На головну

Поняття, структура і види політичної системи суспільства

У вітчизняній і зарубіжній політичній літературі в залежності від підходів і використовуваних при цьому критеріїв існують найрізноманітніші точки зору на поняття політичної системи. Остання визначається як комплекс взаємодій елементів, за допомогою яких досягається владне розподіл цінностей (Д. Істон), як сукупність взаємодіючих ролей (Г. Алмонд), як деякі підсумки процесу політики (К. фон Бойм), як система державних, громадських організацій та трудових колективів , що беруть участь в реалізації влади і управління в суспільстві (М. Н. Марченко), як система, що складається з ідей і політичних цінностей, організацій інститутів, норм, відносин, традицій (Р. Манд, Б. Н Топорнін, А. Лопатка) і т.д.

Таке розмаїття думок саме по собі природно. Більш-менш універсальне (наскрізне) і саме загальне поняття політичної системи, що відбиває сутність і зміст політичної матерії, можна дати на основі розглянутих нами критеріїв. Політична система - це комплекс інституційних утворень, які виявляють потреби і інтереси соціальних груп, формують і організовують взаємодію людей по здійсненню публічної влади на відповідній території. Визначення ж конкретної політичної системи залежить від її структури, виду змістовно-функціональних характеристик.

За своєю структурою будь-яка політична система, як зазначається в літературі, являє собою складне явище, що складаються з декількох підсистем. На наш погляд, можна виділити наступні компоненти (блоки) політичної системи:

1. особистісно-організаційний блок позначає взаємозв'язок політики і людини. Саме людина як громадянин, депутат, член партії і рухи творить політику, реально впливає на політичний розвиток суспільства. Які люди, така й політика;

2. організаційно-інституціональний блок охоплює сукупність політичних об'єднань (держава, політичні партії, суспільно-політичні організація та руху). Особливе місце тут належить державі, від сутності і форми якого залежать сутність, види та функції політичної системи. Важливе значення мають суспільно-політичні організації і рухи, які не можуть задовольнити інтереси своїх членів без участі в політиці, без втручання держави.

3. нормативно-регулятивний блок включає в себе політичні і правові норми, звичаї і традиції. Політичні норми виконують організаційну і регулятивну функції в політичній системі, носять формалізований характер, документовані, забезпечуються контрольним механізмом і політичною відповідальністю.

4. організаційно-діяльнісний блок має кілька рівнів: а) політичні відносини, що складаються між державою та іншими політичними організаціями; б) політичні відносини між недержавними об'єднаннями в) політична діяльність, що охоплює дії конкретних людей.

5. інтелектуально-психологічний блок відображає ідеологічні та психологічні характеристики системи. Політична свідомість виступає в якості основного умови формування політичного порядку, політичної культури;

6. інформаційний блок.

Усі зазначені блоки, тісно взаємодіючи, складають цілісну політичну систему.

Політичні системи «живуть», функціонують в часі і просторі, тому що являють собою одну з основних форм руху соціально-класової матерії. Їх можна класифікувати за різними підставами. Зокрема, в залежності від політичного режиму розрізняють демократичні, авторитарні й тоталітарні політичні системи.

Усередині політичної системи конкретного суспільства в якості своєрідних політичних систем-утворень можуть виступати і її структурні елементи: держава, політичні партії, суспільно-політичні об'єднання.



 Загальна характеристика політичної системи суспільства |  Закономірності розвитку політичної системи суспільства

 Патріархальна теорія походження держави |  теорія насильства |  органічна теорія |  Матеріалістична теорія походження держави |  психологічна теорія |  патримоніальна теорія |  Ознаки та сутність держави |  Політична система суспільства і держави |  Особливості політичної системи Російської Федерації |  Держава - основний інститут політичної системи |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати