На головну

Сутність і етапи педагогічного процесу.

  1.  Amp; 1. Предмет і завдання курсу історія. У чому сутність історичного знання?
  2.  Amp; 20. Сутність і основні риси НЕПу.
  3.  Amp; 44. «Холодна війна»: причини і сутність
  4.  Amp; 6. Аграрна реформа П. А. Столипіна: причини, сутність і результати.
  5.  I.3.2. Цілі і основні етапи розбивочних робіт.
  6.  PR-кампанія: визначення, види, етапи.
  7.  Quot; Стадії і етапи створення АСОИУ.

Педагогічний процес - спеціально організований, позитивно-результативний освітній процес, в якому педагогічна взаємодія суб'єктів здійснюється в цілісному поєднанні процесів виховання, навчання, розвитку.

Виховання - соціальне, цілеспрямоване створення умов (матеріальних, духовних, організаційних) для засвоєння новим поколінням суспільно-історичного досвіду з метою підготовки його до громадського життя і продуктивної праці.

Категорія «виховання» - одна з основних у педагогіці.

Характеризуючи обсяг поняття, виділяють виховання в широкому соціальному сенсі, включаючи в нього вплив на особистість суспільства в цілому, і виховання у вузькому сенсі - як цілеспрямовану діяльність, покликану сформувати систему якостей особистості, поглядів і переконань. Виховання часто трактується ще в більш локальному значенні - як рішення будь-якої конкретної виховної завдання (наприклад, виховання працьовитості, чесності, пізнавальної активності і т.д.).

Виховання - конкретно-історичне явище, тісно пов'язане з соціально-економічним, політичним і культурним рівнем розвитку суспільства і держави.

На ранніх стадіях розвитку людства виховання здійснювалося в процесі участі дітей у житті дорослих (виробничої, громадської, ігровий, ритуальної). Воно обмежувалося засвоєнням життєво-практичного досвіду та життєвих правил, що передавалися з покоління в покоління.

З ускладненням праці та життєдіяльності збільшився обсяг знань, умінь, навичок, які повинен був засвоїти людина. Це призвело до виділення виховання в особливу сферу суспільного життя. Дедалі важливішу роль починає грати систематичне навчання, основна функція якого полягала у відборі системи знань і їх цілеспрямованої передачі.

Навчання - процес безпосередньої передачі і засвоєння досвіду поколінь у взаємодії педагога та учня. Як процес навчання включає в себе дві частини:

-преподаваніе, в ході якого здійснюється передача (трансформація) системи знань, умінь, досвіду діяльності

-вчення, як засвоєння досвіду через його сприйняття, осмислення, перетворення і використання.

У педагогічному процесі відбувається розвиток особистості.

Розвиток - це об'єктивний процес внутрішнього послідовного кількісного і якісного зміни фізичного і духовного начала людини. Здатність до розвитку - найважливіша властивість особистості протягом усього життя людини. Фізичне, психічне і соціальне розвиток особистості здійснюється під впливом зовнішніх і внутрішніх, соціальних і природних, керованих і некерованих факторів. Воно відбувається в процесі засвоєння людиною цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству на даному етапі розвитку.



 Індивідуальний підхід до виховання дітей. |  Етапи педагогічного процесу

 Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції та Риму (Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель, Квинтиллиан). |  Ян Амос Коменський (1592-1670) |  Педагогічні ідеї XVII- початку XIX ст. (Дж. Локк, М. І. Песталоцці) |  Розвиток вітчизняної педагогічної думки XIX- XX ст. (К. Д. Ушинський, Л. Н. Толстой, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі). |  Третя частина |  Роль біологічних і соціальних факторів у розвитку особистості. Підходи до формування особистості зростаючого людини. |  Віковий підхід до виховання дітей. Характеристика особистості молодшого школяра. |  Нерівномірність розвитку особистості. Проблема акселерації. |  Діяльність і розвиток особистості. |  сутність соціалізації |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати