На головну

Основні принципи калькуляції собівартості за нормативними затратами. Облікові записи при нормативному методі

  1.  Amp; 20. Сутність і основні риси НЕПу.
  2.  Cегментація ринку. Основні завдання. Критерії сегментації на В2С ринку.
  3.  Сільські вpачебний ділянку. Сільські дільнична лікарня. Основні завдання.
  4.  I. Авторитет в організації та його основні типи.
  5.  I. Основні поняття ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  6.  I. Основні тенденції післявоєнного розвитку Західної Європи.
  7.  I.2.2. Основні будівельні креслення.

Нормативний метод обліку витрат являє собою вид облікової підсистеми, яка характеризується наявністю норм використання ресурсів, нормативних (облікових) цін цих ресурсів і використанням цих показників для планування та контролю.

Прийнято вважати, що нормативний метод обліку витрат можна застосовувати лише в умовах масового і великосерійного виробництва, коли в великих кількостях виробляється обмежений асортиментний перелік продуктів, і непридатний в умовах дрібносерійного і одиничного виробництва. Можливості цього методу набагато ширше і він може застосовуватись у всіх виробництвах, де витрати на виготовлення продуктів можуть зіставлятися з результатами праці (виробленням) через певні проміжки часу.

Основними завданнями нормативного методу обліку витрат на виробництво є:

- Своєчасне попередження нераціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів в господарстві;

- Сприяння виявленню наявних у виробництві резервів.

Нормативний метод як сукупність способів і прийомів обліку і контролю за виконанням завдань по зниженню собівартості продукції є важливим засобом управління формуванням витрат на виробництво. Цей метод передбачає створення системи діючих прогресивних норм і нормативів і на її основі калькуляції нормативної собівартості, виявлення та облік витрат, пов'язаних з відхиленнями від діючих норм і нормативів, обчислення фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) на основі попередньо складених калькуляцій нормативної собівартості продукції.

Основою нормативного методу обліку є нормативна база, що представляє собою комплекс прогресивних науково обгрунтованих трудових, матеріальних і фінансових норм і нормативів, порядок і методи їх формування, оновлення і використання при розробці перспективних і поточних планів, а також при організації підготовки і контролю норм і нормативів на всіх рівнях планування.

Норми витрат розробляються на кожен вид напівфабрикатів, вузлів, деталей, продукції (робіт) в умовах досягнутого в організації рівня технології та організації виробництва і праці та служать для безпосереднього відпуску матеріальних ресурсів на виробничі потреби і розрахунку заробітної плати.

Основні елементи нормативного методу:

складання нормативних калькуляцій по виробам з урахуванням змін норм на початок поточного місяця;

роздільний облік виробничих витрат за нормами і відхиленнями від них;

облік змін норм, складання звітних калькуляцій.

Відхилення підрозділяються на позитивні і негативні (економія або перевитрата, наприклад, сировини і матеріалів)

Сутність нормативного методу характеризується наступними особливостями:

1) наявність норм споживання ресурсів (витрат) і облікових цін цих ресурсів в процесах діяльності підприємства;

2) відображення фактичних витрат з підрозділом їх на витрати за нормами і відхиленнями;

3) оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з встановленням розміру відхилень, місць їх виникнення, причин і винуватців освіти відхилень з метою використання цих даних для управління виробництвом;

4) системний облік змін норм з метою перевірки обґрунтованості поточного рівня норм і контролю економічної ефективності здійснюваних організаційно - технічних заходів;

5) формування звітів про виниклі витратах з деталізацією виявлених відхилень за факторами і винуватцям, що викликав дані відхилення.

Завдяки зазначеним особливостям нормативний метод є ефективним інструментом:

- Планування:

наявність норм полегшує планування потреби в виробничих ресурсах (обладнання, матеріали, персонал) і фінансових коштів для придбання цих ресурсів. Формування на основі норм витрат планових калькуляцій дозволяє планувати витрати, програму випуску, відпускні ціни, обсяг реалізації, виручку і в підсумку прибуток;

- Оперативного контролю та прийняття управлінських рішень:

в ході виробництва з різних причин виникають відхилення від нормального перебігу технологічного процесу, а разом з ними і відхилення в споживанні виробничих ресурсів, що викликає, як правило, додаткові витрати на виготовлення. Оперативно усуваючи причини порушення норм виробничого споживання, можна відновити нормальний перебіг технологічного процесу і запобігти появі негативних відхилень у майбутньому;

- Аналізу:

використовуючи аналітичну класифікацію виявлених відхилень по викликав їх причин, винуватців, об'єктами обліку, можна ще до закінчення звітного періоду спрогнозувати результати діяльності підприємства в цілому і окремих місць виникнення витрат (центрів відповідальності), розробити програму зниження витрат.

Фактичні величини змінних витрат протягом звітного періоду списуються безпосередньо з кредиту рахунків обліку ресурсів на дебет рахунку 20 «Основне виробництво».

Протягом звітного періоду випуск готової продукції відображається в оцінці за нормативною собівартістю - дебет рахунку 43 "Готова продукція" кредит рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)".

Відображається виручка від продажу (реалізації) продукції протягом звітного періоду - дебет рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" кредит рахунку 90 "Продажі".

Списується нормативна собівартість реалізованої протягом звітного періоду продукції - дебет рахунку 90 "Продажі" кредит рахунку 43 "Готова продукція".

Після закінчення звітного періоду зібрані на рахунках 25 "Загальновиробничі витрати" і 26 "Загальногосподарські витрати" витрати розподіляються між об'єктами обліку витрат і списуються на рахунок 20 "Основне виробництво", в результаті чого за дебетом цього рахунку формується сума фактичних витрат на виробництво.

Фактична собівартість випуску готової продукції відображається за дебетом рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" і кредиту рахунку 20 "Основне виробництв".

На рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" здійснюється зіставлення фактичної собівартості готової продукції, відображеної по дебету цього рахунку і її нормативної собівартості, відображеної відповідно за кредитом рахунка. Виявлене відхилення фактичної собівартості від нормативної списується на рахунок 90 "Продажі" (перевитрата - додаткової проводкою дебет рахунку 90 "Продажі" кредит рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)", економія - шляхом сторнування).

На рахунку 90 "Продажі" виявляється результат від реалізації продукції, який списується на рахунок 99 "Прибутки і збитки" (дебет рахунку 90 "Продажі" кредит рахунку 99 "Прибутки і збитки" - прибуток, дебет рахунку 99 "Прибутки і збитки" кредит рахунку 90 "Продажі" - відповідно збиток).

Застосування рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" при наявності на підприємстві нормативної (планової) собівартості є елементом його облікової політики, тобто носить рекомендаційний характер.

65. Розробка внутрішньої звітності: види та вимоги до змісту

Внутрішня звітність - це звітність про умови і результати діяльності структурних підрозділів підприємства, окремих напрямках його діяльності, а також результати діяльності за регіонами. Мета складання внутрішньої звітності обумовлює її періодичність та форми, а також набір показників. Точність і об'єм наведених даних залежать від організаційно-технологічних та економічних особливостей, властивих підприємству і конкретного об'єкта управлінського обліку, цілі управління стосовно до даного об'єкту обліку. Зміст, форми, терміни та обов'язку подання цієї звітності, а також користувачі залежать від умов господарювання на конкретному підприємстві. Об'єктом управлінського обліку є окремі сегменти організації, в зв'язку, з чим виникає необхідність окремо проаналізувати доходи і витрати по кожному структурному підрозділу. Показники: результативність - ступінь досягнення центром відповідальності поставленої мети, ефективність - виконання заданого обсягу робіт при мінімальному використанні виробничих ресурсів.

Вимоги до побудови та змiсту внутрішньої звітності, виробленої наукою і практичним досвідом, характеризують саму суть даного елемента управлінського обліку. Причому мають значення як формальні, так і суттєві вимоги.

Вимоги, що пред'являються до внутрішньої звітності:

1. доцільність, т. Е. Інформація, узагальнюється у внутрішніх звітах, повинна відповідати мети, заради якої вона була підготовлена;

2. об'єктивність і точність - внутрішні звіти не повинні містити суб'єктивної думки і упереджених оцінок, ступінь похибки в звітах не повинна заважати ухваленню обґрунтованих рішень;

3. оперативність, швидкість подання звітності не може не впливати на точність інформації, але слід прагнути до мінімізації даного фактора; оперативність звітності полягає в тому, що вона має бути викладена на термін, коли вона є необхідною для прийняття рішень;

4. стислість - в звітності не повинно бути зайвої, надлишкової інформації. Чим звіт меншого обсягу, тим більш оперативно можна осмислити його зміст і прийняти потрібне рішення;

5. порівнянність звітності полягає в можливості використовувати звітну інформацію для роботи різних центрів відповідальності. Звітність повинна бути порівнянна також з планами і кошторисами;

6. адресність - внутрішня звітність повинна потрапити до відповідального керівника та іншим зацікавленим особам, але за умови дотримання ступеня конфіденційності, встановленої в організації;

7. ефективність - витрати на складання внутрішньої звітності повинні бути складені з вигодами від отриманої управлінської інформації.

Метою внутрішньої звітності є забезпечення управлінського персоналу всіх рівнів необхідною управлінською інформацією. Вимоги про зміст звітності повинні сформулювати керівники центрів відповідальності та інші особи, що відносяться до управлінського персоналу і зацікавлені у внутрішній управлінської інформації.

Нормативний облік і стандарт-кост як інструменти обліку, планування і контролю витрат. Подібності та відмінності

Одним з ефективних інструментів в управлінні витратами підприємства є система обліку «Стандарт-кост», в основі якої лежить принцип обліку та контролю витрат в межах встановлених норм і нормативів і за відхиленнями від них. Система «Стандарт-кост» задовольняє запити підприємця і служить потужним інструментом для контролю виробничих витрат. На основі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про очікувані доходи майбутнього року.

Метод нормативного визначення застосовували щоб виявити «єдиний найкращий шлях» використання праці і матеріалів. Стандарти забезпечували інформацією для планування ходу робіт так, що споживання матеріалів і праці зводилося до мінімуму. Найважливішими елементами нормативного обліку є: калькулювання нормативної собівартості; облік змін норм; облік відхилень від норм; обчислення фактичної собівартості продукції (робіт)

Обидві системи обліку мають на увазі наявність суворого нормування всіх витрат. На основі встановлених норм (стандартів) витрат ресурсів за окремими статтями витрат складаються нормативні калькуляції, причому калькуляції ці складаються до початку звітного періоду.

Важливою відмінністю є те, що при використанні системи обліку «Стандарт-кост» нормативні витрати списуються безпосередньо на рахунки виробництва. Виникаючі ж у кожному звітному періоді відхилення між фактичними і передбачуваними витратами протягом року накопичуються на окремих рахунках відхилень і повністю списуються не так на витрати виробництва, а безпосередньо на фінансові результати підприємства. Нормативний метод обліку передбачає витрати в межах норм, а також і відхилення від норм списувати на рахунки обліку виробничих витрат. Нагадаємо, що відхилення у вартості придбаних матеріалів попереднього відображаються на рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».

 



 Загальна характеристика та цілі нормативного обліку. |  Система директ-костинг як основа прийняття управлінських рішень

 Система обліку собівартості на основі повної номенклатури статей витрат |  Облік за центрами відповідальності, його сутність і значення. Оцінка результатів діяльності центрів відповідальності на основі інформації сегментарної звітності. |  Поняття центру відповідальності і місця формування витрат, критерії їх відокремлення |  Значення гнучкого бюджету для контролю і аналізу діяльності центрів відповідальності. Принципи його побудови |  Методи обліку витрат і калькулювання собівартості у вітчизняній і зарубіжній практиці |  Сутність позамовного методу обліку. Сфера його застосування |  Сутність позамовного методу калькулювання, облік прямих витрат, порядок розподілу непрямих витрат |  Облік і розподіл накладних витрат |  Техніка калькулювання собівартості закінчених і зданих замовлень |  Поняття собівартості, її види. Принципи та завдання калькулювання. види калькуляцій |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати