Головна |
До рішень, що приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного результату відома.
У цих умовах менеджери повинні покладатися на свій досвід або ініціативу.
Види ризику:
1. економічний - ймовірність недоотримання підприємством доходу в результаті здійснення ФХД
2. підприємницький - небезпека потенційно можливої ??втрати ресурсів або частини доходу в порівнянні з варіантом раціонального використання ресурсів
3. комерційний - ймовірність збитків в процесі реалізації підприємством товарів, робіт, послуг
4. цінової - можливість втрати підприємством частини прибутку в результаті зміни сформованих на ринку цін на вироблену ним продукцію від впливу попиту, пропозиції та інших факторів, а також зростання поточних витрат, наслідок зміни цін на застосовувані ресурси
5. фінансовий - ризик, що виникає у відносинах підприємства з різними фінансовими інститутами
6. кредитний - відображає ступінь небезпеки того, що позичальник не зможе своєчасно здійснювати повернення кредиту та проценти за користування ним
7. інфляційний - викликаний несподіваним зростанням витрат виробництва внаслідок інфляційного процесу (знецінення активів або доходів в результаті зростання цін)
8. інвестиційний - небезпека знецінення капіталовкладень в результаті дій органів державної влади та управління
Для обліку (при прийнятті рішення) ризиків і невизначеності необхідно:
1) аналізувати накопичений досвід діяльності підприємства
2) представляти ризик і невизначеність в явному вигляді
Рішення вважається прийнятим в умовах ризику, Якщо відома ймовірність всіх альтернативних рішень.
Рішення приймається в умовах невизначеності тоді, коли неможливо визначити ймовірність потенційних результатів. Причинами невизначеності є: відсутність повної інф-ції, виникнення випадкових факторів, протидію конкурентів і т.д.
Ухвалення рішення в умовах невизначеності є найбільш складною ситуацією в управлінській діяльності.
Більшість УР приймається саме в умовах ризику. Ризиком можна і потрібно управляти. Управління ризиком це означає:
§ правильно спрогнозувати настання ризикової події
§ вирішити йти на ризиковані дії чи ні
§ здатність прийняти відповідні заходи для зниження ступеня ризику.
При цьому під ступенем ризику прийнято розуміти розмір найбільш вірогідного економічного збитку, який може понести організація в результаті тих чи інших дій, що здійснюються відповідно до прийнятим управлінським рішенням.
Шляхи зниження ризику залежать від внутрішнього середовища і від середовища, в якій працює підприємство. Якщо ситуація нестійка - ризик великий. Для оцінки ситуації потрібно залучати фахівців (політики, економісти, психологи). Одна людина не може оцінити ситуацію
Найбільш поширеними прийомами зниження ступеня ризику є:
1. диверсифікація - різнобічний розвиток виробництва, розширення асортименту вироблених виробів і т.д.
2. знизити невизначеність (підвищити рівень інф-го забезпечення)
3. створення резервних (страхових) фондів
4. страхування
5. поділ ризику (дублювання постачальників, споживачів, зберігання відповідального матеріалу в 2-х і більше місцях і т.д.)
Адаптація організації до змін зовнішнього середовища - це процес пристосування параметрів організації, як бізнес-одиниці до невизначеним умовам зовнішнього середовища, що забезпечує підвищення її ресурсного взаємодії протягом усього життєвого циклу.
Управління адаптацією організації до змін зовнішнього середовища - це цілеспрямована діяльність учасників бізнес-процес по забезпеченню адаптації організації, як бізнес-одиниці, протягом усього життєвого циклу. Основним методом вирішення управління адаптацією організації до мінливих умов зовнішнього середовища є метод бізнес-проектування, заснований на моделюванні процесу ресурсного взаємодії організації та зовнішнього середовища.
Управлінські рішення, їх функції та типи. | Охарактеризуйте вектор "від якості продукції до якості життя", взаємозв'язок з вирішенням питань економіки.
Public Relations (PR) і засоби масової інформації. | Цілі і складові ПР | Регіон як об'єкт господарювання і управління. | Б) Регіональна соціальна політика (РСП) | Організаційні структури управління економікою регіону. | Міжрегіональні зв'язки. | Управління персоналом. Оцінка персоналу. | Організація і засоби інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності. | Зовнішня соціальне середовище управління. | Державний (національний) інтерес. |