Головна

Отже, вплив літератури однієї країни на літературу іншої прямо пропорційно подібністю громадських

  1. C) однієї тисячі рублів
  2. II. Вплив монголо-татарського ярма на розвиток російських земель.
  3. II. Витрат на повернення навколишнього природного середовища в попередній стан;
  4. Rectangle Малює прямокутник
  5. А. Вплив на органи репродуктивної системи і молочні залози.
  6. Автомобілі та Їх Вплив на Відчуття Території
  7. Агрохімічні властивості грунту і їх вплив на ефективність добрив.

«» 196

відносин цих країн. Воно зовсім не існує, коли ця подібність дорівнює нулю. Приклад: африканські негри досі не зазнали на собі ні найменшого впливу європейських літератур. Це вплив односторонньо, коли один народ по своїй відсталості не може нічого дати іншому ні в сенсі форми, ні в сенсі змісту. Приклад: французька література минулого століття, впливаючи на російську літературу, не відчувала на собі ні найменшого російського впливу. нарешті, це вплив взаємно, коли, внаслідок подібності суспільного побуту, а отже, і культурного розвитку, кожен з двох обмінюються народів може що-небудь запозичити в іншого. Приклад: французька література, впливаючи на англійську, в свою чергу зазнавала на собі її вплив.

Псевдокласичні англійська література дуже подобалася свого часу англійської аристократії. Але англійські наслідувачі ніколи не могли зрівнятися зі своїми французькими зразками. Це тому, що всі зусилля англійських аристократів не могли перенести в Англію тих суспільних відносин, при яких розквітла французька Псевдокласичні література.

Французькі філософи захоплювалися філософією Локка. Але вони йшли набагато далі свого вчителя. Це тому, що той клас, який вони представляли у Франції, пішов у своїй боротьбі проти старого режиму набагато далі того класу англійського суспільства, прагнення якого висловилися в філософських творах Локка.

Коли, - як, наприклад, в Європі нового часу, - ми маємо цілу систему товариств, надзвичайно сильно впливають одне на інше, тогдаразвітіе ідеологій в кожному з цих товариств ускладнюється так само сильно, як ускладнюється його економічний розвиток під впливом невпинного торгового обміну з іншими країнами.

Ми маємо тоді як би одну літературу, загальну всьому цивілізованому людству. Але як зоологічний рід поділяється на види, так ця всесвітня література підрозділяється на літератури окремих народів.

«» 197

Коли Юм приїхав до Франції, французькі «філософи» вітали його як свого однодумця. Але ось одного разу, обідаючи у Гольбаха, цей безсумнівний однодумець французьких філософів заговорив про «природної релігії». «Що стосується до атеїстів, - сказав він, - то я не допускаю їх існування: я ніколи не зустрічав жодного». «Вам дуже не щастило досі, - заперечив йому автор« Системи природи », - на перший раз ви бачите тут, за столом, сімнадцять атеїстів». Той же самий Юм мав рішучий вплив на Канта, якого він, за власним визнанням цього останнього, пробудив від його догматичної дрімоти. Але філософія Канта значно відрізняється від філософії Юма. Той же самий фонд ідей призводить до войовничого атеїзму французьких матеріалістів, до релігійного индиферентизма Юма, до «практичної» релігії Канта. Справа в тому, що релігійне питання в Англії того часу грав не ту роль, яку грав він у Франції, а у Франції - не ту, яку в Німеччині. А ця різниця в значенні релігійного питання обумовлювалося тим, що в кожній з цих країн громадські сили перебували не в тому взаємному відношенні, в якому знаходилися вони в кожній з інших. Однакові за своєю природою, але неоднакові за ступенем розвитку громадські елементи по-різному поєднувалися в різних європейських країнах і тим завдавали те, що в кожній з них було дуже своєрідне «стан умів і моралі», що виразилося в національній літературі, в філософії, в мистецтві і т . д. Внаслідок цього один і той же питання міг до пристрасті хвилювати французів і залишати холодними англійців, до одного і того ж аргументу передовий німець міг ставитися з повагою, а передовий француз з гарячою ненавистю. Чому зобов'язана німецька філософія своїми колосальними успіхами? Німецькій дійсності, - відповідає Гегель, - французам ніколи займатися філософією, життя штовхає їх в практичну сферу (zum Praktischen), німецька ж дійсність більш розумна, і німці можуть спокійно вдосконалювати теорію (beim Theoretischen stehen bleiben). По суті, ця уявна розумність німецької дійсності

«» 198

Зводилася до бідності німецької соціальному та політичному житті, що не залишала освіченим німцям того часу іншого вибору, як або служити в якості чиновників непривабливою «дійсності» (прилаштуватися до «практичного»), або шукати розради в теорії, зосереджувати в цій області всю силу пристрасті, всю енергію думки. Але якби йдуть в «практичне» більш передові країни не штовхали вперед теоретичної думки німців, якби вони не будили їх від їх «догматичної дрімоти», то ніколи це негативна властивість - бідність соціальному та політичному житті - породило б цього колосального позитивного результату : блискучого розквіту німецької філософії.

У Гете Мефістофель каже: «Vernunft wird Unsinn, Wohlthat - Plage» («Розум стає безумством, добро - злом». - Ред.). У застосуванні до історії німецької філософії майже можна наважитися на такий парадокс: нісенітниця породила розум, лихо виявилося благодійним.

Порівняйте Енеїду з Одіссеєю, або французьку класичну | Але, здається, ми можемо покінчити з цією частиною нашого викладу. Резюмуємо сказане в ній.


Це заперечення не придумано нами. До якої міри воно цінується противниками «економічного матеріалізму», показує наступне «щиру подію». | Пригадаймо тепер, по-друге, що говорить Маркс про ставлення економії до права і політики. | Як вам подобається ця блискуча аргументація, в інтересах якої Руссо, син бідного женевського республіканця, виявився продуктом аристократичного суспільства? Заперечувати р Барта | Тут вже наші противники не витримують і вимовляють своє «слово і діло»: так адже так міркував Гегель, - кричать вони. Так надходить вся природа, - відповідаємо ми. | Ті ж самі люди, які з такою вражаючою винахідливістю приписують Марксу заперечення значення політики, стверджують, ніби він не надавав рівно | А тепер ідуть обіцяні в примітці пункти. «І у тіла, і у душі є свої потреби, які шукають | Побитих міркувань на тему про природу людини з нею НЕ підеш: вона і сама є не більше, як таке міркування. | Але і це все ідеології, якщо не першого, то в усякому разі і не самого вищого порядку. Як йде справа, наприклад, з філософією, з мистецтвом? Перш ніж | Чи потрібно запевняти, що це найдосконаліші дрібниці ?! | Philosophie de l'art, 12-me edit., Paris одна тисячу вісімсот сімдесят дві, p. 13-17 («Філософія мистецтва», изд. 12, Париж +1872, стор. 13-17.- Ред.). |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати