Головна

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

  1. Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
  2. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
  3. Загальні положення судового розгляду
  4. Зразок розв'язання задачі із Загальної частини кримінального права щодо комплексного застосування інститутів, які стосуються злочину.
  5. Измерение сопротивления изоляции судового электрооборудования, находящегося под напряжением.
  6. Класична форма змагальності процесу у історичному аспекті є антиподом слідчого процесу.
  7. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст.

1. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як зі сторони органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і зі сторони інших осіб, що беруть участь в ньому. Ст. 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порівняно із іншими процедурами судовий порядок розгляду скарг забезпечує більшу об'єктивність, більш широкі можливості зацікавлених осіб у відстоюванні своїх інтересів, більшу авторитетність та обов'язковість прийнятого за результатами розгляду скарги рішення.

2. Новелою даного Кодексу є чітке визначення кола рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час провадження досудового розслідування, а також надання вичерпного переліку осіб, що мають право оскаржити те чи інше рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора. На наш погляд, обмеження права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що зачіпають права та законні інтереси громадян, лише на тій підставі, що ці особи не визнані в належному порядку учасниками провадження або не віднесені коментованою статтею КПК до осіб, що мають право оскаржувати те чи інше рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, не відповідає основним положенням Конституції України. Адже єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеженням конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя. В необхідних випадках тут можна керуватись нормами Конституції України, які є нормами прямої дії.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (див. коментар до ст. 214 КПК). Тож, невиконання вимог даної норми, а саме бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути оскаржені до слідчого судді. Фактично, в даному випадку йде мова про недотримання такої засади кримінального провадження як публічність, що передбачає обов'язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (див. коментар до ст. 25 КПК). Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

4. Неповернення тимчасово вилученого майна може бути оскаржено до слідчого судді володільцем тимчасово вилученого майна (Про порядок повернення тимчасово вилученого майна див. коментар до ст. 169 КПК).

5. П. 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачає також можливість оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником. В даному випадку можна говорити про необмежене коло дій, які мають вчинити слідчий або прокурор при здійсненні кримінального провадження. При цьому оскарженню підлягає як нездійснення процесуальних дій, які прокурор або слідчий зобов'язані вчинити відповідно до положень даного Кодексу, так і порушення строків, що визначені даним Кодексом для здійснення окремих процесуальних дій.

6. У випадках, передбачених ст. 280 КПК слідчий, прокурор має право прийняти рішення про зупинення досудового розслідування. Така постанова може бути оскарженна потерпілим, його представником або законним представником, підозрюваним та його захисником чи законним представником.

7. Подати скаргу до суду на постанову слідчого про закриття кримінальної справи можуть заявник та потерпілий, чи його представник і законний представник. При цьому, якщо оскаржується постанова прокурора про закриття кримінальної справи, то таку постанову можуть оскаржувати заявник, потерпілий чи його представник або законний представник, підозрюваний чи його захисник або законний представник.

8. Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням не завдано майнову шкоду, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

9. До рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, що можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування до слідчого судді відносяться і рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки. Постанови про застосування заходів безпеки чи про відмову в їх застосуванні можуть бути оскаржені особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом (див. коментар до ст.ст. 42, 43, 44. 46, 56, 58, 59, 61-64, 66, 68, 69, 71 КПК).

10. Підозрюваний, його захисник та законний представник, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник мають право подати клопотання слідчому, прокурору про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржено особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

11. Відповідно до ст. 503 КПК у випадку наявності достатніх підстав вважати, що 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку, провадиться кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. В такому випадку слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК. Однак відповідно до п. 8 коментованої статті рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, може бути оскаржене підозрюваним, його захисником та законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

12. Перелік видів рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування є вичерпним. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

13. Водночас, ч. 3 коментованої статті дає підстави стверджувати, що під час підготовчого судового засідання з тих видів рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, передбачених даною статтею, можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, зазначені у пунктах 5, 6 частини першої цієї статті, тобто рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

14. За загальним правилом скарга складається в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до її форми та змісту, якщо інше не передбачено законом, немає. Однак, як мінімум, скарга повинна містити назву судового органу, до якого вона адресована, на чиї рішення, дії чи бездіяльність скарга подається, та бути підписана скаржником. Учасникам процесу, що не володіють мовою, якою здійснюється провадження, має бути роз'яснено та забезпечено право подавати скаргу рідною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють (див. коментар до ст. 29 КПК).

15. До скарги додаються необхідні документи, які б дозволяли аргументувати викладені у скарзі доводи, копії оскаржуваних рішень правоохоронного органу. Скаржник вправі клопотати перед слідчим суддею про витребування необхідних для розгляду скарги матеріалів, якщо сам скаржник позбавлений можливості їх отримати. Відповідь прокурора про відмову у скасуванні постанови додається до скарги заінтересованої особи.

16. Про оскарження постанови судді, винесеної за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, див. коментар до ст. 310 КПК.

 



Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження | Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом. | Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування | Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування | Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування | Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом. | Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування | Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. | Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді | Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання. | Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати