На головну

Пожежні Автопідйомники

  1. Автомобілі насосно-рукавні пожежні
  2. Аеродромні пожежні автомобілі
  3. Питання 3. Протипожежні заходи. Протипожежні пристосування.
  4. БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ. Відсік ПОЖЕЖНІ. Норми проектування. ТКП 45-2.02. Основні положення.
  5. карабіни пожежні
  6. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості. Пожежні характеристики основних горючих речовин.
  7. ОСНОВНІ ПОЖЕЖНІ АВТОМОБІЛІ

Колінчаті автопідйомники, як і пожежні автодрабини, служать для виконання робіт на пожежі, пов'язаних з перебуванням людей на висоті. Вони можуть використовуватися для підйому вантажів і освітлення місця пожежі прожекторами.

Головні механізми та агрегати пожежного автопідйомника:
 - Базове шасі; - опорна база; - підйомно-поворотна база; - ланки підйомника; - механізм підйому і повороту; - органи управління.

На колінчастих підйомників управляти рухами можна з люльки або за допомогою виносного дистанційного пульта. У верхній частині пожежного автопідйомника встановлюється пожежний ствол ПЛС-20 або гребінка для подачі одночасно чотирьох стовбурів ГВП-600. Люлька підйомника має захист від теплової реакції.

Механізми автопідйомника, як і автодрабини, мають автоматичні запобіжні пристрої, що вимикають механізми при досягненні КП гранично допустимих значень кута підйому і опускання, упору в будівлю. Пожежні автопідйомники мають в порівнянні з пожежними автодрабинами більшу маневреність. В даний час в експлуатації знаходяться вітчизняні колінчаті автопідйомники висотою 17 і 30 метрів.

3. Поняття "оперативна (пожежна) обстановка", її основні елементи, чинники, які стосуються кожному елементу. Основні параметри, піддаються кількісній оцінці і дозволяють знайти кількісні закономірності оперативної діяльності ДПС.

Кінцевими вузлами пропонованої системи забезпечення безпечної життєдіяльності є селища міського типу або сільські населені пункти від 5 до 10 тис. Жителів.

При визначенні радіуса обслуговування ми виходимо з ситуації, що до теперішнього часу меридіональної системи баз освоєння, характерною для Іркутської області, тобто згідно із транспортною освоєності території Іркут

ської області. При цьому регіональні центри управління з відповідним матеріальним забезпеченням повинні бути створені у всіх містах Іркутської області, тим більше в районних центрах.

Однак, додатково кожен вузол, який представляє з себе велике місто, повинен мати свою незалежну систему забезпечення безпечної життєдіяльності, яка повинна бути пов'язана трасами з іншими елементами і вузлами, утворюючи єдину територіально-інтегровану систему захисту населення і промислових підприємств від пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Методика організації систем протипожежного захисту міст (вузлів) представлена ??нижче.

Методика організації та розвитку систем протипожежного захисту в містах

1. Теоретичні організаційно-нормативні основи функціонування і розвитку пожежної охорони

Для вивчення, аналізу та моделювання поняття оперативної обстановки, її елементів і параметрів найбільш зручний саме системний підхід, з позиції якого і буде вестися подальший виклад.

Будь-яку службу можна розглядати як складну динамічну систему, покликану виконувати цілком певні функції. Для виконання цих функцій служба має в своєму розпорядженні відповідними матеріальними і трудовими ресурсами (силами і засобами). Дана служба функціонує в деякій навколишнього її середовищі, де виникають ті чи інші аварійні ситуації, для ліквідації яких і створена ця служба. Ліквідуючи виникають аварійні ситуації, досліджувана служба вступає у взаємодію з відповідними елементами навколишнього середовища, тобто взаємодіє певним чином з цим середовищем. Ця взаємодія може бути більш-менш успішним в залежності від цілого ряду чинників як випадкового, так і невипадкового характеру (інакше кажучи, як керованих, так і некерованих). Звідси, зокрема, випливає принципова можливість оцінки ефективності функціонування даної служби, тобто ступеня її пристосованості до виконання поставлених перед нею завдань. Цей підхід дозволяє абсолютно природним чином виділяти основні елементи поняття оперативної обстановки; визначити в кожному конкретному випадку фактори, що відносяться до того чи іншого її елементу; намітити параметри, що характеризують оперативну обстановку в цілому і її елементи, а також шляхи їх кількісної оцінки.

Так, основними елементами поняття оперативної обстановки повинні бути показники роботи (вивчається), навколишнього середовища (перш за все тих з них, які становлять найбільший інтерес для цієї служби) і взаємодія служби з середовищем. Всі ці елементи, по суті, є рівноправними.

Наступними основними елементами поняття оперативної обстановки в місті з точки зору пожежної служби є: можливості гарнізону пожежної охорони міста, рівень пожежної небезпеки міста і динаміка оперативного реагування і впливу гарнізону пожежа

ної охорони на виникаючі в місті пожежі, загоряння, аварії і т.п.

Перш ніж пояснити рівноправність всіх цих елементів в процесі формування поняття оперативної обстановки, перерахуємо чинники, які стосуються кожному з них.

До можливостей гарнізону пожежної охорони здійснювати захист міста від пожеж і впливати на оперативну обстановку в ньому (будучи її елементом) слід віднести такі фактори: чисельність особового складу (оперативних відділень і працівників, зайнятих профілактичною діяльністю) пожежної охорони, його боєздатність, боєготовність, професійну підготовку ; число оперативних відділень (на основних і спеціальних пожежних автомобілях); якість пожежної техніки (типи автомобілів, їх технічний стан, оснащеність рукавами і т.д.); дислокація підрозділів; загальна технічна оснащеність гарнізону пожежної охорони (включаючи засоби зв'язку, сигналізації, пожежної автоматики); розклад виїздів, взаємодія з іншими службами міста та інше.

До характеристик міського середовища, що дозволяє оцінити загальний рівень її пожежної небезпеки, можна віднести наступні фактори: чисельність і щільність населення; територію; географічні, кліматичні і погодні умови; загальний економічний потенціал міста; його складові; характер забудови, ступінь вогнестійкості будівель; наявність об'єктів підвищеної пожежонебезпеки; ступінь благоустрою міста, систем водопостачання, опалення та ін.

Нарешті, група факторів, що характеризують оперативне реагування пожежної служби на надходять з міста виклики і його ефективність, включає в себе такі чинники, як час прибуття першої допомоги і наступних підрозділів до місця виклику; тривалість гасіння пожеж, ліквідації аварій; застосування різноманітних засобів, способів і методів гасіння пожеж і т.д.

Таким чином, в останній групі факторів розглядаються в основному результати використання сил і засобів пожежної охорони в захисті міста від пожеж. Очевидна роль всіх трьох груп факторів у формуванні поняття оперативної обстановки і її оцінкою. Справді, в силу ряду причин рівень пожежної небезпеки міста може бути вельми високим (наприклад несприятливі погодні умови, погане водопостачання, наявність небезпечних виробництв), а можливості пожежної охорони міста явно недостатніми для впевненого контролю над ситуацією, в даний момент (або довгострокової) ситуацією (мало техніки, неукомплектовані штати і т.д.). В цілому таку оперативну обстановку природно можна віднести до розряду складних.

Можна уявити собі й іншу ситуацію, коли принципові можливості гарнізону пожежної охорони досить високі, але низький рівень керівництва гарнізоном, погана дисципліна, слабка професійна підготовка, недостатність профілактичної роботи призводять до частих пожеж, які нерідко переростають у великі і т.п. Тут можна говорити про складну оперативну обстановку в місті.

Ці приклади, перелік яких можна продовжити, свідчить про те, що, дійсно, при формуванні поняття оперативної обстановки і розробці методів її оцінки необхідно враховувати всі три основних вищезгадані елементи цього поняття. Отже, під оперативною обстановкою в місті (з точки зору його пожежного захисту) можна розуміти сукупність об'єктивно існуючих в ньому умов, які можуть сприяти або перешкоджати виникненню пожеж і загорянь в місті, а також визначати їх можливі масштаби і наслідки. Поняття оперативної обстановки є, таким чином, досить складним і багатогранним, залежних від дуже великої кількості різних за характером факторів. Всі ці численні фактори роблять безсумнівний вплив і на оцінку оперативної обстановки, що склалася в ньому, і на розробку планів заходів щодо подальшого вдосконалення системи пожежного захисту міста і забезпечення

його пожежної безпеки. При цьому всі численні фактори, з яких, як уже говорилося, складається оперативна обстановка в місті (з точки зору його пожежного захисту), знаходять досить об'єктивне відображення всього в декількох, досить ємних за змістом, комплексних параметрах. Справді, чим частіше в місті виникають ті чи інші аварійні ситуації, на які повинна відповідним чином реагувати дана аварійна служба, чим довше і великими силами ці аварійні ситуації ліквідуються, тим, очевидно, складніше в місті оперативна обстановка і, навпаки, чим рідше виникають такі ситуації, чим швидше і меншими силами вони ліквідуються, тим менш напруженою можна вважати оперативну обстановку (з точки зору даної аварійної служби). У зв'язку з цим, основними кількісними параметрами, досить повно характеризують оперативну обстановку в місті з точки зору його пожежної служби, є:

- Частота бойових виїздів пожежних підрозділів в одиницю часу;

- Тривалість виїздів пожежних підрозділів;

- Число оперативних відділень, які виїжджають за викликом.

До цих основних параметрах оперативної обстановки можна додати ще багато інших параметрів. Наприклад, важливим параметром оперативної обстановки є число одночасних виїздів пожежних підрозділів на обслуговування різних викликів, яке істотно залежить від двох перших параметрів. Іншим важливим параметром є час прибуття першої пожежної допомоги до місця виклику і т.д.

Очевидно, чим більше значення кожного з перерахованих параметрів, тим напруженіше оперативна обстановка в місті, і навпаки. При цьому найбільш важливим параметром, в комплексі становлять оперативну обстановку в місті і рівень його реальної пожежної небезпеки, є частота виїздів на пожежі та загоряння в одиницю часу. Вивченню цього параметра повинна приділятися особлива увага.

Зауважимо, що на значення перерахованих вище параметрів безпосередній вплив надає більшість чинників, що становлять елементи оперативної обстановки. Наприклад, на частоту виїздів підрозділів на пожежі та загоряння серед інших факторів значний вплив може чинити рівень пожежно-профілактичної роботи в місті.

Рішення цілого ряду організаційно-управлінських проблем пожежної охорони, зокрема обґрунтування нормативів штатної чисельності і технічної оснащеності оперативних підрозділів пожежної охорони міст, вимагає вміння моделювати і прогнозувати зміну параметрів оперативної обстановки. Адже чим складніше і більш напруженими оперативна обстановка в місті, тим більшими силами і засобами повинен мати у своєму розпорядженні гарнізон пожежної охорони. Крім того, аналіз елементів та параметрів оперативної обстановки допомагає визначити і конкретні шляхи впливу на неї з метою її розрядки. Наприклад, вивчення структури потоку виїздів пожежних підрозділів (у житлові будинки, на промислові підприємства, за помилковими викликами і ін.) І причин, що їх викликали, може вказати конкретний напрям посилення профілактичної роботи, що дозволить знизити загальне число викликів. Підвищення рівня боєздатності підрозділів, більш якісна розробка і відпрацювання оперативних планів пожежогасіння можуть зменшити тривалість гасіння пожеж, знизити збитки від них. Велике значення часу прибуття першої пожежної допомоги до місця виклику можуть привести до зміни дислокації підрозділів, зміни меж районів обслуговування, збільшення числа пожежних частин і окремих постів і т.д. Все це і означає, по суті, вдосконалення організації та управління пожежної охорони на науковій основі.

Нарешті, результати дослідження оперативної обстановки, її параметрів цікаві не тільки самі по собі. Вони дозволяють конструювати математичні моделі оперативної діяльності пожежної охорони, причому параметри оперативної обстановки для цих моделей є вхідними параметрами. Використання моделей елементів оперативної діяльності пожежної охорони дозволяє розробити і сформулювати досить обгрунтовані рекомендації щодо вдосконалення організації оперативно-службової діяльності пожежної охорони міст і населених пунктів.

На закінчення торкнемося питання про класифікацію оперативної обстановки. Можна брати різні часові перетину процесу оперативного функціонування пожежної служби та отримувати відповідно інформацію різного роду про оперативну обстановку (за рік, квартал, тиждень, добу і т.д., а також в той чи інший момент часу). Крім того, можна аналізувати не весь процес оперативного функціонування, а тільки його окремі складові (які також є процесами). Перетину таких процесів будуть давати нам уявлення про окремі аспекти оперативної обстановки. Виходячи з цього, перейдемо до розгляду і оцінки окремих параметрів оперативної обстановки.

Пожежі в сучасних будівлях і спорудах підтверджують, що вплив фактора часу все більше зростає. При створенні підрозділів пожежної охорони враховують розміри міста, чисельність населення, пожежну небезпеку об'єктів, особливість забудови і планування міста, населеного пункту.

Розробляючи організаційні заходи гасіння пожеж, важливо створити умови, що дозволяють першому пожежного підрозділу прибути на місце виклику і ввести засоби гасіння на початковій стадії пожежі, тоді для ліквідації пожежі потрібні мінімальні сили і засоби.

Згідно з вимогами СНиП та Статутів пожежної охорони число пожежних частин в місті визначається з урахуванням того, щоб шлях проходження пожежних машин в районі виїзду не перевищував 3 км. При такому розміщенні пожежна частина зможе прибути на пожежу протягом 3-6 ми

нут з моменту виклику.

Радіус обслуговування однієї пожежної частини може визначатися і за часом прибуття до місця пожежі, на самому віддаленому відстані від пожежної частини. Це особливо важливо в великих містах, де середня швидкість руху автотранспорту з року в рік знижується, тому при одному і тому ж радіусі виїзду час прибуття до місця пожежі зростає. Уже в 90-их роках середня швидкість руху пожежних автомобілів в місті склала 30 км / год, в сільській місцевості - 40 км / ч. Тенденція зниження швидкості буде мати місце і далі, тому радіус обслуговування доцільно визначати виходячи з часу прибуття, яка повинна складати 3-6 хвилин для першого підрозділу пожежної охорони. Якщо врахувати, що якийсь проміжок часу буде витрачена на бойове розгортання, то і кошти будуть введені на гасіння тільки через 5-10 хвилин, тому більш доцільно нормувати час прибуття на пожежу, а не радіус обслуговування.

Кількість основних і спеціальних автомобілів в черговому караулі пожежної частини залежить від особливостей району (об'єкта). В даний час в бойовому розрахунку пожежної охорони в основному знаходяться автоцистерни і лише незначну частину (10-15%) складають автонасоси, тобто в бойовому розрахунку варти одночасно знаходяться в основному 2 відділення на автоцистернах. Такий підхід економічно виправданий, тому що більшість пожеж гасять від автоцистерн і тільки близько 10% за участю автонасосів або з установкою автоцистерн на вододжерело. Однак є райони виїзду, куди пожежна частина не може своєчасно прибути. У цьому випадку повинні передбачатися окремі пости (караули), які обслуговують окремі ділянки в районі виїзду пожежної частини.

Особливості міста, району або об'єкта регламентують кількість і вид спеціальних автомобілів. Наприклад, пожежними автодрабинами і колінчатими підйомниками постачають частини, в районі виїзду яких є будівлі в 5 поверхів і більше, з розрахунку, приблизно, одна ле

стніца на кожні 50 тис. чоловік населення. Як правило, одна автодрабина доводиться на 2-е пожежні частини.

Пересувні насосні станції з рукавними автомобілями, автомобілі пінного гасіння, зв'язку та освітлення, технічні вводять в бойовий розрахунок, як правило, на опорних пунктах у містах, областях і республіканських центрах або пожежонебезпечних об'єктах.

Отже, в процесі дослідження необхідно виявити перераховані вище параметри і порівняти їх з нормативними. Почнемо з викликів, які надходять в центр управління силами пожежної охорони Іркутської області і є одним з найважливіших факторів, що впливають на оперативну пожежну обстановку в місті і відображають існуючий в ньому рівень пожежної небезпеки. По кожному з них потрібно виїзд оперативних відділень, караулів, пожежних частин. І частота виїздів пожежних підрозділів тісно пов'язана з так званим потоком викликів. Під потоком викликів пожежних підрозділів будемо розуміти послідовність повідомлень про пожежі, загоряння, аваріях, що надходять одне за іншим в якісь випадкові моменти часу в ЦУС міста.

Взаємодія оперативної служби ДПС з зовнішнім середовищем полягає в обміні інформацією і спільні дії під час гасіння пожеж та ліквідації аварійних ситуацій. У процесі оперативного управління можна виділити наступні основні операції:

- Формування і прийом заявки на обслуговування;

- Формування оптимального складу необхідних сил і засобів для обслуговування даної заявки;

 



АВТОМОБІЛЬ газодимозахисної служби | Особливості пожежної небезпеки ректифікаційних установок.

Вимоги пожежної безпеки до евакуаційних шляхів і виходів і протидимного захисту проектованих будівель театрів. | Організація діагностування пожежної техніки | Протипожежні вимоги до вогнестійкості, евакуаційних шляхів і виходів і протидимного захисту проектованих будівель кінотеатрів. | ОСНОВНІ ПОЖЕЖНІ АВТОМОБІЛІ | ПОЖЕЖНІ АВТОМОБІЛІ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ | ПА порошкового гасіння | Оцінка можливості утворення горючої середовища всередині технологічного обладнання | Вимоги пожежної безпеки до евакуаційних шляхів і виходів і протидимного захисту проектованих будівель готелів висотою 10 поверхів і більше. | Готелі, кемпінги, мотелі - загальні вимоги пожежної безпеки | Основні протипожежні заходи при їх проектуванні та експлуатації. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати