Головна

Аудиторія комунікації.

  1. аудиторія
  2. аудиторія
  3. Аудиторія PR-кампанії: склад, критерії визначення та характеристики.
  4. Аудиторія реклами: структура, критерії сегментування і характеристики
  5. Аудиторія соціально-культурного середовища
  6. Аудиторія засобів масової комунікації (кордони і склад).

Аудиторія публічної комунікації має свої особливості, які обумовлені специфікою і характером самої публічної комунікації. Під публічною комунікацією звичайно розуміють вид усного спілкування, при якому інформація в обстановці офіційності передається значній кількості слухачів. Це може бути студентська лекція, збори в трудовому колективі і т.д.

Статус публічності інформації передбачає не тільки офіційність обстановки спілкування, а й своєчасне оповіщення аудиторії про час і місце комунікації, про тему повідомлення і статус виступаючого. Крім того, особливістю публічного спілкування є те, що слухачі (аудиторія) повинні знаходитися в полі зору мовця, тобто це контактне спілкування на відміну від дистантного, здійснюваного через ЗМІ. В даному випадку аудиторія комунікації - це спеціально організована група людей, її параметри (чисельність, вік, професія, стать), як правило, повинні бути заздалегідь відомі.

З іншого боку, слухачі, які прийшли на лекцію, зустріч з коммуникантом повинні бути зацікавлені в комунікації (наприклад, працівники організації хочуть почути від керівника, що їх чекає в нових умовах, які перспективи діяльності організації). Для забезпечення публічного спілкування, незалежно від тієї чи іншої форми публічної комунікації потрібно: мінімальний обсяг загальних (базових) знань комуніканта і аудиторії, володіння загальними вербальними і невербальними комунікативними "одиницями" (загальний код, що виражається, наприклад, в мові спілкування).

Отже, для того, щоб відбулося публічне спілкування необхідні, як мінімум: загальна мотивація, мінімум загальних знань і володіння загальними вербальними і невербальними засобами комунікації.

В рамках публічної комунікації можна побачити наступні переваги усної форми контактного спілкування в порівнянні з письмовою, які можна розглядати і з точки зору впливу на аудиторію: · використання різних каналів передачі повідомлення (міміка, жести, інтонація, тембр голосу і т.д.); · Забезпечення безпосереднього зворотного зв'язку з аудиторією, що дозволяє вносити корекцію в мовне повідомлення не тільки на етапах планування та контролю, а й в момент безпосереднього виголошення промови; · Володіючи певними здібностями, оратор може навіяти думку контактно розташованої аудиторії, заразити її своїми емоціями.

Масова комунікація широко використовує можливості і переваги публічної комунікації (публічний діалог, публічний полілог як розмова при слухачах) в численних ток-шоу на телебаченні. Як показує досвід, включення форм публічної комунікації в різні форми масової роблять останні більш ефективними.

Варто відзначити, що в даний час зросла роль і традиційного публічного монологу. Це обумовлено зростанням кількості ситуацій, в яких необхідно вступати в спілкування і переконувати людей (проведення передвиборних кампаній в умовах багатопартійності, висока конкуренція товарів і послуг привела до появи усній реклами). Крім цього, в XX в. з'явилися нові комунікаційні технології та фахівці професіонали, в діяльності яких форми публічної комунікації відіграють значну роль (PR-менеджери, іміджмейкери, спічрайтери, спіндоктор, переговорники, фахівці з чуток, прес-секретарі, рекламісти).

Для публічної комунікації актуальним фактором взаємодії мовця і аудиторії є сформованість жанрового мислення, тобто знання того, як говорять і поводяться в тій чи іншій соціально значущої ситуації спілкування. Це істотно покращує розуміння мовного повідомлення аудиторією.

Для людини, що володіє комунікативною компетентністю, необхідне знання жанрів публічного спілкування в різних сферах: навчальної, наукової, ділової і т.д. Так, у навчальній сфері до жанрів публічного спілкування відносяться: пояснення вчителем матеріалу на уроці, педагогічний діалог вчителя з учнем в ході опитування, семінар, лекція, захист курсової роботи, диплому в вузі і т.д. Основна мета цих жанрів - передача знань і контроль за їх засвоєнням.

Серед загальних жанрів публічного ділового спілкування виділяють PR- жанри, службовці для створення позитивної популярності організації: прес-конференції, презентації. Вони виконують функції інформування і переконання громадськості про позитивний імідж даної організації.

В інших сферах - суспільно-політичної, релігійної, наукової і т.д. - Використовуються свої жанри - мітинг, демонстрація, релігійна проповідь, наукову доповідь, захист дисертації і т.п.

Публічне спілкування вимагає толерантного поведінки по відношенню до адресата (аудиторії), оскільки покликане досягати згоди в групі людей (наприклад, здійснення спільних дій в рамках ділової публічної комунікації). У зв'язку з цим значне місце в сучасній публічної комунікації займають жанри діалогічного мовлення (у навчальній діяльності - семінари, діалог з аудиторією на лекціях і т.п.).

Аудиторія як об'єкт інформаційного впливу ділиться на масову і спеціалізовану. Причому спеціалізованої аудиторією можна назвати як аудиторію різних жанрів публічної комунікації, так і різновиди масової аудиторії СМК, виділені з різних об'єктивних і суб'єктивних її характеристикам (так звані аудиторії комунікації).

Історичні віхи виникнення комунікації в соціумі. | Виникнення масових комунікацій в суспільстві.


Регулювання і вирішення соціальних криз і конфліктів. | Дисфункціональнінаслідки конфліктів | Фактори, що виникають в кризовій ситуації, і типові помилки фахівців зі зв'язків з громадськістю | Соціально-політичні реформи суспільства і виникнення журналістики. | Особливості та основні етапи розвитку журналістики в ХХ столітті. | ЗМІ як підприємство. | Теорія і методика журналістської творчості. | Професійно-етичні правила і норми; законодавство в сфері журналістики. | Технічні засоби масової комунікації. Поліграфічна техніка та поліграфічні процеси. | Технічні засоби радіо та телебачення. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати