Головна

I.5. Образотворчі властивості двухкартінного комплексного креслення двухпірамідной системи Хеопса-Голоду

  1. A) Добре організовані системи
  2. ART-підсистеми
  3. B) Погано організовані (або дифузні) системи
  4. D) установам і підприємствам кримінально-виконавчої системи, організаціям інвалідів
  5. ERP має виходи в зовнішнє середовище і призначена для вирішення завдань комплексного управління підприємством.
  6. I Етап. Ухвалення рішення про створення системи якості
  7. I. 1.5. Двухпірамідная система Хеопса-Голоду в структурі подвійного квадрата

загальні зауваження

Так як в цьому геометро-гра-фического дослідженні гранних пове-рхностей в їх структуру включаються криві поверхні, то, слідуючи систем-ної технології, логічно перш рас

дивитися образотворчі властивості

комплексного креслення взаємодії поверхні піраміди Хеопса з золо-тим еліпсоїдом обертання, потім, -

поверхні піраміди Голоду з її ел-ліпсоідом обертання, після чого рас-дивитися креслення двухпірамідной сис-теми з їх еліпсоїда. При цьому це-лесообразно вдатися до побудови їх розгорток, на яких всі елементи системи виглядають в натуральну вели-чину.

I.5.1. Двухкартінний комплексне креслення системи взаімносвязанних поверхонь піраміди Хеопса і золотого полуелліпсоіда обертання

(Рис. I. 23)

Двухкартінний комплексний чер-тёж, виконаний з максимальною гра-фіческой точністю, в силу своєї про-ритмами, несе в собі однозначний-ву інформацію про позиційних і метричних властивостях зображений-ного об'єкта.

Так як образотворчі свойст-ва фронтальної проекції піраміди і еліпсоїда розглядалися ви-ше (див. Ріс.I.17), то на рис. I.23, на основі уявлення про структуру об'єкта, ця проекція доповнена по-будовою горизонтальної проекції з розгорненнями бічних граней бенкету-МЗС.

Будучи січними, межі бенкету-МЗС перетнули поверхню золото-го еліпсоїда обертання по КОНГРЕВ-Ентн еліпсам а, b, c, e, прохо-дящім через вершину До і Перес-розкаювана ребра в точках 1,2,3 і 4.

Довжини великих осей цих елліп-сов рівні довжинах висот або апо-фем бічних граней піраміди, а довжини малих осей визначаються з побудови, як хорди горизонталь-ної проекції g1 паралелі g золото-го еліпсоїда в проекційної зв'язку

з центрами 72 , 82 вирожденнихпроекцій бічних граней піраміди.

Відмінною конструктивною осо-бенностью «гранних» еліпсів явтляется те, що їх «верхні» і «ниж-ня» фокуси ділять великі півосі навпіл. Це означає, що верхні фокуси розташовуються на апофемой бічних граней піраміди на рас-стояння від вершини в одну чвертей-рть довжини цих апофему і є підставами перпендикулярів до гра-ням, що перетинають вісь піраміди в ортоцентром її поперечного профілю. Ця точка вважається її енергетичним центром і одночасно є фо-кусом золотого еліпсоїда S. Таким чином, точки типу F4?2 і F2?2 являють-

Мал. I.24.Двухкартінний комплексне креслення піраміди Голоду з її еліпсоїдом і розгортку бічної поверхні

ся «представниками» прихованої всередині піраміди точки F на її поверхні.

Цікава та обставина, що нижні фокуси гранних еліпсів в їх поєднаному положенні віддалені від центра підстави піраміди на вели-чину його полудіагоналі (А11 ? F14), а фронтальні проекції дуг цього заради-вуса перетинають нариси габаритної пі-раміди в точках типу 52 , 62, принадле-службовців перпендикулярам, ??опущеним з фокуса F на еёграні. Таким обра-зом, фокуси «гранних пірамід» «робо-тануть» на фокус золотого еліпсоїда.

Якщо повернути діагональні тре-косинці АSС и ВSD обертанням по-коло осі піраміди до фронтального положення, то їх натуральна величи-на типу А21S2В21 перетне нарис S2 еліпсоїда S в точках, на рівні кото-яких розташовуються точки зустрічі ре-бер піраміди Хеопса з поверхнею еліпсоїда.

напівеліпса m и n, Опи-санні навколо діагональних трикутників є кри-волінейнимі ребрами Хресто-вого зводу D, описаного по-коло піраміди. Фокуси цих вертикальних еліпсів видалити-ни від їх центру на відстані-ня, рівні відстаням то-чек 52 и 62 від проекції S2 вершини S, а іхвертікальниедіректріси dm , dm?, dn, dn? уда-лени від вершин M1, N1, P1 и Q1 підстави габаритної бенкетами-ди на одну третину довжини напів-діагоналі цього підстави.

За побудовою отримує-ся, що точка S2? перетину дотичних, що визначають підстави директрис Діагон-льних трикутників є

їх ортоцентром і вершиною рівнобедреного трикутник-ка типу А2 S2? В2, конгруентна-ного трикутника А1 S1 1 В1 ра-звёрткі межі А S В.

середини типу 72, 82 апо-фем бічних граней вихідної піраміди є «гранних-ми представниками» центру ваги М (камери царя) і центру описаного кола N (Камери цариці) поперечним-ного профілю піраміди Хе-опса. Крапка М розташовується в перетині медіан типу 72 В2, визначених центрами апофему граней і точками ка-сания сфери радіуса, рав-ного висоті ОS всієї піраміди до граней габаритної бенкетами-ди, яка подібна до вихідної. Крапка N розташовується в перетині медіа-трис, перпендикулярних до граней ис-Ходна піраміди, з її віссю.

До числа образотворчих властивостей

горизонтальної проекції рассматрива-емой системи відносяться наступні:

1. Вся композиція плану має 4 осі симетрії;

2. Сторони трикутників развер-ток граней вихідної піраміди через одну взаємно-перпендикулярні;

3. Ті частини горизонтальних проек-цій гранних еліпсів, які вихо-дять за межі граней, утворюють візерунок з 4-х пелюсток, кожен з яких со-тримає загальний для двох суміжних Еллі-псів фокус (F15... F18);

4. Весь план піраміди Хеопса ос-Нова на 16-клітинній сітці квадратів.

5. Відстані між нижніми фо-кусамі F11? ... F14?? іфокусамі F15... F18)

однакові і що з'єднують їх прямі лінії утворюють рівносторонній треу-гольник;

6. Діаметри кіл радіусів, рівних висот розгорток граней ис-Ходна піраміди, що збігаються з її сторонами, визначають сторони осно-вання габаритної піраміди, яка подібна до вихідної;

7. точки 51, 61, 71 и 81 перетину кіл, що визначають сторони габаритної піраміди, є вер-шинами 4-х золотих рівнобедрених трикутників, підставами яких служать відповідні сторони квад-рата, що з'єднують нижні фокуси «гранних» еліпсів. Відношення довжини їх підстави до довжини висоти - 2 до 3;

8. Діректрісная площину золото-го полуелліпсоіда проходить через вершину До габаритної піраміди;

9. Верхні директриси гранних ел-Ліпсі визначає квадрат, вершини якого проектуються на П1 в фокуси горизонтальних проекцій «гранних» еліпсів;

10. нижні директриси d2?AD, d2?BC, d2?AB, d2?CD «Гранних» еліпсів визна-ляють квадрат, вершини якого прое-ціруются на П1 в точки перетину дуг кіл радіуса, рівного висоті розгортки грані піраміди Хеопса. Відстані від кінців великих осей «гранних» еліпсів фронтально-прое-цірующіх граней дорівнює відстані S11 L11 від вершини S11 розгортки межі АВS до директриси dАВ, що відповідає верхній фокусу F11 гранного еліпса а11. І т.д.

I.5.2. Двухкартінний комплексне креслення системи взаємопов'язаних поверхонь піраміди Голоду і її еліпсоїда обертання або хрестового зводу

(Рис. I.24)

Двухкартінний комплексний чер-тёж системи взаємопов'язаних поверх-ностей піраміди Голоду і її елліп-Соід обертання або хрестового зводу є закономірну гра-фического конструкцію, яка, буду-чи накреслений з максимальною точ-ністю, містить в собі достовірну інформацію про позиційні і метрич -скіх властивості зображеної системи.

Її фронтальна проекція має одну вісь симетрії і являє со-бій графічну конструкцію з рав-нобедренного трикутника, сторони якого дотичні до двох окружнос-тям, що зображує сфери Ф1 и Ф2, Діаметри яких витримані в золо-тій пропорції, напівеліпса, зображені лишнього полуелліпсоід обертання S, підставу якого вписано в квад-ратну підставу вихідної піраміди, еліпс а2, Як проекцію фігури січі-ня еліпсоїда S гранями піраміди і проекції трьох горизонтальних дирек-трісних площин: меридіональних і діагональних еліпсів хрестового зводу, а також верхніх директрис 4-х «гранних» еліпсів.

Горизонтальна проекція цієї си-стеми є графічною-кую конструкцію, що має чотири осі симетрії і складається з центру-льного квадрата основи піраміди і восьми фігур суміщених з плоско-стю цього підстави граней бенкетами-ди, двох її меридіональних і двох діагональних трикутних перерізів. При цьому два останні види перетинів представлені у вигляді ромбів, перебуваючи щих з їх «особи» і «вивороту». Навколо трикутників суміщених граней пі-раміди описані напівеліпса, у кото-яких мала піввісь укладається в бо-льшое піввісь трохи більше 4-х разів, по-коло ромбів меридіональних перерізів, вписаних в два подвійних квадрата - еліпси, у яких малі півосі укладаються в великі півосі рів-но 4 рази і навколо діагональних перерізу

ний - еліпси, у яких малі напів-

Мал. I.25. Двухкартінний комплексний

креслення двухпірамідной системи Хеопса-Голоду з їх еліпсоїда, хрестовими склепіннями, габаритної пірамідою і розгорненнями бічних поверхонь

осі укладаються в великих рівно 3 рази.

Остання пропорція говорить про те, що трикутники діагональних

перетинів піраміди Голоду є золотими. Цікаво те грунтовний-ство, що в еліпси «гранних» перетинів також вписуються ромби, складений-ні з золотих трикутників.

Природа композиції горизонту-льно проекції така, що кожному її трикутнику супроводжує напівеліпс, а кожному ромбу - еліпс. У кожного напівеліпса є свій фокус, через ко-торий проходить своя фокальна хорда, за посередництвом якої будується ді-ректріса цього еліпса. Фокальні хорди і директриси - це прямі чи-ванні, які вносять свої особливості в загальну структуру всієї композиції. Ці особливості підлягають далекої-шему вивчення.

I.5.3. Двухкартінний комплексне креслення двухпірамідной системи Хеопса-Голоду з їх еліпсоїда і хрестовими склепіннями

(Рис. I. 25)

Мал. I.25 зображує в ортогона-льних проекціях досліджувану двухпі-рамідную систему Хеопса-Голоду і несе в собі однозначну інформацію про те, що:

1. В цілому система являє собою сукупність просторів, частини-чно або повністю включених один в одного і конструктивно обмежених взаємопов'язаними поверхнями;

2. Вихідними з'явилися пространст- ва двох сфер із загальною вертикальною віссю симетрії, розміри діаметрів яких витримані в золотий про-порції;

3. Ці сфери визначили конічни-кую поверхню, діаметр основи якої співвідніс до її висоті як 1 к 2, Що визначило параметри її габарит-ного обсягу як подвійного куба;

4. Підстава і висота цього кону-са визначили поверхню еліпса-Іда обертання як проміжного га-барітного обсягу між подвійним ку-бом і конусом;

5. квадрат ЕLGH, описаний навколо основи конуса, з'явився підставою поверхні правильної 4-хгранной пі-раміди Голоду, описаної навколо кону-са, поверхня якого, в свою оче-гу, описана навколо двох вихідних сфер;

6. Паралельні і протилежний-ні сторони квадрата ЕLGH, в парах з лініями головних меридіанів еліпса-Іда, прийнятих за напрямні, визначили дві поверхні елліпті-

чеських циліндрів, який перетнув-Ясь, визначили хрестовий звід, опи-санний навколо еліпсоїда. на ріс.I.25очеркі фронтальних проекцій цього зводу і еліпсоїда обертання збігаючись-ють. Горизонтальна проекція хрестово-го зводу і піраміди також збігаються, а проекція еліпсоїда визначається колом, вписаною в квадрат ЕLGH ;

7. Простір піраміди Голоду повністю включається в простір хрестового зводу в той час як межі цієї піраміди перетинають поверхно-сть еліпсоїда по лініях «гранних» еліпсів, описуваних навколо ромбів, що складаються з пар золотих трикутник-ков;

8. Висота ОS двох куль Голоду, розбита точкою їх торкання F в золотий пропорції, з'явилася велика піввісь золотого еліпса, мала вісь якого дорівнювала довжині його фокальній хорди;

9. Обертання золотого еліпса по-коло великий осі породило повер-хность золотого еліпсоїда;

10. квадрат АВСD, описаний по-коло екватора еліпсоїда, з'явився ос-вання правильної 4-хгранной бенкету-МЗС, подібної піраміді Хеопса, вер-шина якої збіглася з північним полюсом верхнього шару Голоду;

11. Пари паралельних сторін ос-вання піраміди Хеопса і головні меридіани золотого еліпсоїда як направляючі, визначили поверхно-сти двох еліптичних циліндрів, ко-торие, перетинаючись, визначили свій хрестовий звід. Маючи загальне основа-ня, обсяг піраміди Хеопса повно-стю входить в простір хрестового зводу;

12. Нариси фронтальних проекцій золотого еліпсоїда і хрестового сво-да збігаються. Нариси горизонтальних проекцій піраміди і склепіння також сов-падають, а нарис проекції еліпсоїда визначається колом, вписаною в квадрат підстави піраміди;

13. Поверхня золотого еліпса-Іда перетинається гранями піраміди по гранним еліпсам, фокуси яких яв-ляють гранями представниками фо-куса F еліпсоїда, що збігається з ор-тоцентром поперечних перерізів або

енергетичним центром піраміди.

14. Поверхні обох пірамід перетинаються по сторонам деякого квадрата, рівновіддаленим від сторін підстави піраміди Хеопса і верші-ни піраміди Голоду;

15. Сторони підстави піраміди Голоду вдвічі коротше сторін підстави піраміди Хеопса;

16. Поверхні обох еліпсоїдів обертання перетинаються по колу, діаметр якої метрично дорівнює ді-діаметром екватора нижньої сфери Голо-да, що визначає деяку верти-Кальне циліндричну поверхню, висота якої дорівнює діаметру осно-вання.

17. На плані рис. I.25. натуральні величини граней обох пірамід сов-мещени з площиною П1 обертанням навколо їх підстав «обличчям» назовні, тобто, всередину підстави, і наклалися один на одного. Цікавим є той факт, що кут j ° між сполученими сторо-нами граней піраміди Хеопса метри-но дорівнює куту j ° між ребрами піраміди Голоду при її вершині.

18. Так як натуральна величина рівнобедрених граней піраміди Хе-опса близька до форми рівностороннього трикутника, то точки прямої Ейлера виявляються близько розташованими один до одного. При цьому Ортоцентр F1?,наприклад, межі А1S11В1, розташовується на підставі габаритної піраміди і тому є гранним представи-телем центру о підстав всіх бенкету-мід (см.ріс.I.24.).

19. З центрами підстави габа-ріттной піраміди збігаються вершини суміщених поперечних перерізів пі-раміди Голоду, а відстані від цент-ра її заснування до суміщених вер-шин К11?, ... До14? рівні довжинах Полуда-гоналям підстави піраміди Хеопса. І т.д.

висновок:Вироблений геометро-графічний аналіз структури двох-пірамідної системи Хеопса-Голоду ілюструє ефективність при-нятой в роботі системної концепції розуміння природи проектованого об'єкта і його оборотного зображені вання, завдяки якій багато хто з отриманих результатів є креативними.

Мал. I.26.Композіціяісходной дво- пірамідної системи Хеопса-Голоду

Мал. I.27.композиція ісходнойдвух-пірамідної системи Хеопса-Голоду із каркасною габаритної пірамідою

Мал. I.28. Композиція вихідної двох пірамідної системи Хеопса-Голоду з хрестовим склепінням навколо піраміди Хеопса

Мал. I.29. Композиція вихідної двох пірамідної системи Хеопса-Голоду з хрестовим склепінням навколо піраміди Голоду

I.6. Можливі варіанти композиції двухпірамідной системи Хеопса-Голоду

(Ріс.I.26 ... I.33)

В результаті проведеного вище геометро-графічного аналізу струк-тури двох рівнобедрених трикутник-ков, що зображують поперечні січі-ня реально існуючих пірамід фараона Хеопса та Олександра Голоду з повною очевидністю проявилася сі-стемная взаємозв'язок між їх елементів-тами, яка доводить с'гармонізіро-ність їх структур . Причиною тому стала їх штучна природа, ос-Нова на використанні їх автора-ми природної або божественної зо-лотой пропорції.

Наболее важливим з отриманих результатів слід вважати возникно-вение профілю біпіраміди Хеопса зі структури золотого еліпса, що дає

право зробити наступне

Затвердження 1:Всякому ромбу (крім квадрата) відповідає свій еліпс, довжини осей якого рав-ни довжинах діагоналей цього ромба, і навпаки, кожному еліпсу відпо-ствует свій ромб, діагоналями кото-якого є його осі.

Переходячи від плоских фігур до обся-мним, можна стверджувати, що всякойправільной біпіраміди відповідними-ють два (стислий і витягнутий) елліп-Соід обертання, а всякому елліп-Соід обертання відповідає одне-параметричне безліч вписаний-них в нього правильних біпіраміди.

Ймовірно, ці тривіальні утвер-дження пояснюють енергетику форми існуючих пірамід, так як відповід-ціалу їм віртуальні еліпсоїди обертання концентрують потоки енер-гии з надр Землі і космосу в своїх фокусах і транслюють її в свої про-стору.

Так як в систему двом вихідним пірамід за підсумками дослідження до- вилася каркасна габаритна бенкетами-та й відповідні кожної з них хрестові склепіння і полуелліпсоіди обертання, то композиційно ці еле-менти можуть створювати різні сис-теми, представлені на рис. I.26 ... I.33 і інші.

Мал. I.30. Композиція вихідної двухпірамідной системи Хеопса-Голоду з хрестовими склепіннями обох пірамід

Мал. I.31. Композиція ісходнойдвухпірамідной системи Хеопса-Голоду з полуелліпсоідом обертання навколо піраміди Хеопса

Рис I.32. Композіціяісходной двухпірамід-ної системи Хеопса-Голоду з полуелліпсоідом обертання навколо піраміди Голоду

Мал. I. 33.Композиція вихідної двох пірамід -ної системи із каркасною габаритної пірамідою і двома полуелліпсоідамі обертання.

Мал. I.34.концептуальна схема

геокосмічних електростанції

До числа інших композицій відносять-ся ті, в яких вихідні піраміди поєднуються з хрестовими склепіннями і полуелліпсоідамі обертання, а також за участю каркасної габаритної бенкету-МЗС.

Таким чином, вироблений сі-стемний аналіз двухпірамідной си-стеми Хеопса-Голоду передбачає багатоваріантний підхід до проектування-ванію одного з цих варіантів як архітектурного об'єкта або як інже-нерного споруди.

 



I.4. Просторова інтерпретації-ція золотого напівеліпса в профі-ле двухпірамідной системи | I. 7. Концептуальна модель геокосмічних електростанції

I.1. Образотворчі властивості фронтальної проекції двох-пірамідної системи Хеопса-Голоду | У структурі подвійного квадрата. | I. 1.5. Двухпірамідная система Хеопса-Голоду в структурі подвійного квадрата |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати