Головна

Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж. М. Кейнса.

  1. Автокореляційна функція сигналу. Основні властивості.
  2. Автокореляційна функція сигналу. Основні поняття та визначення.
  3. Антична філософія. Схожість та відмінності від східної філософської традиції. Основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
  4. Б) Основні види
  5. Багатоаспектна декомпозиція складної системи. Поняття елемента системи.
  6. Біхевіоріальна психотерапія: основні напрямки, парадигми, методи.
  7. Буржуазна революція 1789 - 1794 рр. у Франції та її основні етапи.

Джон Мейнард Кейнс (1883 - 1946) - англійський економіст, державний та політичний діяч. Його головною працею є "Загальна теорiя зайнятостi, процента i грошей" (1936 р.).
Кейнс значно розширив рамки економічного дослідження, розглядаючи національне капіталістичне господарство в цілому, оперуючи переважно агрегатними категоріями - споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість. Головним у методі дослідження Кейнса було те, що він прагнув встановити причинно-наслідкові зв'язки, залежності та пропорції між ними. Це поклало початок напряму економічної науки, який сьогодні називають макроекономічним.

Кейнс дійшов висновку, що всі життєво важливі проблеми високорозвинутого капіталістичного суспільства слід шукати не у сфері пропозиції ресурсів (їхньої рідкісності, цінності тощо), чим займалася до цього часу неокласична економічна думка, а у сфері попиту, що забезпечує реалізацію цих ресурсів.

Кейнс, по-перше, він поставив під сумнів існування за умов монополістичного капіталізму вільного руху цін у напрямі зниження. По-друге, Кейнс показав неможливість постійного зниження норми процента з метою стимулювання інвестицій. Є певна межа, нижче за яку економічні суб'єкти віддадуть перевагу не передаванню своїх заощаджень у позичку, а триматимуть їх у вигляді ліквідних засобів. По-третє, Кейнс поставив питання про неможливість зниження заробітної плати у зв'язку з наявністю сильних профспілок, що захищають економічні інтереси робітничого класу.

Кейнс на перше місце висунув проблему "ефективного попиту". Відповідно до концепції Кейнса "ефективний попит" є тотожним національному доходу, який витрачається на споживання й нагромадження, тобто складається з особистого та виробничого попиту. Перший - це витрати суспільства на споживчі блага, другий - на інвестиції.

Цілісну картину економічної системи відповідно до кейнсіанської теорії можна подати за такою схемою. Сукупний попит становить суму витрат суспільства на споживання та очікуваних витрат суспільства на інвестиції. Існує тільки один, стверджує Кейнс, рівень національного доходу, за якого сукупні витрати суспільства (сукупний попит) дорівнюють національному продукту (сукупній пропорції). Це і є шуканий рівень рівноваги національного доходу.

У стислому вигляді кейнсіанське трактування макроекономіки можна подати так.
Основоположним у теорії Кейнса, як уже зазначалося, є твердження про те, що ціни на продукцію та заробітна плата в короткостроковому періоді є нееластичними щодо зниження, тобто падіння сукупного попиту не справляє впливу на їхній рівень. Це призводить до того, що крива сукупної пропозиції стає горизонтальною лінією, котра розміщується праворуч від нульового рівня реального обсягу виробництва, нижче його рівня за повної зайнятості або рівня потенційного обсягу виробництва. Відповідно до кейнсіанської теорії, як тільки досягнуто рівня повної зайнятості, крива сукупної пропозиції перетворюється на вертикаль.

У кейнсіанській теорії мінливість сукупного попиту та нееластичність цін означають, що безробіття може збільшуватися і зберігатися в ринковій економіці тривалий час. Щоб уникнути величезних втрат від спадів та криз, необхідним є активне макроекономічне регулювання сукупного попиту з боку держави.

Конкретні напрями державного втручання в економіку і державного регулювання випливають з положень моделі відтворення Кейнса і охоплюють три основні сфери: грошовий обіг та грошову політику, нагромадження капіталу та інвестування і реалізацію вироблених товарів.
Основним стратегічним напрямом економічної політики держави, згідно за Кейнсом, має стати підтримка інвестиційної діяльності, сприяння максимальному перетворюванню заощаджень на капіталовкладення. Щоб подолати основну слабкість капіталістичної економіки - недостатню схильність до інвестування - держава мусить не тільки створити найсприятливіші умови для інвестиційної діяльності підприємців (зниження норми процента, дефіцитне фінансування інфляційного зростання цін та інше), а й взяти на себе функції безпосереднього капіталовкладника. Як одну з форм таких інвестицій Кейнс розглядав організацію громадських робіт. З найважливіших заходів, здатних компенсувати відставання попиту, активізувати "схильність до споживання", Кейнс називає також фіскальну політику, що регулює величини чистих податків та державних закупівель. За загрози економічного спаду уряд може протидіяти цьому скороченням податків, збільшенням трансфертних платежів чи підвищенням витрат на оборону, розвиток інфраструктури або інші цілі. І навпаки, за загрози інфляції уряд може збільшити податки, зменшити трансфертні платежі, відкласти заплановані державні закупівлі.
Значення теорії Кейнса як вихідної бази розвитку теорії макроекономічної динаміки: по-перше, це макроекономічний метод дослідження; по-друге, він висуває на перший план проблеми реалізації, або "ефективного попиту", яка поклала початок розвитку динамічної теорії циклу; по-третє, його теорії національного доходу в цілому та мультиплікатора органічно увійшли в післякейнсіанські теорії економічного зростання; по-четверте, він поєднав економічну теорію та економічну політику в одне ціле. Кейнс збудив віру в те, що уряди можуть ліквідувати депресію та безробіття, регулюючи державні витрати та податки.

 



"Основний психологічний закон" Дж. М. Кейнса | Еволюція кейнсіанства. Неокейнсіанство: теорія росту та теорія циклу.

Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму. | Австрійська школа граничної корисності. | Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі Л. Вальраса та В. Парето. | Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла. | Економічні погляди Дж. Б. Кларка. | Розвиток неокласичної традиції в працях А. Пігу, Р. Хоутрі. | Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку. | Історичні передумови та суть "кейнсіанської революції". Особливості методології Дж. М. Кейнса. | Предмет економічної теорії Дж. М. Кейнса | Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати