Головна

Картина світу як парадигма світорозуміння. наукові, філософські та релігійні картини світу. картина ек. реальності.

Картина світу це систематизована сукупність знань про світ, образів і уявлень, котори пов'язані з такими знаннями. Систематизованість знань і образів породжує цілісну картину з розрізнених уявлень.

Пізнаючи навколишній світ, людина прагне створити в своїй свідомості його певну модель або, як кажуть картину світу. На кожному історичному етапі розвитку уявлення про світ різні, т. Е. Картина світу змінюється (еволюціонує) у міру пізнання навколишньої дійсності. Картину світу можна розуміти як парадигму світобачення - сукупність ідей, теорій, методів, концепцій, що описують відомий людині природний світ.

Розрізняють слід. картини світу:

1.наукова. Відображає закономірності природи, совкуп-ть створюваних уявлень про об'єкти зовн. світу, з к-х лог. шляхом можна отримати відомості щодо поведінки цих об'єктів. НКМ виникла як альтератіва РКМ в новий час під впливом ідей еволюціонізму і математика. есстествознанія. В НКМ світ і людина-об'єкти дослідження. згідно НКМ все явища і процеси повинні пояснюватися прямою дією зовнішніх причин, а не їх внутр. природою або метою. В НКМ світ розглянути-ся як совок-ть простих об'єктів, що взаємодіють між собою і підкоряються потужність. закономірностям. Поряд з поняттям «фіз. реальності »в НКМ виділяють поняття« лінгвістичної реальності ». Кожна з них представляємо систему теор. об'єктів, побудованих біологічними, соціолог-ми, істор-ми і лингв-ми теоріями.

2.філософська. Народилася в навчаннях Платона і Аристотеля в 1 тис. До н. е. ФКМ-це система найбільш загальних філ. понять, принципів, концепцій, що дає на опр. істор. етапі уявлення про світ в цілому. світ і людина в Ф спочатку розглядалися в зв'язку з ідеєю розуму. Людина принципово відрізняється від усього сущого, т. К йому притаманний розум. простір і час виступають як категорії порядку і умови умопостигаемость світу.

3.Релігійна. З'явилася разом з народженням ТЕОЛА. систем християнства, іудаїзму та ісламу в 1 тис до н. е .. В отл. від ФКМ в РКМ передбачається творець. світ створений за задумом неземного сущ-ва. Бог розуміється як особистість, яка володіє розумом і волею. Він трансцендентний (нах-ся за межами розуму і досвіду). Він створив світ і дав йому закони, які він же може скасувати. перериваючи природ. плин подій, бог творить диво. він здатний викликати свер'естеств. явища. іноді це робиться для вираження своєї волі.

Конт намагався порівняти всі 3 картини світу, створивши вчення про стадії розвитку людства: 1. теологічна; 2. метафізична; 3. наукова. Але у 2 половині 20 ст стало очевидно, що жодна з картин світу не може затвердити свою істинність і вірність. тому виникла необхідність в допущенні співіснування всіх 3х картин. замість поняття «картина світу» стало використовуватися поняття «життєвий світ».

Житт. світ-це світ людини, який існує до будь-якої релігії, науки і Ф. Він предст. собою совок-ть значень, якими ми можемо наділити все суще. даний світ явл-ся основою осмислення і визначення мети. він дає нам можл-ть соглас. чол досвід. т. до він з'єднує очевидності. це совок-ть смислів і значень, к-е дані людині непоср-но. Не має жорсткої стр-ри і відкритий зовн. впливів. Саме в ньому зустрічаються теорія і практика.

ЕК., Реальність. Поняття ек-ки на думку Карла Поланьи виникло після того, як ек-ка виділилася в автономну підсистему в процесі формую. рин. ек-ки в новий час. Розвиток уявлень про ек-ці як об'єкті теор. знання йшло за 2 напрямками: 1) Навколо мат. богатства.2) навколо особливого типу поведінки людей.

На цій основі сформир. 2 базові картини екон реальності: Продуктова і поведінкова.



 Основні риси постнекласичної філософії. |  Моністічесіе і плюралістичні концепції буття. буття речей, процесів, станів. буття людини і суспільства.

 Ф франц. освіти. |  Ф І. канта |  Ф. Гегеля |  Ф Людвіга Фейєрбаха. |  Ф срібла. століття російської культура (Соловйов, Бердяєв, булгаков) |  Ф російського космізму. |  Проблема людини в Ф 20 в: Екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія. |  Проблема знання і мови в неопозитивізмі і структуралізму. |  Релігійна філософія в 20 в. зближення релігійної філософії та філософії науки. |  Філософія науки у торою половині 20 століття: Постпозітівізм і критичний раціоналізм. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати