різноманітний: від невіри кандидатів прогнозами соціологів до бажання все ж хоч якось «розкрутитися».

У будь-якому випадку розробка прогнозу результатів виборів - справа дуже складна (нерідко, виходячи з українського досвіду, такі прогнози не справджуються) і обійтися тут без проведення досліджень і збору інформації про наміри різних груп виборців взяти участь у виборах; мотивах цього; інформованості про які балотуються кандидатів; попередньому виборі типу електорального вибору та ін. практично
 неможливо.

Вище ми розглянули лише деякі основні проблеми, вивчення яких здійснюється в процесі організації виборчої кампанії та проведення електоральних досліджень. Зрозуміло, що спектр проведених досліджень залежить від багатьох причин, в першу чергу від рівня проведеної виборчої кампанії. На рівні виборів до сільської ради такі дослідження практично не здійснюються. Якщо ж мова йде про вибори до Верховної Ради чи президентських, то проводиться комплекс подібних досліджень.



Глава III Методологія аналізу соціальних конфліктів 7 сторінка | Види електоральних досліджень
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати