Головна

сутність соціалізації

  1.  Amp; 1. Предмет і завдання курсу історія. У чому сутність історичного знання?
  2.  Amp; 20. Сутність і основні риси НЕПу.
  3.  Amp; 44. «Холодна війна»: причини і сутність
  4.  Amp; 6. Аграрна реформа П. А. Столипіна: причини, сутність і результати.
  5.  V 6.1. Поняття і сутність позаурочної роботи
  6.  А) СУТНІСТЬ ПРАВА
  7.  Агенти соціалізації.

Співвідношення соціалізації та виховання. Виховання є частиною процесу соціалізації і розглядається як цілеспрямована і свідомо контрольована соціалізація (сімейне, релігійне, шкільне виховання). Виховання виступає своєрідним механізмом прискорення процесу соціалізації. За допомогою виховання долаються або послаблюються негативні наслідки соціалізації, їй надається гуманістична орієнтація.

Виховання як інструмент прискорення і коригування соціалізації будується на основі загальних принципів. До загальних принципів виховання відносяться:

- Принцип гуманізму, який передбачає визнання самоцінності особистості, створення умов для її гармонійного саморозвитку, для реалізації її внутрішньої і зовнішньої свободи;

- Принцип культуровідповідності, що вимагає створення такої соціокультурного середовища розвитку особистості, в якій виявлялося б органічне єдність можливостей народної культури (мови, мистецтва, релігії, побуту і т.д.) і досягнень світової цивілізації;

- Принцип природосообразности означає ставлення до людини як частини природи і створення для його розвитку відповідної біологічної, психологічної та екологічного середовища;

- Принцип цілісності обумовлює єдність соціально-морального, загальнокультурного та професійного розвитку особистості, орієнтує на творчість, самобутність, індивідуальність кожної людини і передбачає в зв'язку з цим інтеграцію діяльності всіх соціальних інститутів;

- Принцип безперервності забезпечує послідовність і наступність у розвитку особистості і передбачає варіативність, динамічність змін в соціально-педагогічній системі відповідно до вимог сьогодення і прогнозу на майбутнє.



 Діяльність і розвиток особистості. |  Індивідуальний підхід до виховання дітей.

 Осередком виховання найдавніших східних цивілізацій були сім'я, церква і держава. |  Стародавня Греція |  Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції та Риму (Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель, Квинтиллиан). |  Ян Амос Коменський (1592-1670) |  Педагогічні ідеї XVII- початку XIX ст. (Дж. Локк, М. І. Песталоцці) |  Розвиток вітчизняної педагогічної думки XIX- XX ст. (К. Д. Ушинський, Л. Н. Толстой, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі). |  Третя частина |  Роль біологічних і соціальних факторів у розвитку особистості. Підходи до формування особистості зростаючого людини. |  Віковий підхід до виховання дітей. Характеристика особистості молодшого школяра. |  Нерівномірність розвитку особистості. Проблема акселерації. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати