На головну

Державно-політ. система СРСР в 1945-1964 рр.

Влітку 1945 почалася демобілізація армії. Восени в країні було скасовано надзвичайний військовий стан. Почалася перебудова військової економіки на мирний лад. Скасували деякі наркомати військової промисловості (танкової, мінометного озброєння, боєприпасів). Замість них створили наркомати (з 1946 р - міністерства) громадянського профілю (сільськогосподарського, транспортного машинобудування, машинобудування і приладів).

У березні 1946 р РНК СРСР був перетворений у Раду Міністрів СРСР. В жовтні. 1954 р ЦККПСС і Рада Міністрів прийняли постанову про реорганізацію стр-ри і методів роботи держ. апарату. Відбувалося розукрупнення хв-в і перетворення багатьох комітетів в мін-ва. Були скасовані багато структур. Було произв-но виходить. скорочення чисельності апарату (центр. і місцевого).

В обл-ти упр-я примушує-ю галузевий принцип в 1957 р був замінений тер. принципом упр-я, були створені екон. администр-е райони, упр. органами в кіт. стали Поради народ. госп-ва (раднаргоспи). Однак тенденція до децентралізації упр-я не змогла розвинутися. З-ма упр-я знову відтворюється: утворюється Вища Рада народного госп-ва, що встав над всією з-мій органів упр-я ек-кою.

У 1948 р розгорнулася широка кампанія боротьби з "космополітизмом". Космополітом міг бути оголошений будь-яка людина, що цікавиться західною літературою, музикою, театром, технікою. Практично обірвалися зв'язку зі світовою наукою. Доводилося першість російської науки в найважливіших відкриттях і винаходах: паровоза, літака, лампи розжарювання, радіо і т.д.

5 березня 1953 помер Сталін. Головою Ради Міністрів став Г. М. Маленков. Міністерство Внутрішніх справ очолив Л. П. Берія. Н. С. Хрущову доручили керувати Секретаріатом ЦК КПРС. Між ними розгорілася прихована боротьба за владу. Берія прагнув до зміцнення свого становища. Займаючи високі пости першого заступника Голови Ради Міністрів СРСР і міністра внутрішніх справ СРСР, Берія фактично поставив себе поза контролем вищих партійних і державних органів, всіляко перешкоджав їхньому втручанню в справи свого відомства, замінив перш спрямованих партією керівних працівників МВС в центрі і на місцях, підбираючи кадри за принципом особистої відданості. Арешт Берії. У вересні 1953 р Хрущова обрали першим секретарем ЦК КПРС. У 1955 р Маленков подав у відставку.

Керівником Радміну став Булганін, міністром оборони замість нього - Жуков. Це помітно посилило вплив Хрущова. Під контроль партії перейшли органи держбезпеки. Припинилися масові репресії. У 1953-1955 рр. переглянули всі основні політичні справи післявоєнного часу. Зняли звинувачення з репресованих народів і відновили державних-лость багатьох з них. На XX з'їзді партії (1956 г.) Хрущов виступив з доповіддю, в якому Сталін був названий відповідальним за масові репресії і катастрофічне економічне становище країни. Через кілька місяців вийшла постанова ЦК КПРС "Про подолання культу особи і його наслідків". Після з'їзду почалася масова реабілітація політичних ув'язнених. Більшість винних у репресіях уникнуло покарання.

У 1958 р Хрущов став Головою Ради Міністрів СРСР. У його руках зосередилася державна і партійна влада.

Найважливішим внутрішньополітичним подією досліджуваного періоду був XXII з'їзд КПРС. На ньому була прийнята нова пограмма партії.

Для побудови комунізму передбачалося вирішити триєдине завдання: в області економічної - побудувати матеріально-технічну базу комунізму (тобто вийти на перше місце в світі по виробництву продукції на душу населення; досягти найвищої у світі проіводітельності праці; забезпечити найвищий в світі життєвий рівень народу); в області соціально-політичної перейти до комуністичного самоврядування; в області духовно-ідеологічної - виховати нового, всебічного розвиненого людини.

На початку 60-х років образ комунізму в масовій свідомості асоціювався з конкретними великими соціальними програмами. Соціальні програми-зобов'язання зводилися до Слуда: по-перше, вирішити продовольче питання, повністю обеспчів народ якісними продуктами раціонального і безперебійного харчування; по-друге, повністю задовольнити попит на предмети широкого вжитку; по-третє, вирішити житлове питання, забезпечивши кожній родині отделная впорядковану квартиру; нарешті, ліквідувати малокваліфіковану і важка ручна праця в народноом господарстві.

За період війни змінилося адм-тер. устрій СРСР: були створені нові галузі, розукрупнені некіт. обл-ти і краю.

 



 Система держ. упр-я СРСР в період Великої Отеч. війни |  Система держ. упр-я СРСР в 1964-1985 рр.

 Держ упр-е в давньоруських кн-вах 12-13 вв. |  Система гос. місцевого упр-я в період золотої орди |  Друга половина XV-XVI століття). |  Реформи Петра 1 |  Держ. і регіональне упр-е в сер - пн. пол XVIIIстол. |  Система держ. Управління в Росії в 1801-1855. |  Реформи Олександра II |  Влада і упр-е в Росії кін XIX - поч XX ст. |  Влада і упр-е в Росії в лютому - жовтні 1917 р |  Революційна влада до Ради. Росії |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати