На головну

Утворення та діяльність ВЧК 1917-1922. Її цілі та завдання. Постанова РНК РРФСР про червоний терор 1918. Створення робітничо-селянської міліції 1917-1920

25 жовтня (8 листопада) 1917 р

Після збройного повстання в Петрограді державна влада переходить до Всеросійського З'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів, виконавчим органом якого є Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК). На підставі декрету 2-го Всеросійського з'їзду Рад при ВЦВК створюється Рада Народних Комісарів (РНК) РРФСР, який об'єднав і очолив 13 комісаріатів: Землеробства, Праці, Почт і телеграфів, Юстиції, Фінансів, Військових і морських справ, У справах торгівлі і промисловості, Залізничних справ, закордонних справ, Народного освіти, У справах національностей, У справах продовольства, Внутрішніх справ.

Наркомом внутрішніх справ РРФСР призначений Риков Олексій Іванович.

28 жовтня (10 листопада) 1917 р

Листопад 1917 р

Наркомом внутрішніх справ РРФСР призначений Петровський Григорій Іванович.

На основі структури дореволюційного Міністерства почали формуватися штати центрального апарату НКВС. При НКВС створена Колегія, куди разом з Г. І. Петровським увійшли Ф. Е. Дзержинський, М. Я. Лацис, І. С. Уншліхт, М. С. Урицький. В НКВД входять:

Секретаріат Колегія НКВД Відділ місцевого управління Центральний статистичний відділ

Фінансовий відділ Контрольно-ревізійна комісія Відділ управління Медичної частиною

Ветеринарний відділ Відділ місцевого господарства біженський відділ Іноземний відділ

бюро друку

основними напрямками діяльності Комісаріату внутрішніх справ в перші роки Радянської влади стають:

Всеросійський рада народного господарства (ВРНГ) створює комісію для розробки і напрямки до Ради народних комісарів проекту реорганізації пожежної справи в Росії.

15 листопада 1917 р Прийнято Декрет Ради народних комісарів (РНК) "Про боротьбу із спекуляцією".

Грудня 1917р. Вийшов перший номер журналу "Вісник комісаріату внутрішніх справ", Який з кінця 1918 р став називатися"влада Рад".

15 грудня 1917 р Ліквідовано Головне управління у справах міліції МВС Тимчасового уряду.

20 грудня 1917 РНК РРФСР приймає рішення про створення Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) з боротьби з контрреволюцією і саботажем. Формуються перші збройні загони ВЧК.

Отже 7 грудня 1917 Рада Народних Комісарів (РНК) створив Всеросійську надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК), яку очолив за пропозицією Леніна Ф. Е. Дзержинський. Учреждалась вона при РНК. У цій постанові РНК не говорилося про структуру ВЧК, докладно не розкривалися її завдання і компетенція. Сама назва органу свідчило про основну його завданню - боротьбі з контрреволюцією. У момент утворення ВЧК на неї дивилися як тимчасовий орган. Це, зокрема, відбилося у назві комісії - надзвичайна, хоча в момент створення ВЧК не наділяє надзвичайними повноваженнями. Створення ВЧК було закономірним актом державного будівництва та Комісія стала першим радянським спеціалізованим органом державної безпеки.

Згодом Дзержинський відзначав, що ВЧК утворилася після розпуску ВРК і була створена саме «в той момент, коли не виявилося органу, який взяв би на себе боротьбу з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією».

ВЧК створювалася в небезпечне для доль революції час, дуже швидко ставши, як вважав В. І. Ленін, «нашим разючим знаряддям проти незліченних змов, незліченних замахів на Радянську владу з боку людей, які були нескінченно сильніше нас».

Структура і склад ВЧК формувалися поступово. На чолі апарату ВЧК стояв її голова. На цю посаду був призначений Ф. Е. Дзержинський на засіданні РНК 7 грудня 1917 р ВЧК діяла як колегіальний орган. При голові ВЧК складалася колегія.

До складу колегії ВЧК увійшли старі більшовики, активні учасники Жовтневої революції, члени ВЦВК, тобто ті, в кого нова влада бачила свою опору. Серед них - Іван Ксенофонтовіч Ксенофонтов (член партії з 1903 року), Яків Христофорович Петерс (член партії з 1904 року), Василь Васильович Фомін (член партії з 1912 року). У президії або колегії ВЧК з Ф. Е. Дзержинським в різні періоди працювали старі більшовики: В. А. Аванесов - член партії з 1903 року, Г. І. Бокий (член партії з 1900 року), М. С. Кедров (член партії з 1901 року), М. Я. Лацис (член партії з 1905 року), Ф. Д. Ведмідь (член партії з року) ВР. Менжинський (член партії з 1902 року), ІС Уншліхт, С. Г. Уралов (член партії з 1914 року), І. Д. Чугурін (член партії з 1902 року).

Коли Дзержинський з Смольного перейшов в приміщення колишнього градоначальства на Гороховій, 2, в Петрограді, весь центральний апарат ВЧК складався з кількох людей, вся «канцелярія» містилася в портфелі Фелікса Едмундовича, а каса, в якій була тисяча рублів, зберігалася в ящику столу члена колегії ВЧК Петерса.

До кінця 1917 року в апараті ВЧК було всього 23 людини, а в перші місяці після переїзду в Москву налічувалося 40, а потім 120 співробітників, включаючи шоферів і кур'єрів. Початок роботи було дуже важким, кризовим, але ще і небезпечним. На багатьох працівників даного органу велася справжнє полювання



 Мая 1918 р |  Конституція РРФСР 1918 р. (Доктрина, структура, інститути влади і управління, федеративний устрій). Декларація прав трудящого і експлуатованого народу (основні положення).

 Національно-гос-е будує-во в Радянському гос-ве 1917-1921г. Декларація прав народів Росії 1917р |  Установчі збори. Декрет ВЦМК про розпуск УЧР зборів від 6 січня 1918 р |  Перетворення в обл управління економікою 1917-1918г |  націоналізація промисловості |  Примусова трудова повинність |  Продовольча диктатура |  Створення радянської судебн системи. Декрети про суд №1 1917р, №2 та №3 1918р Положення про народному суді 1918 і 1920р |  Декрет про суд № 2 |  Декрет про суд № 3 |  революційні трибунали |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати