Головна

Основні показники якості навколишнього середовища

  1. Amp; 20. Сутність і основні риси НЕПу.
  2. Cегментація ринку. Основні завдання. Критерії сегментації на В2С ринку.
  3. Сільські вpачебний ділянку. Сільські дільнична лікарня. Основні завдання.
  4. I Етап. Ухвалення рішення про створення системи якості
  5. I. Авторитет в організації та його основні типи.
  6. I. Основні поняття ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  7. I. Основні тенденції післявоєнного розвитку Західної Європи.

Забрудненням навколишнього середовища можна назвати зміна якості середовища, здатне викликати негативні наслідки. За походженням забруднення ділять на природні, викликані природними, часто аномальними, процесами в природі, і антропогенні, пов'язані з діяльністю людини.

Під якістю навколишнього середовища розуміють ступінь відповідності середовища життя людини його потребам. Оточує людину середовищем є природні умови, умови на робочому місці і житлові умови. Від її якості залежить тривалість життя, здоров'я, рівень захворюваності населення і т. Д.

Нормативи якості навколишнього середовища поділяються на санітарно-гігієнічні, екологічні, виробничо-господарські і тимчасові.

Нормування якості навколишнього середовища - встановлення показників і меж, в яких допускається зміна цих показників (для повітря, води, грунту і т. Д.).

Основні екологічні нормативи якості навколишнього середовища і впливу на неї наступні:

Нормативи якості (санітарно-гігієнічні):

- Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин;

- Гранично допустимий рівень (ГДР) шкідливих фізичних впливів: радіації, шуму, вібрації, магнітних полів та ін.

Нормативи впливу (виробничо-господарські):

- Гранично допустимий викид (ГДВ) шкідливих речовин;

- Гранично допустимий скид (ПДС) шкідливих речовин.

Комплексні нормативи:

- Гранично допустима екологічна (антропогенне) навантаження на навколишнє середовище.

Гранично допустима концентрація (кількість) (ГДК) - кількість забруднюючої речовини в навколишньому середовищі (грунті, повітрі, воді, продуктах харчування), яке при постійному або тимчасовому впливі на людину не впливає на його здоров'я і не викликає несприятливих наслідків у його потомства. ГДК розраховують на одиницю об'єму (для повітря, води), маси (для грунту, харчових продуктів) або поверхні (для шкіри працюючих). ГДК встановлюють на підставі комплексних досліджень. При її визначенні враховують ступінь впливу забруднюючих речовин не тільки на здоров'я людини, але і на тварин, рослини, мікроорганізми, а також на природні співтовариства в цілому.

При нормуванні якості атмосферного повітря використовують такі показники як ГДК шкідливої ??речовини в повітрі робочої зони, ГДК максимально разову і ГДК середньодобову.

Гранично допустима концентрація шкідливої ??речовини в повітрі робочої зони (ПДКрз) -це максимальна концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або при іншій тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не повинна викликати захворювання або відхилення в стані здоров'я, які виявляються сучасними методами дослідження, в процесі роботи або у віддалені терміни життя теперішнього і наступного поколінь. Робочою зоною слід вважати простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або площі, на якій знаходяться місця постійного або тимчасового перебування робітників.

Гранично допустима концентрація середньодобова (ПДКсс) - це максимальна концентрація шкідливої ??речовини в повітрі населених місць, яка не повинна бути для людини прямого або непрямого впливу при необмежено боргом (роки) вдиханні.

При нормуванні якості води використовують такі показники, як ГДК шкідливих речовин для питних вод і рибогосподарських водойм. Також нормують запах, смак, кольоровість, каламутність, температуру, жорсткість, колі-індекс і інші показники якості води.

Гранично допустима концентрація »воді водойми господарсько-питного та культурно-побутового водокористування (ПДКв) - це максимальна концентрація шкідливої ??речовини у воді, яка не повинна надавати прямого або непрямого впливу на організм людини протягом усього його життя і на здоров'я наступних поколінь, і не повинна погіршувати гігієнічні умови водокористування.

Гранично допустима концентрація у воді водойми, що використовується для рибогосподарських цілей (ПДКвр) - це максимальна концентрація шкідливої ??речовини у воді, яка не повинна мати шкідливого впливу на популяції риб, в першу чергу промислових.

При нормуванні якості грунту використовують такий показник, як ГДК шкідливої ??речовини в орному шарі грунту. Гранично допустима концентрація в орному шарі ґрунту (ПДКп) - це максимальна концентрація шкідливої ??речовини у верхньому, орному шарі грунту, яка не повинна надавати прямого або непрямого негативного впливу на здоров'я людини, родючість ґрунту, її самоочищаються здатність, що стикаються з нею середовища і не призводить до накопичення шкідливих речовин в сільськогосподарських культурах.

При нормуванні якості продуктів харчування використовують такий показник, як ГДК шкідливої ??речовини в продуктах харчування. Гранично допустима концентрація (допустима залишкова кількість) шкідливої ??речовини в продуктах харчування (ПДКпр) - це максимальна концентрація шкідливої ??речовини в продуктах харчування, яка протягом необмежено тривалого часу (при щоденному впливі) не викликає захворювань або відхилень у стані здоров'я людини.

Гранично допустимий викид (ПДВ) або скидання (ПДС) - це максимальна кількість забруднюючих речовин, що в одиницю часу дозволяється даному конкретному підприємству викидати в атмосферу або скидати у водоймище, не викликаючи при цьому перевищення в них гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та несприятливих екологічних наслідків .

Якщо в повітрі або воді населених пунктів, де розташовані підприємства, концентрації шкідливі речовини перевищують ГДК, то з об'єктивних причин значення ПДВ і ПДС не можуть бути досягнуті. Для таких підприємств встановлюється значення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин (ВСВ) итимчасово узгоджених скидів шкідливих речовин (ВСВ) відповідно, і вводиться поетапне зниження показників викидів і скидів шкідливих речовин до значень, які забезпечують дотримання ПДВ і ПДС.

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення | Сутність і форми біоіндикації. Типи биоиндикаторов.


екологічне нормування | Аерокосмічний моніторинг і його методи. Види одержуваної інформації. | Контактні методи моніторингу | Біоіндикаціоні характеристики екосистем різного рівня | Державне управління в галузі ООС. Нормативно-правова база моніторингу. | Міжнародне співробітництво у вирішенні проблем охорони біосфери: історія, форуми, угоди | Сутність і методи ліхеноіндіаціі | Екологічна експертиза та ОВНС. | екологічні фонди | екологічне страхування |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати