Головна |
З - друга з гранично широких категорій Ф, що входять до складу ОВФ. $ -ет Кілька підходів до визначення сутності З:
1) Ідеалізм: С - першооснова реального світу і м / б зрозуміти лише з самого себе; це щось первинне, субстанція, сущ-щая сама по собі, согл. Своїм внутр. законам.
а) Про. Ідеалізм: С - сущ-ет у відриві від чол-ка, до чол. і до природи, і те й ін. виступає етапами самопізнання об'єктивно-сущ-го С.
б) Суб ід-зм: в основі світу - якесь інд-е С, воно сущ-і разом з чел-ком і С є відчуття.
2) З ч / з саме себе визначити неможливо.
3) вульгарний матер-зм: С - матеріально; це рідина, що виділяється мозком (ототожнення психічної деят-ти з физиол-ой).
4) З т зр натурфілософії, С -вторинним, властивість природ-го тваринного сущ-ва - чол-ка ? парадокс невідповідності субстрату атрибуту. Субстрат - біол-е, живе; атрибут - соціальне (С). Як складне м / б св-вом простого? (Не вдається співвіднести З з біологічним)
5) Наук підхід: З метушня-ет в ході розвитку матер. світу, воно не $ -ло завжди ?
1. Свідомість вдруге - виникає в ході розвитку первинного, явл св-вом, відображенням первинного.
2. Свідомість - вища форма відображення об'єктивного світу, метушня-щая в ході його розвитку і явл-ся св-вом високоорг-го матер сущ-ва - чол-ка.
Недостатньо-ки визна-я:
а) Опред-е множинне, громіздке.
б) визна-е З йде ч / з об'єкт-й світ, чітка межа м / у ними не указ-ся.
У чому відмінність С від мат. реальності?
3. З - ідеально (в С-ванні матер. Предмети отримують своє друге $ -ние). Ідеальне - предмет, пересаджений в чол. голову і перетворений; предмет, позбавлений свого непоср-го матер. субстрату і $ -щій на базі ін. матер. субстрату, универс-го (чол-ка).
4. З - суб'єктивно. В ідеальному виявлено содерщаніе світу, але як таке матер-ве там відсутня ? об'єктивним ве содерж-е $ -ет там в суб'єктів-ій формі. З - суб-ва форма, що володіє об'єктивним змістом. Суб'єктів незалежно ве завжди замкнуто від ін людей ? воно явл в тому числі осн-му чол свободи. Суб'єктивне м. Мати і позитивний і негативний роль:
"+" З в цілому дає достовірне знання про світ, АЛЕ м. Спотворювати наше уявлення про дійсно-ти, але спотворення явл відносить-ним.
структура З. З - предмет дослідні-ня НЕ Ф-ії, а психології (наука про психіку і чол С). Ф інтер-ся тільки гранично загальними сторонами С. С т. Зр. психології, сознаніке - вища форма психич деят-ти, зв'я-я насилу і промовою. С не зводиться до психічного. Псих-е зароджується у живий-го. Якщо говорити про психіку чол-ка, то м. Виділити слід стру-ру:
1) біопсіхіка людини (олюднити-я живіт психіка),
2) власне чол-я психіка (бессознат-е) - надбавка в псих деят-ти, виник-щая з появл третьому чол-ка за вирахуванням олюднений біопсіхікі.
3) свідоме - вища форма власне чол-ої психіки:
А) почуття - якесь логічно недиффе-е восприять дію-ти (непонятійного), дає початкові образи про світ.
Б) розум (інтелект) - розуміння сутнісних сторін зовн світу і чол-ка, це понятійне отраж-е дію-ти (виділяє з первинного матеріалу сутність предмета).
В) воля - імперативна, спонукальна сторона, призводить в рух почуття і розум. Вони все не сущ-ют ін. Без ін. Якщо один ел-т у чол нерозвинений, то ін теж. Самим сущ-ним ел-том явл розум, т. К. Він розкриває сущ-ть світу, чол-ка і місце чол-ка в заг-ве.
Соціальна форма матерії. | Концепція відображення.
Раціоналістична філософія 17 століття | Французький матеріалізм 18 ст | Фейєрбах | Виникнення і сутність марксизму (М) | екзистенціалізм | Позитивізм, махізм, нео- і постпозітівізм. | неотомізм | Предмет, структура і функції наукової філософії. | Труднощі в способі визначення матерії. | Біологічна форма матерії. |