На головну

Помітність обмеження частотного діапазону при передачі інструментальної музики

  1. БЛОКИ ТА ОБМЕЖЕННЯ В ПРОСТОРІ ЛУГА.
  2. Бюджетні обмеження для споживача.
  3. Бюджетні обмеження і купівельна спроможність
  4. Бюджетні обмеження.
  5. В яких випадках може бути встановлено обмеження прав
  6. В першу чергу, це викликано наявністю великих обсягом капіталів, одержуваних в основних сферах бізнесу, і обмеженнями їх подальшої експансії.
  7. Види ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Обмеження на суміщення видів професійної діяльності на ринку цінних паперів

З огляду на, що в музичній практиці використовується багато
 інструментів і що серед них є подібні, досліди по замет-
 ності частотних обмежень проводилися на типових інструментів
 тах, що входять в низько-, середньо-або високочастотну групу. У пер-
 виття з них були такі, як контрабас, труба, у другій-скрипка,
 кларнет і, нарешті, в третій - трикутник, коробочки тощо.
 Оцінка якості звучання здійснювалася при прослуховуванні
 звукоряду кожного інструменту при відповідному обмеження
 діапазону. '


 Мал. 5.7. Помітність обмеження час- Тотнем діапазону для низькочастотних (яч) і високочастотних (ВЧ) інструментів

 Мал. 5.8. Усереднені криві заметно- сти органиченно частотного діапазону для груп НЧ, СЧ и ВЧ інструментів

На рис. 5.7 зліва наведені два пучка, кривих відповідно
 для груп низько- і високочастотних інструментів і обмеження
 діапазону з боку низьких частот. Справа дані такі ж пучки
 кривих для випадку обмеження діапазону в області високих час-
 той. Крайні криві кожного з пучків показують розкид кордоні
 для ділянок звукоряду. Так, помітність обмеження, що оцінюється


трьома балами, трива низькочастотних інструментів має місце при
 розкид в межах частот 150- ^ 350 Гц в разі обмеження
 «Знизу» і в межах частот 3000 ^ -5000 Гц -При обмеження
 - «Зверху» -.-.


Усереднені криві помітності для різних груп инстру-
 ментів показані на рис. 5.8. На ньому видно, що криві обмеження
 на низьких частотах йдуть досить полого. Звідси слідує що

 Мал. 5.10. Виважена значення час- Тотнем порожнисте для семантичної (1) і естетичної (2) інформації, пе- редавать музикою

Мал. 5.9. Помітність обмеження час-
 Тотнем діапазону для симфонічного
(1,1 '), духового (2, 2 '), естрадного (3)
 оркестрів, органу (4) і рояля (5)

для всіх інструментів, особливо високочастотних, помітність до все
 більшого обмеження невелика. При обмеженні на високих час-
 тотах криві розташовуються тісніше і крутіше, отже, замет-
 ність тут для всіх груп інструментів майже однакова і уве-
 личивается швидко.

Важливо встановити, як обмеження частотного діапазону вли-
 яет на якість звучання оркестрів чи ансамблів. Про це можна
 судити по рис. 5.9, на якому зібрані криві помітності ограни-
 чення діапазону для симфонічного (крива 1-е литаврами і
 крива 1 '- без них), духового (крива 2 - з ксилофоном і крива
2 '- з дзвіночками) і естрадного (крива 3) оркестрів. аналіз
 «Рівих дозволяє відзначити, що обмеження смуги частот« сни
 зу »(рис. 5.9, а) тільки в межах частот 50-І50 Гц призводить до
 помітного зниження якості звучання; подальше ж звуження
 мало погіршує його якість. Це відбувається тому, що криві за-
 метності для груп інструментів (див. рис. 5.8) в цій частині діапазону
 зона широко розходяться і обмеження призводить до помітності толь
 до однієї (низькочастотної), або в гіршому випадку двох (і среднечас-
 Тотнем) груп інструментів. Крім цього, характер кривих навіть
 для одного ж того ж типу орке'тра може змінюватися і завісімос-
 ти від повноти використання низько-і середньо частотних інструментів
 тов і від наявності в оркестрі додаткових інструментів (див. кри-
 ші 1 і ./'на рис. 5.9). Те ж можна сказати і про обмеження в про-
 ласті високих частот. Наявність в духовому оркестрі такого високо
 частотного інструменту, як дзвіночки, викликало круте падіння

74 -'....;. » '. , -


кривої помітності 2 ' по ^ порівнянні з кривою 2 в смузі 8000-г-
 10000Гц (рис. 5.9, б). - * -'--. . ,

Якщо по помітності обмеження діапазону порівняти оркестри
 різного типу, то виявляється, що до зміщення вгору нізкочас-
 Тотнем кордону найбільш чутливий естрадний оркестр (#).
 Він же в відношенні обмеження діапазону з боку високих час-
 той показав найменшу чутливість в порівнянні з сімфо-
 ническим (! '} і тим більше з духовим оркестром (2, '2'). най-
 Шая крутизна кривих помітності спотворень і, отже, най-
 велика критичність до них виявляються при обмеженні діа-
 пазона в межах до 5000 ^ 9000 Гц, що закономірно, так як
 саме в цій зоні зосереджені гармонійні складові
 музичних сигналів (див. гл. 2) і їх втрата майже однаково
 неприємна (див, рис. 5.8) для будь-якої з груп інструментів.

На рис. 5.9i крім кривих помітності обмеження для оркест-
 рів наведені такі ж криві для органу (4) і рояля (5}, часто
 виступаючих разом з оркестром.

Для музичних сигналів, ще більше, ніж для мовних, важ-
 але визначити втрати семантичної та естетичної інформації '
 при обмеженні частотного діапазону. Під семантичної инфор-
 мацией в даному випадку розуміється хороша впізнаваність звуча-
 ний різних інструментів і їх мелодій. З естетичної зв'язування
 ють правильність передачі тембрально забарвлення звучань.

Досліди з оцінки якості передачі семантичної інформації,
 яку несуть різні групи інструментів при обмеженні
 діапазону, показали, що вона починає знижуватися при обмеженні
 діапазону знизу частотами вище 500 Гц і зверху частотами нижче
 5000 Гц. Звідси випливає, що семантична інформація при музи?
 Кальний передачах ні, може бути спотворена, так як такі ограни-
 чення практично ніколи не бувають. Що ж стосується впливу
 обмежень діапазону на передачу естетичної інформації
 (Тембру), то'оказалось, що воно майже точно виражається кривими
 Мал. 5.9, що характеризують загальну помітність обмеження діапазону
 зона. Отже, при оцінці якості музичних звучань ,,
 відтворюваних системою, що має звужений частотний діапазону
 зон, слухове, сприйняття орієнтується в основному на зміну
 тембру. Це підтверджується даними рис. 5.10, з яких видно,
 що головними для передачі семантичної інформації ^ (крива 1)
є смуги V, VI (Від 1000 до 6000 Гц), ніколи не подверга-
 ющиеся обмеження. Разом з тим для естетичної інформації
 (крива 2} визначальними є смуги ///> IV и VII, яежа ^
 щие по краях частотного діапазону, тому будь-яке обмеження
 частотної характеристики передавальної системи перш за все
 відбивається на втрати художньої якості музичних пе-
 дач. . , -.

Нижче наводяться короткі висновки.

1. Помітність обмеження частотного діапазону «знизу» для
 різних інструментів дуже неоднакова. Вона найбільша при
 звучанні низькочастотних інструментів.

'~. . - 75


2. Обмеження з боку високих частот майже однаково і бо-
 леї помітно впливає на якість звучання всіх трьох груп инстру-
 ментів.

3. Якість звучання оркестру при обмеженні діапазону ви-
 деляется складом його інструментів і характером виконуваного
 музичного твору. Обмеження "знизу більш помітно при
 звучанні естрадного оркестру, а при обмеженні зверху - при зву-
 чаніі духового оркестру.

4. Обмеження частотного, діапазону при музичних переда
 чах виявляється перш за все в спотворенні тембру, т. е. приво-
 дит до зниження художньої якості звучання.



Помітність обмеження частотного діапазону при передачі мови і співу | Вплив крутизни підйому і спаду частотної характеристики на її краях

Сприйняття інтенсивності сигналів | Сприйняття частоти сигналу | Тимчасові характеристики, слухового сприйняття | Просторове сприйняття сигналів | ВПЛИВ електроакустичний ХАРАКТЕРИСТИК ПЕРЕДАВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НА ЯКІСТЬ звукопередача | Вплив змін рівня гучності | Вплив обмеження динамічного діапазону передачі | Помітність спотворень, обумовлених піками і провалами на частотній характеристиці звуколередачі | Помітність нелінійних спотворень | Загальна характеристика звукопередающіх систем |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати