Головна

Методика роботи освітніх школах.

  1. D - тригери, позначення на схемах, призначення входів, діаграма роботи.
  2. I. Характеристика основних напрямків комплексної системи роботи.
  3. I.3. Геодезичні роботи.
  4. II етап роботи над твором - Аналітичний
  5. II етап роботи над твором: Аналіз
  6. II. Порядок формування експертних груп, організація експертизи заявлених на Конкурс проектів і регламент роботи Конкурсної комісії
  7. IV етап роботи над твором: Публічний виступ

Соціальний педагог в школі - це фахівець-професіонал, який покликаний забезпечувати взаємодію сім'ї, освітнього закладу, різних соціальних інститутів у вихованні дитини, допомагати йому адаптуватися в складних сучасних умовах.

Шкільний соціальний педагог:

- Вивчає психологічні і вікові особливості дитини, світ його інтересів, коло спілкування, умови життя, позитивні і негативні впливи мікросоціуму; виявляє причини і характер соціально - педагогічних проблем, тобто ставить своєрідний «соціально-педагогічний діагноз» (діагностична функція)

- Організовує різні види соціально значимої діяльності, впливає на зміст дозвілля, допомагає у працевлаштуванні, професійної орієнтації і адаптації, організовує діяльність підліткових та молодіжних об'єднань в соціумі, організовує професійне взаємодія медичних, освітніх, культурних, спортивних, правових установ, що беруть участь в соціально - педагогічної роботі (організаторська функція)

- Чи враховує і пускає в хід соціально - правові, юридичні, психологічні, економічні механізми попередження і подолання негативних впливів на розвиток особистості (профілактична функція)

- Забезпечує реалізацію системи правового захисту, соціально - педагогічної підтримки дитини і сім'ї (правозахисна, реабілітаційна функції)

Відповідно до кваліфікаційної характеристики в обов'язки шкільного соціального педагога входить:

1. Сприяння у формуванні гуманних відносин в освітній установі;

2. Організація соціально - педагогічної діяльності в соціумі, різних видів співпраці дорослих і дітей;

3. Надання професійного сприяння дітям та їхнім родинам по своєчасному виявленню та вирішенню конфліктних, соціально складних ситуацій;

4. Представлення та захист інтересів дітей, їх сімей у взаєминах з різними державними, громадськими структурами;

5. Проведення роботи тільки в рамках своєї компетентності;

6. Якісне виконання своїх функцій.

Соціальний педагог має такі права:

1. Представляти і захищати інтереси дітей в органах законодавчої та виконавчої влади;

2. Збирати інформацію, пов'язану з дитячими проблемами, питаннями сімейного виховання, проводити соціологічні обстеження;

3. Робити офіційні запити в громадські організації, державні установи з проханням про вирішення тих чи інших питань, пов'язаних зі сферою діяльності соціального педагога;

4. Вести активну роботу по вивченню методів сімейного виховання.

Обов'язковими є такі документи: соціально - педагогічна характеристика дитячого колективу школи, мікрорайону; медико-психолого-педагогічні характеристики дітей; перспективний план роботи на рік, затверджений керівництвом школи.

Напрямки і форми роботи шкільного соціального педагога:

1. Вивчення медико - психологічних і соціально-педагогічних особливостей особистості учнів, умов їх життя, специфіки мікросередовища;

2. Виявлення дітей групи ризику;

3. Здійснення профілактичної роботи щодо попередження шкільної і соціальної дезадаптації, девіантної і делінквентної поведінки;

4. Здійснення правової просвіти учнів;

5. Розробка і реалізація програм корекції та реабілітації відхиляється учнів;

6. Взаємодія з сім'ями учнів з метою спільного вирішення проблем виховання і розвитку особистості дитини;

7. Взаємодія з психологами, вчителями, класними керівниками з метою створення умов для реалізації прав і свобод учнів;

8. Профілактика і вирішення конфліктних ситуацій за участю неповнолітніх;

9. Взаємодія з правоохоронними органами, службами соціального захисту та зайнятості населення, медичними установами, громадськими, благодійними організаціями;

10. Участь в роботі педагогічних рад і методичних об'єднань.

Профілактика правопорушень серед учнів.

Здійснюється шляхом індивідуальної роботи з підлітками, які перебувають на обліку в інспекції у справах неповнолітніх, залучення до роботи в цьому напрямку відповідних фахівців. Соціальний педагог спільно з класними керівниками може провести дні «Правових знань» за віковими групами.

Реабілітація та соціальна адаптація дітей і підлітків з девіантною поведінкою.

Цей напрямок пов'язаний з такими формами діяльності, як:

1. Облік і контроль стану справ підлітків з девіантною поведінкою (складання картотеки, систематичне ведення зошита обліку роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки);

2. Тестування, інтерв'ювання підлітків з метою з'ясування причин їх негативних вчинків, і як наслідок - допомога в усуненні цих причин;

3. Індивідуальне консультування з метою допомогти дитині позбутися дистресу, виговоритися, розвантажити його морально і психологічно (необхідна взаємодія з батьками, психологом);

4. Включення дитини в групу підтримки з метою допомогти йому знайти в собі позитивне і розвинути його;

5. Залучення до роботи класних керівників, як однодумців і помічників у процесі соціальної адаптації дітей, для вивчення сімейних проблем дитини;

6. Встановлення контакту з сім'єю дитини, при необхідності захисту прав дитини - жорстоке втручання і залучення батьків до відповідальності за усунення від виховання;

7. Відвідування сімей з метою вивчення умов, в яких живе дитина;

8. Організація заходів, що дозволяють підлітку проявити свої позитивні якості, психологічно розкріпачитися;

9. Спільно зі шкільним психологом проведення циклу тренінгових занять, спрямованих на зниження рівня агресивності, хіба самоконтролю.

Робота з опікуваними дітьми, які живуть з особами, які заміняють батьків:

- Встановлення контакту з родичами опікуваних і їх опікунами;

- Допомога в оформленні документів;

- Надання матеріальної допомоги;

- Взаємодія з інспекторами по опіки і піклування;

- Співбесіда з дитиною, при необхідності - допомога у вирішенні його проблем (моральних, психологічних, матеріальних). З цією метою здійснюється взаємодія з психологом, логопедом, невропатологом, класним керівником, адміністрацією школи, інспектором у справах опіки та піклування;

- Відвідування сімей з метою вивчення умов, в яких живе дитина.

Робота з малозабезпеченими та багатодітними сім'ями:

- Вивчення сімей учнів школи з метою виявлення малозабезпечених, багатодітних, неповних, а також соціально благополучних і неблагополучних сімей;

- Вивчення умов, в яких проживають діти з малозабезпечених і багатодітних сімей, з метою надання їм матеріальної, моральної та ін. Допомоги;

- Робота з дітьми при взаємодії з класним керівником, психологом, включення дітей в групи підтримки, проведення індивідуального консультування;

- Взаємодія з комітетом із соціального захисту населення, комітетом багатодітних сімей і т.д.

- Допомога в працевлаштуванні старших дітей, визначення молодших дітей в дитячий сад, в табори відпочинку, в санаторії.

Основні етапи практичної діяльності шкільного соціального педагога.

Перший етап - підготовчий, введення в курс справи: знайомство з учнями, їхніми родинами; встановлення професійних контактів з практичним психологом, усіма співробітниками школи; проведення первинної соціально-педагогічної діагностики мікрорайону; вивчення звернень учнів, батьків, вчителів до соціального педагога; визначення форм співпраці з відповідними соціальними установами і організаціями.

Другий етап - організаційний: збір та аналіз професійно значимої інформації; визначення соціально - педагогічного потенціалу співробітників школи, мікросоціуму; диференціація проблем, визначення пріоритетів у створенні системи роботи; забезпечення координації в роботі соціальних інститутів мікрорайону; формування активу добровільних помічників; організація і реалізації системи соціально - правового захисту учнів, соціально - педагогічної підтримки сім'ї; ведення необхідної документації; складання перспективного плану роботи на основі аналізу результатів першого етапу.

Третій етап - вдосконалення компонентів професійної діяльності (діагностичного, консультативного, правозахисного); активну участь в роботі методичного об'єднання соціальних педагогів округу, міста, вивчення і аналіз досвіду колег, підвищення власної кваліфікації.

Методика роботи в установах додаткової освіти.

Установи додаткової освіти (УДО) - тип освітнього закладу, який реалізує програми різної спрямованості, що виходять за межі основних загальноосвітніх програм, з метою всебічного задоволення потреб громадян.

Основні завдання:

Робота з колективом вихованців:

- Розвиток програм дитячих об'єднань в напрямку перетворення предметної діяльності в засіб формування особистості (від захоплення до потреби);

- Пошук нових форм організації досугово - просвітницької діяльності

Робота з педагогічним колективом:

- Формування лабораторій з педагогічних систем, технологій в союзі з науково - дослідними інститутами, вузами, творчими, професійними спілками;

- Пошук професійного партнерства, що забезпечує вихованцям соціокультурне освітній простір.

Робота з батьками та громадськістю:

- Участь батьків у створенні умов для розкриття творчого потенціалу дітей, реалізації їх позитивних пізнавальних потреб, дозвіллєвих інтересів і соціальних устремлінь;

- Удосконалення громадської структури управління діяльністю установи.

Методика роботи в установах початкової професійної освіти.

Особливою соціальною групою, яка є об'єктом діяльності соціального педагога, можна вважати учнів професійних училищ (ПУ).

В даний час доцільно вести мову про особливий напрямку соціально - педагогічної роботи з такими підлітками. Передумови специфіки такої роботи полягають в наступному:

- Відхилення в поведінці значної частини учнів ПУ обумовлені їх педагогічної занедбаністю, неувагою до їхнього виховання, бездоглядністю;

- Багато підлітків сумніваються в правильності вибору професії, її перспективності, можливості подальшого працевлаштування;

- Для учнів ПУ характерні численні проблеми, проблеми взаємин з педагогами, з товаришами по групі, конфліктність в сім'ї, проблеми зі здоров'ям;

У співпраці з майстрами виробничого навчання, кураторами груп соціальний педагог повинен організовувати в ПУ реалізацію системи профілактичної та реабілітаційної роботи з учнями, докласти максимум зусиль для вивчення вихованців і виявлення серед них мають схильність до девіантної поведінки.

Опіка і піклування в РФ. Історія піклування в РФ. Соціально-економічне становище дітей в сучасній Росії. Сучасна державна система захисту дітей-сиріт. | Поняття норми і відхилення від норми в розвитку особистості. Теорії відхилення в розвитку особистості, типи відхиляється розвитку, їх характеристика.


Періодизації вікового розвитку особистості. Вікові кризи і їх характеристика. Сензитивні періоди розвитку. | Сензитивні періоди в розвитку | Сензитивний період розвитку мови | Сензитивний період розвитку рухів і дій | Сензитивний період розвитку соціальних навичок | Психологічні особливості молодшого школяра (пізнавальне та інтелектуальний розвиток, особистісні особливості, що веде діяльність). | Психологічні особливості підлітка (ведуча діяльність, особистісні особливості). Криза підліткового віку. | Система методів і методика педагогічного дослідження | Питання 26. | Питання 27. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати