На головну

Система ЗМІ в Росії на початку 90-х років XX століття.

  1. AB0-СИСТЕМА
  2. Amp; 13. Монголо-татарська навала та її вплив на історію Росії.
  3. Amp; 21. Зовнішня політика Росії в першій половині XIX століття.
  4. Amp; 27. Реформи Петра I: початок модернізації Росії.
  5. Amp; 29. Внутрішня політика Катерини 2. Особливості освіченого абсолютизму в Росії.
  6. Amp; 31. Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині XIX століття.
  7. Amp; 37. Суспільно-політ. руху в Росії в другій половині 19 століття.

Восени 1991 року в суспільно-політичному житті Росії виникла якісно нова ситуація. Після заборони діяльності КПРС і її друку, дезінтеграції Радянського Союзу, утворення на новій основі Співдружності Незалежних Держав радикальним чином змінилася не тільки політична карта величезної євроазіатської країни, а й інший стала структура російської журналістики.

Всі ці процеси сприяли переосмисленню положення преси в суспільстві, викликали до життя нові прийоми і методи її роботи, спонукали до переосмислення тих, які вона використовувала десятиліттями. Знаходячи нові якості, журналістика в умовах національного відродження проявила себе як ефективний засіб громадського впливу і подальшої демократизації життя країни.

Журналістика Російської Федерації йшла по шляху не тільки заперечення негативних тенденцій минулого, а й дбайливого ставлення до того позитивному, що десятиліттями накопичувалося в історії вітчизняної преси. Демократизація життя Російської Федерації, реформування її економіки вплинули як на характер журналістики, так і на її структуру, зміст. Помітно зросли і цілеспрямованість і різноманіття інформаційного потоку. При цьому система засобів масової інформації Російської Федерації змінилася з дезінтеграцією СРСР. Майже всі виходили в Москві газети і журнали втратили статус центральних, іншим став коло видавців, особливо фінансували випуск періодики. Певні проблеми виникли в зв'язку з тим, що Уряд Російської Федерації спочатку відмежувався від центральних газет. Однак незабаром воно прийняло їх під свою юрисдикцію, надавши їм статус всеукраїнських. Під юрисдикцію Уряду РФ перейшла і телестудія «Останкіно» - 1 канал.

СИСТЕМА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ РОСІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 90-х рр.

Нові історичні умови життя Російської Федерації стали важливим фактором формування масової журналістики нового типу. Необхідно було визначити те місце, яке потрібно було зайняти пресі в стверджує демократичному суспільстві. Процес, розпочатий на початку 90-х рр., Привів до деяких зрушень в соціальній структурі преси, телебачення, радіомовлення, більш осмисленого розуміння запитів аудиторії, сприяли впровадженню нових форм і методів діяльності засобів масової інформації. Інформаційний процес в країні в нових умовах диференціюється, реорганізується. Змінюються і соціальні, і духовні, і професійні орієнтири журналістики.

Будівництво системи засобів масової інформації Російської Федерації, що розгорнувся на початку 90-х рр., Зазнало чимало труднощів. На початок листопада 1991 році Міністерством друку і масової інформації РФ було зареєстровано тисяча двісті шістьдесят-дев'ять газет, журналів, інформаційних агентств. Більше 2200 засобів масової інформації отримали свідоцтва на право діяльності в колишньому союзному відомстві. Однак це далеко не повні дані, бо частина видань була зареєстрована в Російському міністерстві друку, друга - в виконавчих органах влади різних рівнів, аж до районних Рад. В цілому встановлено, що в 1991 році в Російській Федерації видавалося 4863 газети.

Після заборони КПРС і дезінтеграції СРСР відбулося остаточне руйнування існуючої раніше системи ЗМІ. З введенням російського Закону про засоби масової інформації відкрилися можливості для створення нової системи. Закриття і трансформація багатьох сотень старих видань, виникнення тисяч нових внесли корективи в типологічний характер структури преси.

У російській журналістиці з'являлися все нові типи видань. Серед них з моменту виникнення і появи на інформаційному ринку особливе місце займає група видань, головною темою яких завжди залишалася політика, а головним принципом - серйозний підхід до неї. Це в першу чергу «Независимая газета», «Известия», «Новий час», «Сегодня», «Московські новини», «Нова щоденна газета», «Общая газета», «Коммерсант», «Коммерсанть-Дейлі» та ін.

На газетному ринку з'явилися видання, вихід яких став можливим завдяки новим тенденціям, що склалися в умовах демократизації та фінансово-економічної ініціативи. Так, засновником газети «Куранти» стала Московська мерія, газети «Центр Плюс» - префектура Центрального адміністративного округу і редакція журналу «Столиця», газети «МК - Московський комсомолець» - колектив газети. Засновником газети «Ранок Росії» є Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім «Ранок Росії»; загальноросійську газету репресованих народів «Народ» заснувало товариство «Видавничий дім РОСС»; газета «We - Ми» створена спільно «Новинами» і корпорацією Херста (США) і т.д.

Газетний світ Російської Федерації неухильно розширювався, зберігаючи при цьому свій багатонаціональний характер. На початку 90-х рр. в Російській Федерації газети і журнали виходили майже на 40 мовах, які проживали тут народів. Правда, становище преси республік, що входять до складу федерації було нестабільним. Перехід до ринкових відносин призвів до скорочення її тиражів. Майже третю частину своїх передплатників втратили газети Північно-Кавказьких республік, Дагестану.

Корінний перегляд суспільних відносин, демократизація суспільного життя, перехід до ринку радикально змінили роль засобів масової інформації та подання читачів про них. У 1991, ще більше - в 1992 рр. продовжували падати тиражі масових газет. Позначилися не тільки економічний фактор - зростання цін на підписку, а й прагнення читачів знайти свою газету.

У 1992 р з 40 масових видань 33 втратили читачів. У газети «Труд» тираж скоротився майже на 6 млн. Прим., У «Комсомольської правди» - на 5 млн. Прим. Найбільших втрат зазнали колишні видання КПРС: «Ділове життя» ( «Партійне життя») набрала лише трохи більше 19%, «Діалог» - близько 25%, «Правда» - близько 40%, «Радянська Росія» - трохи більше 59% по порівняно з 1990 р Однак 7 видань збільшили тираж. Серед щоденних - це «Російська газета», «Сільське життя», щотижневих - «Мегаполіс-експрес», «Коммерсант», «Економічне життя», «Бізнес і банки».

У 1993 р ситуація на ринку преси продовжувала погіршуватися: різко зросли ціни на папір, поліграфічне виконання, доставку. Засоби масової інформації все більше відчували економічну залежність від уряду і фінансових структур.

В середині 90-х рр. становище на газетно-журнальному ринку дещо стабілізувався, хоча держава як і раніше надавало фінансовий тиск на засоби масової інформації. У січні 1996 р в Російській Федерації виходило 14 тис. Газет.

 



Перша загальноросійська газета «Іскра» і її роль в створенні РСДРП | Нарисова журналістика. Російські майстри нарису

світогляд | прозові твори | проблема кріпацтва | проблема самодержавства | поміщики | купецтво | селяни | Проблема селянської революції | творчий метод | Публіцистичні та філософські роботи |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати