На головну

Російський абсолютизм в миколаївську епоху (друга чверть XIX ст.)

  1. Amp; 29. Внутрішня політика Катерини 2. Особливості освіченого абсолютизму в Росії.
  2. Quot; Дійсна демократія в обстановці абсолютизму може бути тільки революційною демократією ...
  3. quot; Що жив в огузо-кипчакскую епоху кірки-ата був сином Каракожі, мати його була дочкою Кипшака, "- пише в своїх нотатках Абільгази Бахадур. 1 сторінка
  4. quot; Що жив в огузо-кипчакскую епоху кірки-ата був сином Каракожі, мати його була дочкою Кипшака, "- пише в своїх нотатках Абільгази Бахадур. 2 сторінка
  5. quot; Що жив в огузо-кипчакскую епоху кірки-ата був сином Каракожі, мати його була дочкою Кипшака, "- пише в своїх нотатках Абільгази Бахадур. 3 сторінка
  6. quot; Що жив в огузо-кипчакскую епоху кірки-ата був сином Каракожі, мати його була дочкою Кипшака, "- пише в своїх нотатках Абільгази Бахадур. 4 сторінка
  7. quot; Що жив в огузо-кипчакскую епоху кірки-ата був сином Каракожі, мати його була дочкою Кипшака, "- пише в своїх нотатках Абільгази Бахадур. 5 сторінка

Друга чверть XIX ст. - Апогей самодержавства в Росії. Головна мета Миколи I - зміцнення і охорону сущ-го ладу. Після виступу декабристів втратив довіру до вищого дворянства. Бачив опору самодержавства в чиновниках і прагнув спертися на ту частину дворянства, доходи кіт. були недостатні для самостійно-го сущ-я. Микола I усвідомлював необх-ть проведення серії заходів, кіт., Не змінюючи всієї системи, дозволили б запобігти революц-е повстання і зміцнити самодержавство.

створена «Собств-я Його імператорської величності канцелярія» в 1812 р, і Микола I розширює її функції, надавши їй значення вищого органу управління д-вою. У 1826 р було утворено II-е відділення кацеляріі, кіт. замінило комісію по складанню законів, і очолили її Балугьян і Сперанський. Під керівництвом Сперанського була проведена кодифікація законів РІ, кіт. була завершена до 1833 г. Він узагальнив закони, прийняті після Соборного укладення, і їх оприлюднили в 1830 р в «Повному зібранні законів РІ» (45 томів). У 1832 р - звід дійств-х законів.

Кодифікація законів була важлива, але аж ніяк не змінювала політичне життя-го і соц-го ладу в Росії.

1826 г. - створення III-го відділення канцелярії (Контроль за поглядами, виявлення інакомислячих, стеження за іноземцями). У 1827 р до III-му відділенню прикріпили корпус жандармів.

Охоронить-й курс Миколи I також позначився на друку. У 1826 р прийнятий «чавунний цензурнік», і III-е відділення здійснювало контроль за цензурою, кіт. носила передуватиме-й хар-р.

Серйозні зміни торкнулися системи образ-я. У 1828 р прінятновий шкільний статут, кіт. ліквідує-л зв'язок між поч-й і середньої ступенем образ-я. Рівень образ-я повинен був строго соотв-ть соц-му положенню учня. Сходинки образ-я:

n Для дітей низьких станів - однокласні парафіяльні училища з елементарним образ третьому

n Для середніх станів (міщан і купців) - трикласна училища з расшир-й програм-й початкового навчання

n Для дітей дворян і чиновників - семирічні гімназії, підготує-е для надходження в універ-т. У 1835 р прийнятий новий закон про універ-ах, в кіт. скасовувалися багато автономні права універ-ів, кіт. тепер повністю підпорядковувалися міністру освіти, введена посада інспектора

Одночасно з цим правит-во потребувало образ-х кадрах для апарату управління, а також у фахівцях для роботи в країні. Тому почали створювати ВНЗ.

Микола I розумів необх-ть скасування кріпосного права, Але це питання при ньому не ставилося. Однак, було видано багато указів для пом'якшення гостроти соц-х відносин в селі (було видано понад 100 указів, кіт. Були спрямовані на обмеження свавілля поміщиків). Наприклад, в 1842 р видано «Указ про зобов'язаних селян» (виданий в продовження і виправлення указ про вільних хліборобів), після кіт. селяни могли звільнятися з землею, зберігаючи при цьому обязат-ва перед поміщиками. При Миколі I були зроблені спроби серйозного поліпшення становища гос-х селян. Була проведена реформа гос-х селян. Її мета - поліпшити їх благосост-е, збір податків, а також показати поміщикам приклад ставлення до селян. Реформа вирішувала проблеми наділів, побутові проблеми, були створені склади з продовольством на випадок неврожаю і т. Д. Також вона поліпшила їх правове становище, селяни тепер могли вибирати місцеве самоврядування.

Але в цілому селянське питання зберіг свою гостроту, а кріпосне право залишилося непорушним. Однак, в середині XIX в. в правит-х колах був накопичений досвід з цього питання.

Хід економічного розвитку країни змушував правит-во Миколи I покриву-ть батьківщин-й промисло-ти, товговле, приймати заохотить-е заходи для батьківщин-х підприємців, сприяти розвитку буржуазних відносин. Важливі заходи:

n Проведення грошової реформи (1839 г.)

n Початок строит-ва залізниць

n Створення банків і підстава спец-х техніч-х навчальних закладів (Втузов)

Кримська війна (1853-1856 рр.) Розкрила технічну відсталість Росії від заходу, а також економічну відсталість через збереження кріпосного права.

Підготовка та зміст селянської реформи 1861 р

Причини скасування кріпосного права:

n Кріпосне право було головним гальмом економічного розвитку країни

n Часті селянські хвилювання

n Поразка Росії в Кримській війні

У 1857 р був створений секретний комітет по селянському питання. У 1858 р він був преобраз-н в головний комітет по селянському питання, і його деят-ть була розсекречена.

Осн-е відмінності в треб-х поміщиків різних губерній:

n Поміщики чорноземних губерній бажали залишити собі якомога більше земель

n Поміщики нечорноземних губерній бажали від кріпаків великих грошових викупів

У 1859 р створено редакційні комісії, кіт. спочатку очолював генерал Ростовцев. При ньому враховувалися інтереси селян. Але після його смерті проект був значно перероблений на користь дворян.

19 лютого 1861 року - підписання маніфесту про скасування кріпосного права. Оприлюднено він був тільки в березні. Почалися селянські хвилювання.

У маніфесті було сказано:

n Селянин отримав особисту свободу. При цьому всі селяни звільнялися з земельним наділом, кіт. потрібно було викупити за дуже велику ціну. Система викупу: ~ 80% гос-во сплачувала поміщикам за всіх селян, розглядаючи це як позику, кіт. селяни повинні були повертати в теч. 49 років під 6% річних

n Земля, кіт. отримував селянин, була менше його земного наділу до реформи. У середньому вони отримали (по країні) на 20% менше. Зайву землю відрізали в тому випадку, якщо земельний наділ перевищував норму

n Що залишилися 20% від суми викупу селянин повинен заплатить поміщику сам. До цього він залишався «тимчасово зобов м», т. Е. Продовжував нести на користь поміщика осн-е повинності: панщину і оброк. Це брешемо-е обяз-во було скасовано лише до 1883 р

n Виплату викупних платежів гарантувала т. н. «Кругова порука» (селянин міг відмовитися від свего земельного наділу тільки з дозволу громади, кіт. Відповідала за сплату платежів і розрахунок з поміщиком)

Скасування кріпосного права мала Незаверш-й хар-р, т. К. Після проведення реформи в російському селі продовжували зберігатися багато пережитки феодально-кріпосних відносин: селянське малоземелля, викупні платежі і залежність селян від поміщиків.

Історич-е значення реформи: вона створила умови для розвитку в Росії капіталізму. Також вона змінила структуру російського суспільства, що викликало необз-ть проведення подальших преобраз-й.




Реформи в області гос-го управління | Модернізація економічного укладу та політичне життя-го ладу в 60-90-х рр. XIX ст.

Створення давньоруського гос-ва (IX-XII ст.) | Формую-е і розвиток російської гос-ти, її особ-ти в період Нового часу (XIV-XVII ст.) | Внутр-я політика Катерини II. Самодержавство і реформи | Соц-но-економічне становище Росії в першій половині XIX ст. | Внутр-я політика Олександра I. Спроби проведення реформ | Політич-е | Столипінські преобраз-я, їх результати і наслідки | Росія в роки Першої світової війни (1914 - лютий 1917 р.) | Революц-е події і їх розвиток в лютому-березні 1917 р | Росія від лютого до жовтня 1917 р Сповзання країни на грань нац-й катастрофи |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати