Головна

Питання 76.

предметом розглядуваного злочину можуть бути будь-які транспортні засоби, за винятком тих, які підпадають під поняття судів повітряного або водного транспорту або залізничного рухомого складу.

об'єктивна сторона полягає в діях, які порушують право володіння і користування транспортними засобами, що належать власнику чи іншому власникові цих коштів. Неправомірне заволодіння транспортними засобами означає встановлення фактичного володіння цими транспортними засобами особою, яка не має законних прав на володіння ними. Тому розкрадання державного кимось із членів сім'ї власника або навіть близьким знайомим, якого раніше дозволялося користуватися ними без попереднього отримання згоди власника, не утворює складу розглядуваного злочину.

Не може кваліфікуватися за ст. 166 КК і розкрадання державного особою, яка використовувала їх в силу займаної посади (наприклад, заволодіння для тимчасового користування автомашиною з боку закріпленого за нею шофера).

Неправомірне заволодіння транспортними засобами визнається закінченим злочином з моменту вчинення протиправних дій, тобто з моменту фактичного встановлення незаконного володіння чужими транспортними засобами з боку винного. Заволодіння транспортним засобом має вважатися завершеним з моменту початку його використання за призначенням, тобто з початку руху самоходом або іншим способом.

суб'єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу. При цьому винний, як правило, керується корисливим мотивом - прагне використовувати чужі транспортні засоби в своїх особистих інтересах. Однак відповідальність за ст. 166 КК не виключається і в випадках викрадення транспортних засобів з інших мотивів: з помсти, з хуліганських спонукань і т.п.

суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла віку 14 років.

кваліфікований склад неправомірного заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом (ч. 2 ст. 166 КК) передбачає вчинення цього діяння групою осіб за попередньою змовою (п. "а") або із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства (п. "в").

У частині 3 ст. 166 КК передбачені два особливо кваліфікуючих ознаки: 1) вчинення злочину організованою групою; 2) заподіяння особливо великого збитку. Ці ознаки мають той же зміст, що і в злочині, передбаченому ст. 165 КК. Слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 166 КК не передбачено вчинення цього злочину з заподіянням великої шкоди, а особливо великого збитку надається значення особливо кваліфікуючої ознаки. Отже, викрадення, який заподіяв великий збиток, при відсутності інших обтяжуючих обставин слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 166 КК.



 Питання 75. |  Питання 77.

 Питання 65. |  Питання 66. |  Питання 67. |  Питання 68. |  Питання 69. |  питання 70 |  Питання 71. |  питання 72 |  питання 73 |  питання 74 |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати