Головна

питання 72

Привласнення або розтрата (ст. 160 КК) - це злочин, який визначено в законі як розкрадання чужого майна, довіреного винному.

Об'єктивна сторона характеризується присвоєнням або розтратою чужого майна, довіреного винному. По суті, мова йде про двох самостійних формах розкрадання.

Присвоєння означає незаконне поводження чужого майна, довіреного винному, на його користь без еквівалентного відшкодування. Привласнене майно продовжує перебувати в розпорядженні винного, воно ще не відчужене і не спожито. Розкрадання в цій формі є закінченим з того моменту, коли законне володіння дорученим винному майном стало незаконним і винний почав звертати його в свою користь (наприклад, з моменту, коли особа шляхом підроблення приховує наявність у нього ввіреного майна, або з моменту невиконання обов'язку особи помістити на банківський рахунок власника ввірені цій особі грошові кошти). При цьому наступні неправомірні дії (витрачення, споживання і т.д.) з присвоєним майном, над яким вже встановлено, хоча б на нетривалий час, неправомірне володіння, лежать за межами складу злочину і не можуть розглядатися як розкрадання у формі розтрати.

Розтрата представляє собою незаконне і безоплатне використання винним ввіреного йому чужого майна (наприклад, шляхом особистого споживання або іншого способу витрачання) або його відчуження, тобто продаж, дарування, передача в борг або в рахунок погашення боргу і т.д. На відміну від присвоєння, яке характеризується як утримання чужого майна, розтрата представляє собою издержание цього майна. Вона зізнається закінченим з моменту фактичного витрачання або відчуження ввіреного винному майна. Склад обох злочинів - матеріальний.

Спільне між привласненням та розтратою полягає в тому, що розкрадання відбувається без вилучення майна у власника: винний використовує фактичну можливість скористатися або розпорядитися в особистих цілях чужим майном, яке йому довірено для здійснення обумовлених власником правомочностей по розпорядженню, управлінню, зберігання, доставці і ін. і знаходиться в його веденні.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу. При цьому винний керується корисливим мотивом і має на меті отримання незаконної наживи за рахунок інших.

Суб'єкт привласнення та розтрати спеціальний - особа, якій Викрадають майно довірене власником або іншим уповноваженим суб'єктом для здійснення випливають з посадового або іншого службового становища, договору або спеціального доручення повноважень щодо розпорядження, управління, доставки чи зберігання такого майна.

Ознаки кваліфікованого складу - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою або з заподіянням значної шкоди громадянинові (ч. 2 ст. 160 КК) і особливо кваліфікованого складу привласнення та розтрати - вчинення злочину особою з використанням свого службового становища або у великому розмірі (ч. 3 ст. 160 КК) повністю збігаються з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками шахрайства. Вони мають той же зміст, що і при крадіжці і шахрайстві.

 Питання 71. |  питання 73


 Питання 61. |  Питання 62. |  Питання 63. |  Питання 64. |  Питання 65. |  Питання 66. |  Питання 67. |  Питання 68. |  Питання 69. |  питання 70 |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати