Головна

формування тоталітаризму

  1. I ФОРМУВАННЯ Результат іншої звичайної діяльності
  2. V3: Розпад СРСР і формування нової російської державності
  3. X. РОЗШИРЕННЯ ГНІЗД І ФОРМУВАННЯ отводком
  4. А - формування двійні, б - діхоріальний, діамніотіческій тип плацентації
  5. А) формування абстрактного сприйняття політики на основі отримання знань про політичні нормах і цінностях;
  6. Адміністрування в соціальній роботі. Глава 4.1. Управління персоналом. 4.1.1. Формування трудових ресурсів
  7. Амортизація основних фондів: методи розрахунку, формування та використання амортизаційного фонду. Прискорена амортизація.

Політична система, що склалася в СРСР до початку другої світової війни і іменована як сталінізм, почала оформлюватися з кінця 20-х років. До середини 30-х її можна вважати вже остаточно сформованої, що і було закріплено в новій Конституції СРСР.

Реалізація грандіозних соціально-економічних планів призвела до формування тоталітаризму. Влада була зосереджена в руках вищого партійного керівництва. Вона знищила демократичні свободи, опозицію, підпорядкувала суспільство своїм інтересам. Жоден закон не приймався без схвалення Політбюро. Воно визначало основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики. Поступово змінилася і сама партія, рядові члени були відсторонені від реального вирішення питань.

До кінця 30-х років ВКП (б) повністю зрослося з державою, панівною ідеологією стало панування ідей марксизму. Всі інші точки зору були заборонені. Інакодумці піддавалися репресіям. Головним виразником ідей марксизму став Сталін. Все населення складалося в організаціях, підконтрольних ВКП (б): профспілки, комсомол, піонерія. Управління країною здійснювалося через систему партійно-господарської бюрократії (партократию).

Конституція, прийнята на VIII Всесоюзному з'їзді Рад 5 грудня 1936 р і діяла до 1977 р, законодавчо закріплювала "перемогу соціалістичного ладу" в СРСР. Вищим органом державної влади оголошувався Верховна Рада СРСР, а між його сесіями - Президія. Конституція забороняла експлуатацію людини людиною, ліквідувала класові обмеження у виборчій системі, встановлювала загальні, рівні прямі вибори при таємному голосуванні. У 1939 р на ХVIII з'їзді ВКП (б) було заявлено "про перемогу соціалізму в основному" і про "перехід до розгорнутого будівництва комунізму".

У радянської політичної моделі тих років були присутні ознаки, які традиційно відносять до соціалізму: відсутність експлуататорських класів; заміна приватної власності колективістської; плановість, яка розповсюджувалась на все народне господарство; гарантоване право на працю, безкоштовну загальну середню освіту; загальне виборче право. Формально-юридично встановлювалося наявність двох форм соціалістичної власності - державної та групової (кооперативно-колгоспної), хоча склалася на той час директивна економіка характеризувалася практично повною одержавлення засобів виробництва.
 Ядром політичного режиму в СРСР була більшовицька партія. Партійні органи відали призначенням та зміщенням посадових осіб в країні, висували кандидатів у депутати Рад різних рівнів. Тільки члени ВКП (б) займали всі відповідальні державні пости, стояли на чолі армії, правоохоронних і судових органів, керували народним господарством. Жоден закон в країні не міг бути прийнятий без попереднього схвалення його в Політбюро. Багато державні і господарські функції були передані партійним органам. Політбюро визначало зовнішню і внутрішню політику держави, вирішувало питання планування і організації виробництва. На потреби партії витрачалися не тільки партійні кошти, а й гроші з державного бюджету, в тому числі частина з них направлялася за кордон на потреби світової революції.
 У 30-і рр. в країні склалася ситуація, коли було зовсім

неможливо розмежувати, де починається держава та де кінчається партія (і навпаки). Навіть партійна символіка набула офіційного статусу - червоний прапор і партійний гімн «Інтернаціонал» стали державними.
 До кінця 30-х рр. змінився і вигляд ВКП (б). Вона остаточно втратила залишки колишньої демократизму. Зникли бурхливі дискусії, характерні для 20-х рр. У партійних рядах запанувало повне «однодумність». При цьому рядові члени партії та навіть більшість членів ЦК були усунуті від вироблення партійної політики, яка стала долею

За допомогою репресій знищувалися ідеологічні і політичні противники більшовиків. У числі перших від репресій постраждали церква і монархісти. В кінці 20-х років пройшла чистка творчої інтелігенції та професури університетів. На початку 30-х років були знищені партії меншовиків та есерів. З 1938 року суд виробляли особливі наради з трьох осіб (трійки). Частина репресованих через систему ГУЛАГу (Державне управління таборів) зверталося в рабство і їхня праця була досить значний в економіці СРСР.

Сталін спробував подолати національні відмінності між народами СРСР і створити єдиний радянський народ. Тому всякий прояв національного індивідуалізму було злочином. Масових переселень на нові місця проживання піддавалися цілі народи (кримські татари, чеченці, євреї). З іншого боку в офіційній ідеології всіляко пропагувалася національна і релігійна терпимість.

Становлення радянської держави 1917-1918 рр. | Ідеологізація суспільного життя


Росія в Першій світовій війні. | Лютнева революція 1917 року. | Показові судові процеси | Конституція перемігшого соціалізму | Мода: радянський стиль | Індустріалізація СРСР: цілі, ресурси, підсумки | Дві точки зору на проведення індустріалізації | Колективізація в СРСР: цілі, методи, ціна | причини війни | Значення перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати