Головна

Динамічні методи оцінки

  1.  ARQ-методи
  2.  EVA- економічна природа, методи розрахунку, переваги і недоліки.
  3.  I.3.3. Методи виносу в натуру проектних точок.
  4.  I.3.4. Методи підготовки даних для перенесення проекту на місцевість.
  5.  II Біохімічні методи
  6.  II. Методи забезпечення інформаційної безпеки Російської Федерації
  7.  IV. Багатовимірні статистичні методи

Дані методи засновані на приведення грошових потоків до теперішнього або майбутнього часу. Оцінка ефективності інвестицій, заснована на грошових потоках, включає метод чис-тій приведеної вартості, індекс прибутковості, метод внутрішньої норми прибутку, дисконтований термін окупності інвес- тицій, метод чистої термінальної вартості і ануїтету.

Оцінка інвестиційних проектів шляхом висловлення майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією проектів, через їх вартість в поточний момент часу - метод дисконтування - заснований на приведенні грошових потоків до початку терміну життя інвестиційного проекту. Оцінка ефективності інвестицій, заснована на дисконтуванні, застосовується у випадках великомасштабних інвестиційних проектів, реалізація яких вимагає значного часу.

Метод оцінки ефективності інвестиційного проекту на основі чистої приведеної вартості дозволяє прийняти управлінське рішення про доцільність реалізації проекту виходячи з порівняння суми майбутніх дисконтованих доходів з дисконтованими витратами, необхідними для реалізації проекту (вкладеннями).

Проект ефективний, якщо сума чис-тих дисконтування грошових потоків перевищує теперішню суму інвестицій.

Індекс прибутковості - це відношення наведених чистих грошових доходів до наведених на початок реалізації проекту інвестиційним витратам. Якщо індекс прибутковості більше 1, то проект ефективний. Внутрішня норма прибутку є тією розрахункову ставку відсотка (ставку дисконтування), при якій сума дисконтованих доходів за весь період реалізації інвестиційного проекту стає рівною сумі початкових витрат (інвестицій). Цю норму можна трактувати як максимальну ставку відсотка, під який фірма може взяти кредит для фінансування проекту за допомогою позикового капіталу.

В основі чистої термінальної вартості лежить метод складні відсотки, тобто приведення їх до майбутньої вартості або до останнього року життя інвестиційного проекту. Розрахунок ануїтету найчастіше зводиться до обчислення загальної суми витрат на придбання за сучасною загальної вартості платежу, які потім рівномірно розподіляються на всю тривалість інвестиційного проекту.


6. Основні критерії оцінки економічної ефективності інвестицій

Міжнародна практика обгрунтування інвестиційних проектів використовує кілька показників, що дозволяють підготувати рішення про доцільність (недоцільність) вкладення коштів.

Найбільш важливими є показники, які визначаються на підставі використання концепції дисконтування:

- Чиста поточна вартість;

- Індекс прибутковості дисконтованих інвестицій;

- Внутрішня норма прибутковості;

- Термін окупності інвестицій з урахуванням дисконтування.

Найважливішим показником ефективності інвестиційного проекту є чиста поточна вартість(Інші назви ГТС - чистий дисконтований дохід (ЧДД), чиста поточна приведена вартість, чистий дисконтований дохід, Net Present Value, NPV) -накопичення дисконтований ефект за розрахунковий період. ГТС розраховується за такою формулою:

 (1)

де Пm - Приплив грошових коштів на m-му кроці;

Om - Відтік грошових коштів на m-му кроці;

- Коефіцієнт дисконтування на m-му кроці.

На практиці часто користуються модифікованою формулою:

 (2)

де  - Величина відтоку грошових коштів на m-му кроці без капіталовкладень (інвестицій) Доm на тому ж кроці.

Для оцінки ефективності інвестиційного проекту за перші До кроків розрахункового періоду рекомендується використовувати показник поточної ГТС (накопичене дисконтоване сальдо):

 (3)

індекс прибутковості(ВД, ІДД) дисконтований інвестицій (інші назви - рентабельність інвестицій, Profitability Index, PI) - відношення суми дисконтованих елементів грошового потоку від операційної діяльності до абсолютній величині дисконтованою суми елементів грошового потоку від інвестиційної діяльності. ІДД дорівнює збільшеному на одиницю відношенню ГТС (NPV) до накопиченого дисконтованого обсягу інвестицій

Формула для визначення ІДД має наступний вигляд:

 (4)

або

 (5)

Внутрішня норма прибутковості (ВНД)

Внутрішня норма прибутковості (інші назви - внутрішня норма дисконту, внутрішня норма прибутку, внутрішній коефіцієнт ефективності, Internal Rate of Return, IRR)

У найбільш поширеному випадку інвестиційних проектів, що починаються з (інвестиційних) витрат і мають позитивне значення чистих грошових надходжень, внутрішньою нормою прибутковості називається позитивне число  якщо при нормі дисконту  чиста поточна вартість проекту звертається до 0, то число єдине.

У більш загальному випадку внутрішньою нормою прибутковості називається таке позитивне число  , Що при нормі дисконту  чиста поточна вартість проекту звертається до 0, при всіх великих значеннях Е - негативна, при всіх менших значеннях Е - позитивна. Якщо не виконано хоча б одне з цих умов, вважається, що ВНД не існує

Якщо повернутися до описаних вище рівнянням, то ВНД - це значення норми дисконту (Е) в цих рівняннях, при якій чиста поточна вартість буде дорівнює нулю, т. Е .:

 (6)

 (7)


7. Оцінка фінансової спроможності проекту

Сенс загальної оцінки інвестиційного проекту [(investment) project evaluation / appraisal] полягає в уявлення всієї інформації про останньому у вигляді, що дозволяє особі, що приймає рішення, зробити висновок про целесоообразності (або недоцільність) здійснення інвестицій. У цьому контексті особливу роль відіграє комерційна оцінка (commercial evaluation = фінансово-економічна оцінка).

Оцінка комерційної спроможності - заключне ланка проведення передінвестиційної досліджень. Вона повинна ґрунтуватися на інформації, отриманої та проаналізованої на всіх попередніх етапах роботи. Комерційна оцінка уособлює собою інтегральний підхід до аналізу інвестиційного проекту. Суть комерційної оцінки проекту полягає в отриманні інформації, що дозволяє зацікавленим особам приймати рішення про реалізацію або відмову від проекту. Для прийняття рішення про реалізацію інвестиційної ідеї необхідно, щоб вона відповідала двом основним вимогам:

забезпечувала повернення вкладених коштів, бажану прибутковість (реалізація ідеї повинна бути доцільна з точки зору отримання майбутніх доходів);

забезпечувала можливість вчасно і в повному обсязі розраховуватися за зобов'язаннями (реалізація ідеї повинна бути можливою з точки зору фінансової схеми).

Іншими словами, інвестиційна ідея повинна бути ефективною і фінансово заможної. Виходячи з цієї передумови, комерційна оцінка інвестиційного проекту проводиться за двома основними напрямками:

оцінка ефективності інвестиційних витрат проекту.

Аналіз ефективності передбачає оцінку ступеня привабливості проекту з точки зору його прибутковості. Прибутковість проекту визначається додатковим прибутком, що виникає у компанії в результаті його реалізації. Для аналізу ефективності проводиться розрахунок таких показників, як простий і дисконтований період (строк) окупності, NPV (Чиста теперішня вартість проекту), IRR (Внутрішня норма прибутковості), рентабельність інвестицій і ряду інших.

оцінка фінансової спроможності проекту.

Аналіз фінансової спроможності припускає оцінку спроможності компанії в повному обсязі розраховуватися за зобов'язаннями проекту. Аналіз фінансової спроможності проводиться на підставі моделі розрахункового рахунку і базується на контролі позитивного залишку вільних грошових коштів в кожному інтервалі планування.

Оцінка фінансової спроможності проекту ґрунтується на побудові звіту про рух грошових коштів і контроль відсутності дефіциту бюджету. Звіт про рух грошових коштів враховує всі складові припливів і відтоків грошових коштів.


8. Оцінка ризиків проекту. Аналіз чутливості проекту, аналіз точки беззбитковості

Інвестиційні проекти відносяться до майбутнього періоду часу, тому спрогнозувати результати їх здійснення проблематично. Оцінка таких проектів повинна здійснюватися з урахуванням можливих ризиків і невизначеності. Інвестиційне рішення називається ризикованим, або невизначеним, якщо воно має кілька можливих завершень (результатів).
 Ризик - це ненадійність, властива процесу отримання доходу від інвестицій, а, отже, і ймовірність втрати коштів, вкладених інвестором.
 На ефективність інвестиційного проекту впливають багато зміни в політичній, соціальній, комерційної та діловому середовищі, зміни в техніці, витратах, цінах, чинне оподаткування, правові та інші питання.
 Все це і зумовлює появи в проектах певного ризику. При оцінці інвестицій виділяють наступні найбільш суттєві види ризику і невизначеності:

- Ризик у зв'язку з нестабільністю економічної ситуації, економічного законодавства;

- Зовнішньоекономічний ризик - можливість введення обмежень на торгівлю і постачання;

- Невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально - політичних змін в країні і регіоні;

- Неповнота і неточність інформації про параметри нової техніки, якість продукції, про динаміку техніко-економічних показників;

- Коливання ринкової кон'юнктури;

- Виробничо-технічні ризики - аварії і відмови устаткування і ін.

Існують і часто використовуються кілька інші класифікації ризику. Так, наприклад, виділяють комерційний, виробничий і фінансовий ризик.
 Комерційний ризик є відображенням ненадійності доходів, властивим цілим галузям промисловості. Наприклад, ризик виробників електронної техніки буде перевершувати ризик підприємств енергетики і транспорту.

Виробничий ризик має відношення до здатності підприємства реагувати на зміни в попиті на свої товари і послуги. Чим вище у підприємства точка беззбитковості (вище постійні витрати), тим менше воно здатне реагувати на зміни і тим вищим буде ризик.

Фінансовий ризик визначає платоспроможність підприємства, пов'язану з фінансуванням своїх активів. Нездатність сплатити в термін визначені платежі може привести боржника до банкрутства. У міру зростання боргу в структурі капіталу фірми зростає ризик інвестування.

Ризик є важливим елементом, що впливає на оцінку ефективності проекту. Відображення ризику на ефективності інвестиційного проекту здійснюється декількома способами. Найбільш поширеним є облік ризику шляхом збільшення вартості капіталу, т. Е. Встановлення ставки дисконтування з поправкою на ризик.

Існує також ряд спеціальних методів оцінки невизначеності і ризику. До їх числа можна віднести:

- Аналіз чутливості;

- Розрахунок критичних точок;

- Імовірнісний аналіз.

Аналіз чутливості - це метод, який показує наскільки змінюється критеріальний показник у відповідь на зміну одній з змінних при незмінність інших.

Оцінка чутливості здійснюється в кілька етапів:

1. Встановлення базового варіанту, розробленого на основі очікуваних значень вхідних величин.

2. Вибір критериального показника ефективності інвестиційного проекту, щодо якого перевіряється чутливість системи на зміни того чи іншого параметра базового варіанту. Зазвичай в якості такого показника приймається NPV, IRR, реалізація проекту та ін.

3. Відбір ключових змінних, т. Е. Даних, відхилення яких від базових помітно позначаться на величині показника ефективності.

До числа таких змінних можуть бути віднесені:

- Річний обсяг виробництва;

- Ціна одиниці продукції;

- змінні витрати;

- Постійні витрати;

- Тривалість життєвого циклу;

- Затримка платежів;

- ставка дисконтування;

- Інвестиційні витрати;

- Відсоток за позиками і т. Д.

Число таких параметрів не повинно бути занадто великим, інакше результат аналізу важко сприйняти і використовувати. Для аналізу слід відбирати лише такі змінні, які мають найбільший вплив на критеріальний показник.

4. Визначення ймовірних або очікуваних діапазонів значень ключових змінних. Межі варіювання змінних встановлюються експертно, приблизно ± 10% або ± 20%.

5. Розрахунок критериального показника для прийнятих діапазонів змінних і подання результатів розрахунків в табличній формі і вигляді графіків.

Виконуючи аналіз чутливості, змінюють кожну змінну, збільшуючи або зменшуючи її очікуване значення і залишаючи інші фактори постійними.

Всякий раз розраховуються значення критеріального показника і на їх основі будується графік залежності показника NPVвід зміни змінної.

Розрахунок критичних точок (точок беззбитковості)

Даний метод обліку ризику ґрунтується на розрахунку критичного (гранично допустимого) значення деякого параметра. Під критичним розуміється таке значення параметра, перевищення якого призводить до позитивного або від'ємного значення критеріального показника. Наприклад, якщо мова йде про визначення обсягу виробництва продукції, то критичним його значенням є такий обсяг випуску, при якому отриманий прибуток дорівнює нулю. Перевищення цього обсягу дасть прибуток, а виробництво з меншим об'ємом виявиться збитковим.
 Критичне значення параметрів встановлюється в першу чергу на ті змінним, які мають найбільший вплив на ефективність проекту. Відбір таких змінних здійснюється на основі аналізу чутливості, розглянутого вище. Найчастіше для обліку ризику найбільший інтерес представляє розрахунок точок беззбитковості за такими змінним:

- Обсягом виробництва;

- Ціною продукції;

- Змінних витрат;

- Відсоткам за кредит;

- Ставці дисконтування;

- Інвестицій;

Розрахунок критичних точок може бути здійснений графічним і аналітичним способами.

У першому випадку встановлюється залежність критериального показника (NPV ) Від зміни того чи іншого параметра. Перетин прямої (кривої) в точці, в якій NPV дорівнює нулю, покаже критичне значення параметра (рис. 1).


 Мал. 1. Залежність від зміни ціни продукції та змінних витрат


9. Реальні інвестиції: економічна сутність, відмінні характеристики

Основу інвестиційної діяльності підприємства становить реальне інвестування. На більшості підприємств це інвестування є в сучасних умовах єдиним напрямком інвестиційної діяльності. Це визначає високу роль управління реальними інвестиціями в системі інвестиційної діяльності підприємства.

Здійснення реальних інвестицій характеризується низкою особливостей, основними з яких є:

1. Реальне інвестування є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства. основна мета цього розвитку забезпечується здійсненням високоефективних реальних інвестиційних проектів, а сам процес стратегічного розвитку підприємства являє собою не що інше, як сукупність реалізованих у часі цих інвестиційних проектів. Саме ця форма інвестування дозволяє підприємству успішно проникати на нові товарні і регіональні ринки, забезпечувати постійне зростання своєї ринкової вартості.

2. реальне інвестування знаходиться в тісному взаємозв'язку з операційною діяльністю підприємства. Завдання збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, розширення асортименту вироблених виробів і підвищення їх якості, зниження поточних операційних витрат вирішуються, як правило, в результаті реального інвестування. У свою чергу, від реалізованих підприємством реальних інвестиційних проектів багато в чому залежать параметри майбутнього операційного процесу, потенціал зростання обсягів його операційної діяльності.

3. Реальні інвестиції забезпечують, як правило, більш високий рівень рентабельності в порівнянні з фінансовими інвестиціями. ця здатність генерувати велику норму прибутку є одним із спонукальних мотивів до підприємницької діяльності в реальному секторі економіки.

4. Реалізовані реальні інвестиції забезпечують підприємству стійкий чистий грошовий потік. цей чистий грошовий потік формується за рахунок амортизаційних відрахувань від основних засобів і нематеріальних активів навіть у ті періоди, коли експлуатація реалізованих інвестиційних проектів не приносить підприємству прибуток.

5. Реальні інвестиції схильні до високого рівня ризику морального старіння. цей ризик супроводжує інвестиційну діяльність як на стадії реалізації реальних інвестиційних проектів, так і на стадії післяінвестиційне їх експлуатації. Стрімке технологічний прогрес сформував тенденцію до збільшення рівня цього ризику в процесі реального інвестування.

6. Реальні інвестиції мають високу ступінь протиінфляційним захисту. досвід показує, що в умовах інфляційної економіки темпи зростання цін на багато об'єктів реального інвестування не тільки відповідають, але в багатьох випадках навіть обганяють темпи зростання інфляції, реалізуючи ажіотажний інфляційний попит підприємців на матеріалізовані об'єкти підприємницької діяльності.

7. Реальні інвестиції є найменш ліквідними. це пов'язано з вузькоцільовий спрямованістю більшості форм цих інвестицій, практично не мають у незавершеному вигляді альтернативного господарського застосування. У зв'язку з цим компенсувати у фінансовому відношенні невірні управлінські рішення, пов'язані з початком здійснення реальних інвестицій, вкрай складно.


10. Джерела фінансування інвестиційних проектів: класифікація, критерії вибору

Метод фінансування інвестиційного проекту виступає як спосіб залучення інвестиційних ресурсів з метою забезпечення фінансової можливості бути реалізованим проекту.

В якості методів фінансування інвестиційних проектів можуть розглядатися:

- Самофінансування, т. Е. Здійснення інвестування тільки за рахунок власних коштів;

- Акціонування, а також інші форми часткового фінансування;

- Кредитне фінансування (інвестиційні кредити банків, випуск облігацій);

- Лізинг;

- Бюджетне фінансування;

- Змішане фінансування на основі різних комбінацій розглянутих способів;

- Проектне фінансування.

В економічній літературі існують різні погляди з питання про склад методів фінансування інвестиційних проектів. Одне з основних розбіжностей пов'язано з розумінням терміна «проектне фінансування». При всьому різноманітті тлумачень даного терміна можна виділити його широку і вузьку трактування:

- В широкому визначенні під проектним фінансуванням розуміється сукупність форм і методів фінансового забезпечення реалізації інвестиційного проекту. Проектне фінансування розглядається як спосіб мобілізації різних джерел фінансування і комплексного використання різних методів фінансування конкретних інвестиційних проектів; як фінансування, що має строго цільовий характер використання коштів для потреб реалізації інвестиційного проекту;

- У вузькому визначенні проектне фінансування виступає як метод фінансування інвестиційних проектів, що характеризується особливим способом забезпечення повернення вкладень, в основі якого лежать виключно або в основному грошові доходи, які генеруються інвестиційним проектом, а також оптимальним розподілом всіх пов'язаних з проектом ризиків між сторонами, які беруть участь в його реалізації.

Джерела фінансування інвестиційних проектів є грошові кошти, які використовуються в якості інвестиційних ресурсів. Їх поділяють на внутрішні (власний капітал) і зовнішні (залучений і позиковий капітал).

Загальна характеристика джерел фінансування інвестицій була приведена в гл. 3. Тут ми розглянемо основні види цих джерел стосовно завдань фінансування реальних інвестиційних проектів.

Внутрішнє фінансування (самофінансування) забезпечується за рахунок підприємства, який планує здійснення інвестиційного проекту. Воно передбачає використання власних коштів - статутного (акціонерного) капіталу, а також потоку коштів, що формується в ході діяльності підприємства, перш за все, чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. При цьому формування коштів, призначених для реалізації інвестиційного проекту, має бути суворо цільової характер, що досягається, зокрема, шляхом виділення самостійного бюджету інвестиційного проекту.

Самофінансування може бути використано тільки для реалізації невеликих інвестиційних проектів. Капіталомісткі інвестиційні проекти, як правило, фінансуються за рахунок не тільки внутрішніх, але і зовнішніх джерел.

Зовнішнє фінансування передбачає використання зовнішніх джерел: коштів фінансових інститутів, нефінансових компаній, населення, держави, іноземних інвесторів, а також додаткових вкладів грошових ресурсів засновників підприємства. Воно здійснюється шляхом мобілізації залучених (часткове фінансування) і позикових (кредитне фінансування) коштів.

Кожен з використовуваних джерел фінансування має певні переваги і недоліки (табл. 1). Тому реалізація будь-якого інвестиційного проекту передбачає обґрунтування стратегії фінансування, аналіз альтернативних методів і джерел фінансування, ретельну розробку схеми фінансування.

Прийнята схема фінансування повинна забезпечити:

- Достатній обсяг інвестицій для реалізації інвестиційного проекту в цілому і на кожному кроці розрахункового періоду;

- Оптимізацію структури джерел фінансування інвестицій;

- Зниження капітальних витрат і ризику інвестиційного проекту.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика джерел фінансування інвестиційних проектів
Джерела фінансування переваги недоліки
 Внутрішні джерела (власний капітал)  Легкість, доступність і швидкість мобілізації. Зниження ризику неплатоспроможності та банкрутства. Більш висока прибутковість у зв'язку з відсутністю необхідності виплат за залученими і позиковими джерелами. Збереження власності та управління засновників  Обмеженість обсягів залучення коштів. Відволікання власних коштів від господарського оборота.Ограніченность незалежного контролю за ефективністю використання інвестиційних ресурсів
 Зовнішні джерела (залучений і позиковий капітал)  Можливість залучення коштів у значних масштабах.Налічіе незалежного контролю за ефективністю використання інвестиційних ресурсів  Складність і тривалість процедури залучення коштів. Необхідність надання гарантій фінансової устойчівості.Повишеніе ризику неплатоспроможності та банкрутства. Зменшення прибутку в зв'язку з необхідністю виплат за залученими і позиковими істочнікам.Возможность втрати власності та управління компанією


11. Витратні інвестиції. Облік відмінностей в термінах життя інвестицій

Поряд з вибором коефіцієнта дисконтування на результати оцінки інвестиційних проектів можуть помітно впливати відмінності в термінах життя інвестицій. Наприклад, транспортна фірма може купити старі вантажівки, які прослужать ще 3 - 4 роки, або придбати нові - з терміном служби 8 - 10 років. Як порівняти такі варіанти інвестицій коректно?

Природно, що такий результат сильно залежить від тих умов, які ми заклали в розрахунок, наприклад від схем амортизації і величин залишкових вартостей основних засобів, від можливості продати створені в результаті інвестування об'єкти іншим особам і т. Д. Ми обговорюємо це тому, що будь-який розробник або аналітик інвестиційних проектів повинен завжди пам'ятати: вибір бажаних проектів по будь-яким критерієм, в тому числі і по величині чистої поточної вартості, у величезній мірі залежить від правильності тих припущень, які покладені в основу розрахунків. тому, прагнучи знайти правильне ранжування аналізованих проектів з точки зору їх привабливості для інвестора, краще приділяти основну увагу не підвищення точності розрахунків або використанню все більш витончених методів їх проведення, а уточнення вихідних передумов цих розрахунків.

За такої умови навіть деяке спрощення методів розрахунків не викличе небезпечного зниження їх достовірності і дозволить приймати обґрунтовані рішення.

Тим часом потреба у спрощенні розрахунків виникає у фахівців з інвестиційного аналізу досить часто. Наприклад, однією з ситуацій, в якій така потреба відчувається досить гостро, є оцінка та ранжування проектів за величиною NPV в умовах, коли інвестиційні ресурси можуть бути реінвестовані нескінченно.

Щоб зрозуміліше було, про що йде мова, повернемось до нашого прикладу з транспортною фірмою, яка купує вантажівки: старі, з терміном експлуатації 4 роки, і нові, з терміном експлуатації 9 років. Просте ранжування на основі величин NPV тут не проходить, так як тривалість життя інвестиційних проектів різні (передбачається, що, списавши старі вантажівки, фірма тут же купує нові для їх заміни, т. Е. Реінвестує частину отриманих за 4 роки грошових надходжень). Більш того, оскільки ці терміни не кратні один одному, то для забезпечення сумісності розрахунків нам треба було б вести їх для єдиного періоду тривалістю 36 років (4-9), оскільки тільки в такій перспективі створені в результаті інвестування активи досягнуть кінця своєї експлуатації (при реінвестування) одно-тимчасово. Очевидно, що такий розрахунок буде справою досить виснажливим.

Для вирішення такого роду проблем рекомендується використовувати зручний інструмент спрощення - еквівалентний ануїтет ЕА (англ. Equivalent annuity). Цей метод розрахунків називають іноді також визначенням NVP в річному обчисленні, ANPV (англ. Annualized net present value). Правда, використання такого спрощення припустимо лише в тих випадках, коли зіставляються проекти мають один і той же рівень ризику. При цьому метод розрахунку еквівалентного ануїтету ЕА аж ніяк не альтернативний методу визначення NPV - він просто полегшує вибір інвестиційних проектів, які забезпечують максимізацію NPV.

Еквівалентний ануїтет - це рівневий (уніфікований, стандартний) ануїтет, який має ту ж тривалість, що й оцінюваний інвестиційний проект, і ту ж величину поточної вартості, що і NPV цього проекту. Відповідно, формула для розрахунку такого ануїтету виходить модифицированием формули (8.6), в якій величину РМТ ми позначимо як ЕА, a PVA як NPV. Тоді отримаємо:

ЕА = NPV / PVA1 (n, k)

Логіка використання еквівалентного ануїтету полягає в тому, що якщо такі ануїтети визначити для всіх порівнюваних проектів, то проект, у якого цей ануїтет буде найбільшим, буде забезпечувати і найбільшу величину NPV всіх грошових надходжень, якщо все конкуруючі інвестиції будуть припускати нескінченне реінвестування або реінвестування до тих пір, поки терміни життя всіх проектів не завершаться одночасно.


12. Ставка дисконтування, методи розрахунку ставки дисконтування

Ставка дисконтування (ставка порівняння, норма доходу) - це вартість залученого капіталу, т. Е. Ставка очікуваного доходу, при якому власник капіталу згоден інвестувати. Прибутковість депозитів або інших цінних паперів, інфляція та інші подібні фінансові показники є тільки непрямими даними, на основі яких можна приймати рішення про прийнятний для інвестора доході на вкладений капітал.

Існує кілька способів розрахунку ставки дисконтування. Виділяють кумулятивний і укрупнений метод оцінки ставки дисконтування.

 Статичні методи оцінки |  Укрупнений метод розрахунку ставки дисконтування.


 Нормовані і ненормовані оборотні кошти |  Джерела формування оборотних коштів |  Класичний розрахунок собівартості. |  Класифікація та види інвестицій |  Перший етап - розрахунок ефективності проекту в цілому |  Процедура методу. |  I - 1) - попередня звітна дата |  Управління реалізацією стратегічних змін |  інші алгоритми |  Образ компанії і стратегічні орієнтири |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати