На головну

Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.

  1. Адміністративна відповідальність за порушення в сфері будівництва і житлово-комунального господарства.
  2. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  3. Визначити напрями нормування стану грунту, обґрунтуйте їх необхідність. Охарактерезуйте наслідки недотримання нормативів по кожному напряму.
  4. Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
  5. Визначте економічні функції домогосподарств в схемі кругообігу ресурсів продуктів та доходів
  6. Визначте причини та методи покриття бюджетного дефіциту.
  7. Вимоги законності до актів державного управління, наслідки їх недотримання.

Причини:

1) Загострення суперечностей між великими державами внаслідок ек. кризи 29-32рр.,

2) бажання перерозподілу світу між Німеччиною, Італією та Японією, а з іншого боку бажання збереження існуючого стану речей з боку США, Англії та Франції.

3) невдоволення Німеччиною існування Версальського договору

4) Політика "умиротворення агресора".

1 вересня 1939 року фашистська Німеччина розпочала Другу світову війну, яка за руйнуваннями і людськими жертвами значно перевищила втрати Першої світової війни. Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, пріоритетним стало виробництво зброї, боєприпасів, бойової техніки.

Німеччина. Тут щорічно в роки війни вироблялося 25 тисяч бойових літаків, 20 тисяч танків, 50 тисяч гармат і мінометів. Все це стимулювало розвиток важкої промисловості, а легка - набагато відстала від неї.

Після поразки Франції в червні 1940 року Німеччина повернула собі Ельзас і Лотарінгію. В роки війни військова промисловість в загальній вартості валової продукції становила 80%, тут трудилося 5 млн. чол.. З кінця 1943 року Німеччина відчула серйозні труднощі в усіх галузях господарства, були порушені зв'язки між окремими економічними комплексами, відчувалась гостра нестача сировини, палива, фінансових і людських ресурсів. З другої половини 1944 року наступає економічний крах.

Англія. Зазнала ворожого вторгнення, масові повітряні бомбардування були спрямовані на Лондон, Бірмінгем, Ковентрі, морські комунікації були блоковані німецькими кораблями, колонії Англії - Бірма, Сінгапур, Малайї були окуповані. Англія втратила велику частину торгового і морського флоту. У вугільній промисловості виробництво знизилося на 21%, у легкій - більш, ніж вдвоє.

Витрати на війну склали 25 млрд. ф. ст., державний борг зріс утричі. Податки в розрахунку на душу населення зросли більше, як утроє, вартість життя - на 72%. Війна стала джерелом збагачення монополій, які отримали на воєнних поставках великі прибутки. Для покриття витрат Англія залучила третину своїх закордонних капіталовкладень з колоніальних країн - Індії, Канади, Австралії, Південно - Африканського Союзу, з Латинської Америки і США.

Франція. В роки війни зазнала величезних збитків. Чотири роки французькою економікою повністю розпоряджалися німці. В 1944 р. рівень промисловості порівняно з довоєнним становив 38%. Виробництво с/г продукції зменшилося в 2 рази. 600 тисяч французів фашисти вивезли на роботи до Німеччини. Більшість шахт, електростанцій, суднобудівних заводів було зруйновано, втрачений весь торговий і військовий морський флот. Франк зазнав девальвації. Капіталовкладення за кордоном зменшилися в 10 разів. Загальні втрати в війні склали 1440 млрд. довоєнних франків.

Японія. На початковому етапі війни мала певний успіх. Захопила Філіппіни, Бірму, Індонезію, В'єтнам, але витримати тривале суперництво з американською економікою не змогла. Але війна спричинила концентрацію виробництва, а розміри контролюючого капіталу в компаніях "Міцубісі" й "Сумітомо" зросли у 10 разів, у "Міцуї" - більше, ніж у 6 разів.

Після американських бомбардувань Нагасакі і Хіросіми у серпні 1945 року Японія капітулювала.

США. Напад Японії на амер. базу Пірл - Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і переорієнтувати своє господарство на військовий лад.

США надавали країнам антигітлерівської коаліції в позику чи оренду зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство (лендліз). Це сприяло росту з 1939 р. по 1944 р. промислового виробництва більше, ніж вдвічі. В 6 разів зросло виробництво алюмінію, у 16 - випуск літаків. 60% світового промислового вир-ва давали США. Було введено в дію промислові підприємства військового призначення вартістю 25 млрд. дол.

У США сконцентрувалося 2/3 світових запасів золота, що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних відносин. Єдиною індустріальною країною, яка переживала справжнє економічне піднесення були США.

Наслідки ДСВ:

1) поштовх для розвитку науки і техніки (зокрема воєнна промисл.)

2) Поштовх соц., антиколоніальному і визвольному руху, що зрештою призвело до падіння колоніальних імперій і демократизації конституцій ряду європ. країн

3) Посилення ролі у світі СССР і США, що призвело до гонки озброєнь

4) Усвідомлення того, що війну краще не допустити, ніж потім зупинити.

50. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа - Макартура і відмінності між ними.

План Маршалла.

Ек. становище країн Західної Європи, особливо Німеччини, було катастрофічним і негативно впливало на світову ек-ку. Більше того, США, нагромадивши в роки війни величезні багатства, не могли успішно розвиватися ізольовано від інших країн, прагнули до економічної інтеграції, перш за все з розвинутими європейськими державами. Реконверсія ек-ки США відповідно до потреб мирного часу зумовила їх прагнення до перебудови міжнародних економічних відносин. Такій меті повинен був служити план Маршалла- програма відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни шляхом надання їй економічної допомоги з боку США. Ідея створення плану була висунута державним секретарем США Джорджом Маршаллом. 5 червня 1947 р. у виступі в Гарвардському університеті, її підтримали Великобританія та Франція.

СРСР та його союзники відмовилися від участі у плані. Погодилися 16 країн - Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швеція, Норвегія, Данія, Ірландія, Ісландія, Португалія, Австрія, Швейцарія, Греція і Туреччина. У липні 1947 р. ці країни уклали конвенцію про створення Організації європейського економічного співробітництва (ОЄЕС), яка розробила спільну програму відбудови Європи.

План Маршалла здійснювався з квітня 1948 р. по грудень 1951 р. Його реалізація розпочалася фактично після прийняття у США закону про чотирирічну програму «допомоги іноземним державам». Закон цей передбачав надання допомоги західноєвропейським країнам на основі двосторонніх угод. Угоди були підписані у 1948 р. з усіма вищеназваними країнами (крім Швейцарії).

Згідно з ними, країни-учасниці плану Маршалла зобов'язувались сприяти розвитку вільного підприємництва, заохочувати приватні американські інвестиції, співпрацювати у зниженні митних тарифів, постачати у США окремі види товарів, забезпечувати фінансову стабільність, створювати спеціальні фонди у національній валюті, яка вивільнялася внаслідок отримання американської допомоги. США встановлювали контроль за витратами цих фондів. Країни - учасниці плану звітували про використання наданої допомоги.

Загальний контроль за виконанням плану здійснювала Адміністрація економічного співробітництва, яку очолювали відомі американські фінансисти і політичні діячі. Сама допомога надавалась з федеративного бюджету США у вигляді безоплатних субсидій і позик

30 грудня 1951 р. план Маршалла офіційно припинив свою чинність і був замінений законом «про взаємну безпеку», прийнятим конгресом США 10 жовтня 1951 р., який передбачав одночасне надання країнам Західної Європи економічної і військової допомоги.

План Маршалла позитивно вплинув на відновлення економічного потенціалу та ринкових господарств в країнах Західної Європи. Вже на початку 50-их років було досягнуто довоєнного рівня виробництва.

На грудень 1948р. промислове виробництво Японії вже становило близько 70% довоєнного, а темпи інфляції у річному вимірі скоротилися (менше 5% у другій половині того ж року). Тому жорстке державне управління японською економiкою було скасовано введенням у 1949р. плану Доджа. Ним передбачалися запровадження жорсткої бюджетної та грошової полiтики з досягненням балансу бюджету, унiфiкацiя обмiнного курсу, скорочення субсидiй та зменшення номенклатури цiнового контролю, заборона випуску боргових зобов'язань та видачi позик Фiнансової корпорацiї. Здiйснено податкову реформу. Нова податкова система, названа "системою Шоупа", проiснувала до 1989р. Вона спиралася на принципи соціальної справедливостi, прямих податкiв i прогресивного прибуткового податку.

За планом Доджа, з метою ефективного використання фiнансової допомоги вводився спецiальний бюджетний рахунок "Допомога вiд США". Як і при реалізації плану Маршалла, отриманi кошти передусім витрачалися на iмпорт продовольства з Америки. Потiм надходження вiд реалiзацiї iмпорту використовувалися на погашення державного боргу та будiвельнi iнвестицiї . Таким чином, здійснюючи монетарні рестрикції, японський уряд одночасно широко використовував схеми перерозподілу коштів на економічну відбудову через бюджетну систему.

На відміну від плана Маршалла, план Доджа не передбачав великої фінансової допомоги, а зосереджувався на перехід Японії від мілітаризму до лібералізму, тому цей план мав назву "зворотній курс". Його основні напрямки - демонополізація, земельна і податкова реформи, ліберальне трудове законодавство.

!51. основні тенденції економічного розвитку США після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки.

Сполучені Штати Америки у перші ж повоєнні роки зуміли швидко та ефективно переорієнтувати свою економіку на випуск мирної продукції. У 1948 р. було збільшено мінімальну заробітну плату, прийнято програму будівництва дешевого житла.

Досить важливу роль у політиці уряду США в 40-ві роки відіграли початок «холодної війни» та план Маршалла. За рахунок прибутків від воєнних замовлень було переобладнано підприємства, збільшено зайнятість, піднято заробітну плату. Війна в Кореї, яка розпочалася у 1950 р., дала змогу ще збільшити воєнні видатки, що також забезпечувало зайнятість населення, але піднесення економіки, обумовлене цією війною, виявилося нетривалим. Уряд був змушений скоротити золоті та валютні резерви, збільшити внутрішній борг, скоротити соціальні витрати тощо. У результаті економіка США втрачає динамізм, на деяких напрямках на початку 60-х років стало помітним відставання. Досить вагомим чинником, який обумовив уповільнення темпів економічного зростання в економіці США, став розпад колоніальної системи, в результаті якого утворюється досить місткий ринок для американських капіталів. Негативним фактором для економіки США стало й утворення двох нових промислових центрів у світовій економіці - західноєвропейського на чолі з ФРН та азіатського на чолі з Японією.



Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни. | Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток США в 70-ті - на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.

Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. | Основні тенденції розвитку світової економіки на межі ХІХ-ХХ ст. | Причини відставання економічного розвитку Англії | Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. | Перетворення США у провідну індустріальну державу світу. | Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі". | Економічні причини та наслідки Першої світової війни. | Версальська система та її економічна суть. | Світова економічна криза 1929 -1933 рр. та шляхи виходу з неї. "Новий курс" Ф. д. рузвельта. | Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. для Німеччини, Англії, Франції. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати