Асептика являє собою систему заходів, спрямованих на попередження впровадження збудників інфекції в рану, тканини, органи, порожнини тіла вагітних, породіль, породіль та новонароджених. Проведення цих заходів необхідно при спостереженні і лікуванні вагітних, наданні допомозі під час пологів і післяпологовому періоді як при пологах через природні родові шляхи, так і при хірургічних операціях в акушерстві та гінекології, перев'язках, ендоскопії та інших лікувальних і діагностичних процедурах.
Під антисептиками розуміють комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів як в окремих патологічних осередках, так і в організмі в цілому. Для цього використовуються біологічні, механічні, фізичні, хімічні та інші способи антимікробної дії.
Асептика і антисептика зводяться до знезараження за все, що стикається з тканинами організму, і самої інфікованої тканини. Чітко розмежувати способи боротьби з інфекцією не можна, так як вони доповнюють один одного і комбінуються і найрізноманітніших поєднаннях. Суворе дотримання всіх правил асептики і антисептики має винятково велике значення в акушерсько-гінеколо-ня практиці, будучи тісно пов'язаним з визначенням шляхів зниження материнської та перинатальної захворюваності та смертності, зміцнення здоров'я та збереження репродуктивної функції жінок сьогодення і майбутнього поколінь.
До впровадження в акушерство і гінекологію асептики і антисептики септичні післяпологові і гінекологічні захворювання виникали дуже часто і становили велику небезпеку для життя новонароджених, породіль та гінекологічних хворих.
Впровадження в акушерсько-гінекологічну практику системних антибактеріальних препаратів - сульфаніламідів і особливо антибіотиків - знизило материнську смертність і гінекологічну летальність від септичних захворювань до мінімуму, що викликало у багатьох акушерів-гінекологів заспокоєність.
Разом з тим в останні 2-3 десятиліття почався новий період наростання інфекційної захворюваності. У всьому світі збільшилася частота гнійно-септичних захворювань в акушерстві. Підвищилася смертність від цих захворювань після пологів і позалікарняних абортів. Має місце зростання питомої ваги септичних захворювань серед причин материнської смертності. Гнійно-септичні ускладнення в акушерстві в даний час стали більш частими і не мають тенденції до зниження. Сучасні гнійно-запальні процеси в акушерстві носять госпітальний характер (див. Пит. 16).
14. Санітарно-епідеміологічний режим в акушерському стаціонарі (Див. Пит. 12).
15. Роль обсерваційного відділення пологового будинку, показання для госпіталізації у відділення обсервації акушерське відділення (Див. Пит. 12)
Організація гінекологічної допомоги дівчаткам і підліткам. | Цілі і завдання жіночої консультації. Методи санітарно-освітньої роботи. Наукова організація праці. Основні якісні показники роботи жіночої консультації. | Санітарно-освітня робота в жіночій консультації. | Наступність у роботі жіночої консультації з гінекологічним стаціонаром та з іншими лікувально-профілактичними закладами. | Оцінка діяльності РК. | Мета і методи реабілітації гінекологічних хворих в жіночій консультації. | Лікарсько-трудова експертиза в акушерстві та гінекології. | Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога. Медико-генетичне обстеження в акушерстві та гінекології. | Роль медико-генетичного консультування в діагностиці репродуктивних порушень. | Структура і функції акушерсько-гінекологічного стаціонару. |