Головна

Вина заподіювача шкоди

  1.  Відшкодування шкоди заподіяної працівникові каліцтвом або професійним захворюванням
  2.  Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва та іншого ушкодження здоров'я на виробництві.
  3.  Відшкодування шкоди, заподіяної державними органами, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, працівниками юридичних осіб або громадян.
  4.  Відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника
  5.  Відшкодування потерпілому додаткових витрат і моральної шкоди
  6.  Питання 5. Катування. Його кваліфіковані види. Відмінність від умисного заподіяння шкоди здоров'ю різної тяжкості. Ст.117.

Принцип відповідальності за провину має загальне значення, він є обов'язковим елементом поняття «генеральний делікт». Іноді закон передбачає виключення з даного принципу,але вони не можуть бути підставою для того, щоб відкидати сам принцип.

Поняття вини є одним з найбільш спірних в науці цивільного права. Довгий час в радянській літературі панувало уявлення про вино як цілком здорових психічно особи до своєї поведінкиу формі умислу або необережності2. Таке поняття провини поширювалося і на деліктних відповідальність. Згідно з новітніми науковим поглядам трактування провини як «психічного відносини» порушника до своєї поведінки та її результату практично марна3. Вирішувати питання про провину і невинності необхідно шляхом аналізу ставлення особи до своїх справ і обов'язків. якщо воно


проявляє необхідну дбайливість иобачність, яку можна вимагати від нього з урахуванням характеру обстановки, в якій воно знаходиться і діє, то такого суб'єкта слід визнати невинним у заподіянні шкоди. Однак це відноситься до випадку, коли мова йде про необережності. Вина у формі умислу полягає в навмисних діях або бездіяльності,спрямованих на заподіяння майнової шкоди іншій особі.

Загальне правило про вино як умови деліктної відповідальності закон формулює так: особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини(П. 2 ст. 1064 ЦК). У цій нормі отримали рішення два питання - вона встановлює:

- По-перше, що вина заподіювача шкоди є умовою деліктної
 відповідальності;

- По-друге, що вина особи, яка заподіяла шкоду, передбачається, тобто за
 кін виходить із презумпції його вини і звільняє потерпілого від
 доведення вини заподіювача шкоди.

Поряд з розглянутим загальним правилом про вино як умови деліктної відповідальності в п. 2 ст. 1064 ЦК вказується на можливість виключення з нього: законом може бути передбачено відшкодування шкоди та при відсутності провинизаподіювача шкоди. Такі винятки передбачені правилами про деякі спеціальні делікти, наприклад про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (п. 1 ст. 1079 ГК); про відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (ст. 1070 ДК).

У деліктного права відомі різні форми вини:умисел, необережність, груба недбалість і ін.1 Однак норми про деліктної відповідальності на відміну від кримінальної відповідальності за загальним правилом не надають значення тяжкості або ступеня провини при визначенні розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.



1 див .: Єгоров Н. Д. Причинний зв'язок як умова юридичної відповідальності // Рад. держава і право. 1981. № 9.

2 див .: Матвєєв Г. К. Вина в радянському цивільному праві. Київ, 1955. С. 178; Іоффе О. С. Зобов'язальне право. С. 128.

3 див .: Брагинський М. І., Витрянский В. В. Указ. соч. С. 604.


1 ГК, як зазначив В. В. Витрянский, оперує поняттями, що характеризують різні форми вини: умисел, необережність, груба необережність, необачність, «не знав і не повинен був знати», «обставини, які боржник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало »(див .: Брагінський ММ., Витрянский В. В. Указ. соч. С. 613).




 Причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і шкодою |  розділ XVIII

 Співвідношення деликтной і договірної відповідальності |  розділ XVIII |  Виникнення деликтного зобов'язання. Поняття генерального делікту |  Поняття підстави деліктної відповідальності |  розділ XVIII |  Шкода як підстава деліктної відповідальності |  Умови деліктної відповідальності |  Протиправність поведінки заподіювача шкоди |  розділ XVIII |  розділ XVIII |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати