На головну

Виховання патріотизму та культури міжнаціональних відносин

Патріотизм і культура міжнаціональних відносин є частиною морального виховання особистості. Вони мають величезне значення для успішного морального і соціального виховання. На основі такого виховання виникає любов і повагу до батьківщини, її духовних і матеріальних цінностей, відповідальність за могутність і незалежність своєї держави, дбайливе ставлення до традицій свого народу повагу до особливостей культури інших народів і націй.

Виховання патріотизму та культури міжнаціональних відносин не може бути розділене на два різних напрямки, так як мають найтісніший зв'язок. Істинний патріот не той, хто дбає тільки про благополуччя своєї країни, свого народу, не помічаючи впливу своїх дій на інші держави і їх жителів. Істинний патріотизм має гуманістичну природу і нерозривно пов'язаний з доброзичливим і шанобливим ставленням до всього людства, розумінням і свідомістю величезного значення загальнолюдських цінностей та ідеалів, їх роль у прогресивному розвитку суспільства. Така гуманістична спрямованість виховання забезпечить надалі мирний і співробітницької співіснування різних народів в межах однієї держави і дружні відносини різних країн світу.

Сутність поняття патріотизму полягає головним чином у відносинах до своєї батьківщини, батьківщини, народу. Визначаючи патріотизм як моральне особистісне якість, слід формувати потребностно-мотиваційну сферу особистості в цьому напрямку, т. Е. Людина повинна особисто переживати успіхи і невдачі своєї держави, вболівати за його незалежність і розвиток, прагнути внести свій внесок у загальну справу на благо батьківщини.

При вихованні патріотизму і культури міжнаціональних відносин слід розібратися не тільки по суті і змісті цих понять, але і в психологічних особливостях, властивих цьому елементу виховання і, з огляду на всі ці сторони, вибирати відповідні методичні підходи до такого виховання. Починаючи роботу з патріотичного виховання, перш за все, потрібно прищепити любов і відданість до тих місць, де вони народилися і виросли.

Розвиток потребностно-мотиваційної сфери людської особистості є основною частиною виховного процесу, оскільки виховання тільки тоді буде мати успіх, коли вихованець відчуває в ньому внутрішню потребу, а педагог допомагає йому реалізувати її. Як відомо, потреби виникають тоді, коли людина переживає протиріччя між його нинішнім рівнем і тим, яким він хотів би відповідати.

Організовуючи виховну діяльність, педагог повинен створювати умови, які спонукають учнів оволодівати новими знаннями та вміннями, властивих своєму народу та інших народів світу. Наприклад, організувавши виставку виробів учнів, на тему особливостей стилів і напрямків предметів побуту різних народів, вихователь спонукає хлопців вивчити ці особливості у різних народів і вибрати найбільш вподобане з них. Таким чином, людина проникає в атмосферу національних особливостей різних народів, милується творами стародавніх ремісників, вчиться поважати і цінувати досягнення інших націй і т. Д.

Важливу роль у вихованні патріотизму і культури міжнаціональних відносин відіграє формування інтелектуально-емоційної сфери особистості. В цьому відношенні слід проводити роботи по ознайомленню вихованців з особливостями культури, мови, традицій і звичаїв свого народу, наводити приклади з історії становлення держави про різні подвиги народу та його окремих представників в боротьбі за незалежність і політичний устрій батьківщини. Ефективним методичним прийомом в даному випадку є звернення до художньої літератури вітчизняних класиків і сучасних поетів і письменників, які часто, яскраво виражаючи почуття і емоції своїх героїв, викликають глибокі переживання у свідомості читачів, завдяки чому залишають глибокий слід в пам'яті людини.

Виховання тільки тоді вважається успішним, коли сформовані певні метою переконання і погляди, це визначає впевнений вибір лінії поведінки в різних суперечливих ситуаціях. Формування стійких поглядів і переконань є завданням особливо складною і вимагає довгого і терплячого педагогічної праці. Працюючи в цьому напрямку, вихователь повинен підбирати такі засоби і методи, які викликають в душі вихованців сильні переживання, здатні перетворити їх зміст в особистісну необхідність, стійкі якості. Такими засобами і методами можуть бути різні приклади історичних особистостей або літературних героїв, організація дискусій, а так само різні види позакласної діяльності. Постійне обговорення питань патріотизму і міжнаціональних відносин допомагає виробити під впливом педагога свою точку зору у вихованців. Цей процес особливо важливий, так як вироблена позиція, в даному випадку, не є нав'язаної ззовні, а є результат власної розумової діяльності і тому менше піддається сумніву. Однак стійкість поглядів і переконань в повній мірі досягається тільки за умови єдності інтелектуально-чуттєвих переживань і поведінки. Для цього повинна бути організована відповідна практична діяльність по формуванню патріотичного поведінки і культури міжнаціональних відносин. Проявити патріотичне ставлення допомагає суспільно корисна праця на благо школи, рідного міста, будинку або двору. Відчуття власної цінності, корисності викликає позитивне ставлення учнів до об'єктів праці. Особливу роль в патріотичному вихованні учнів відіграє робота з охорони природи рідного краю, вона включає придбання знань про клімат, географії, тваринний і рослинний світ своєї країни, породжує відповідальність за збереження природних багатств. Інтерес у школярів викликає пошукова робота, спрямована на відновлення прогалин історії Великої Вітчизняної війни, пошук інформації про випускників рідної школи минулих років і їх подальшу долю. Позакласна робота, пов'язана з художньою самодіяльністю теж має певний зв'язок з патріотичним вихованням. В її рамках готуються концерти, присвячені різним знаменним датам і подіям рідної країни, а, отже, мають відповідну тематику.

Практична діяльність, що формує культуру міжнаціональних відносин, зводиться до ознайомлення з особливостями споріднених народів, вивчення питань про виникнення різних напрямків в розвитку одного народу, формуванні держав, їх розпаді і злиттях і т. Д. Хороші результати дають поїздки в сусідні держави, при наявності таких можливостей, розповіді учнів про особисті поїздках в інші країни.

 



 Трудове виховання |  Самовиховання учнів і фактори, що впливають на нього

 Методи виховання. Вибір методів і прийомів виховання |  Методи формування свідомості особистості |  методи стимулювання |  Роль відносин в системі всебічного формування особистості. Явища інтегративності і генералізації |  Виховний колектив і його вплив на розвиток особистості |  Моральне (етичне) виховання |  Соціально орієнтоване виховання |  естетичне виховання |  Фізичне виховання |  Методи самовиховання і педагогічне керівництво самовихованням |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати