На головну

Призначення господарським судом судової експертизи, значення її висновку при прийнятті судом рішення у справі.

  1. II універсал УЦ Ради: його значення і загальна характеристика.
  2. O Руководитель Управления обеспечения связей с Конституционным Судом Украины и представительства интересов Президента Украины в судах
  3. VI. Пространственное действие права, применяемого Судом
  4. Автокореляційна функція сигналу. Основні поняття та визначення.
  5. Акт злуки від 22 січня 1919 р.: його зміст та історичне значення.
  6. Аналіз "Економічної таблиці" Ф. Кене та її наукове значення.
  7. Ассесмент-центр. Призначення, структура

В судовому процесі може брати участь судовий експерт.

Права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися в матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт мас право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не мас необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він с родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

КОМЕНТАР:

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Законом встановлено наступні права та обов'язки судового експерта:.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством (за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований письмовий висновок щодо поставлених йому питань, тощо).

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо ЇЇ виконання не є службовим завданням;

6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством (зокрема право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання додаткових матеріалів, право відмови від дачі висновку, якщо наданих матеріалів недостатньо або якщо експерт не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку).

Сторони, треті особи чи прокурор, який бере участь у процесі, мають право заявити відвід судовому експерту з підстав та у порядку, передбачених частинами шостою і сьомою цієї ж статті ГПК. Питання про відвід судового експерта вирішується судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Остання не підлягає оскарженню в апеляційному та у касаційному порядку.

Якщо відвід експерту заявлено після призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі у випадку, зазначеному в другому реченні частини сьомої статті 31 ГПК, господарський суд поновлює провадження у справі, витребувавши матеріали справи з експертної установи або у особи, якій доручено проведення експертизи, і вирішує питання про відвід; у разі відхилення останнього матеріали справи надсилаються тій же установі або особі для продовження експертизи, а провадження у справі, за необхідності, зупиняється. Якщо ж заявником не обґрунтовано, що про підставу відводу експерта він дізнався лише після початку розгляду справи по суті, то заява про відвід розглядається після повернення матеріалів справи до суду та поновлення провадження у ній, і про результати розгляду цієї заяви зазначається в рішенні або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (відповідно до п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18).

Залежно від якості проведеної експертизи та її повноти господарський суд може призначити додаткову, повторну чи комплексну експертизу.

Додаткову експертизу може бути призначено в разі недостатньої ясності або неповноти висновку експерта і доручається тому самому експерту (експертам).

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю або з тим, що він суперечить іншим матеріалам господарської справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, тому проведення зазначеної експертизи поясе бути доручено тільки іншому експертові.

Комплексна експертиза необхідна, якщо без збагачення знань одного експерта знаннями інших фахівців неможливо дати повні та правильні відповіді на запитання господарського суду.

Для вдосконалення механізму проведення експертизи доречно було б установити відповідальність сторони в разі ухилення від участі в експертизі (нез'явлення на експертизу, ненадання експертам необхідних предметів дослідження тощо), якщо за обставинами справи без участі цієї сторони або без надання нею документів експертизу провести неможливо. В таких випадках було б правильним установити право господарського суду визнавати презумпцію наявності або відсутності факту, для встановлення якого призначена експертиза, залежно від поведінки сторони. До речі, вказане правило є загальновизнаним при розгляді господарських спорів третейськими судами.



Письмові і речові докази, особливості їх представлення сторонами та витребування судом. | Мирова угода в господарському процесі та порядок її затверження.

Виключна підсудність справ господарським судам, її особливості | Територіальна підсудність справ господарським судам, загальні правила її визначення. | Загальна характеристика учасників господарського судового процесу | Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу. | Сторони в господарському процесі, їх правова характеристика | Треті особи в господарському процесі, їх права й обов'язки | Участь прокурора в господарському процесі. | Участь у господарському процесі державних та інших органів. | Поняття доказів у господарському процесі, їх види та характеристика | Особливості доказування в господарському процесі |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати