Сервітути. | Віндикаційний позов. | Негаторний позов. Захист прав титульного власника. | Суб'єкти зобов'язання. Множинність осіб у зобов'язанні. Зобов'язання на користь третьої особи. | Зміна осіб у зобов'язанні. | Поняття грошового зобов'язання. Відповідальність за його невиконання. | Стаття 395. Відповідальність за невиконання грошового зобов'язання | Предмет, спосіб, валюта, місце і термін виконання зобов'язання. | Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Види неустойки. | Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. |

загрузка...
загрузка...
На головну

Особливості застави речей в ломбарді і застави товарів в обороті. Наступна застава.

  1. Amp; 29. Внутрішня політика Катерини 2. Особливості освіченого абсолютизму в Росії.
  2. Amp; 49. Особливості розвитку, капіталізму в Росії в другій половині XIX століття.
  3. Сільськогосподарські картографування, його особливості та завдання.
  4. Структурні особливості факторів згортання крові.
  5. D) застави
  6. DataSet важливі особливості. Зміна даних в DataRow. Перегляд даних в DataTable. паралелізм
  7. ER-моделювання. Призначення і особливості в рівнянні з UML-діаграмами. Нотації ER-діаграм.

Застава товарів в обороті

Ознаки застави товарів в обороті:

а) предмет застави визначений родовими, а не індивідуальними ознаками;

б) є ??право заміни заставодавцем речей, що становлять предмет застави;

в) визначено момент поширення заставного права на знову надходить товар;

г) відсутній проходження права застави за речами, що вибувають з володіння крамаря;

г) визначено місце розташування товарів.

Запорукою товарів в обороті визнається заставу товарів з залишенням їх у заставодавця і з наданням заставодавцю права змінювати склад і натуральну форму закладеного майна (товарних запасів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції і т.п.) за умови, що їх загальна вартість туру не стає менше зазначеної в договорі про заставу (п. 1 ст. 357 ЦК).

Зменшення вартості закладених товарів в обороті допускається пропорційно виконаної частини забезпеченого заставою зобов'язання, якщо інше не передбачено договором.

З цього визначення випливає ряд істотних особливостей даного виду застави. По-перше, предмет застави - це що знаходиться в певному місці, змінюється за складом і натуральній формі майно загальною вартістю не менше, ніж зазначено в договорі застави. З метою збереження загальної вартості товарів в обороті заставодавець зобов'язаний вести книгу запису застав, у яку вносяться записи про умови застави товарів і про всі операції, що тягнуть за собою зміну складу або натуральної форми закладених товарів, включаючи їх переробку, на день останньої операції (п. 3 ст . 357 ЦК).

По-друге, закладене майно завжди залишається у заставодавця. Тому на залогодателе, якщо інше не передбачено договором, лежать обов'язки по страхуванню заставленого майна та вжиття заходів, необхідних для забезпечення його схоронності (п. 1 ст. 343 ЦК), а заставодержателю належить право перевіряти за документами і фактично наявність, кількість, стан і умови зберігання заставленого майна. Якщо заставодавець порушить обов'язки зі страхування і забезпечення схоронності закладеного майна або буде перешкоджати заставодержателю в реалізації права на перевірку стану предмета застави, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет застави (пп. 2 п. 2 ст. 351 ЦК).

По-третє, заставодавець має право змінювати склад і натуральну форму переданого в заставу майна за умови його заміни іншим товаром в межах зазначеної в договорі загальної вартості закладеного майна. Внаслідок цього при заставі товарів в обороті неможливо індивідуалізувати предмет застави. У договорі про заставу товарів в обороті слід вказати найменування товарів, їх вид, сорт, стандарт, з яким повинна відповідати якість товарів, форму їх складування (рулони, бочки та ін.) .. Головна ознака, якому повинні відповідати всі передані в заставу товари, - їх повна оборотоздатність. Право заставодавця змінювати склад і натуральну форму переданого в заставу майна означає можливість розпорядження закладеним майном без згоди заставодержателя. Тому на заставодавця не поширюються обмеження, передбачені п. 2 ст. 346 ГК. У договорі про заставу товарів в обороті може бути обмежено право заставодавця розпоряджатися закладеним майном, зокрема, шляхом зазначення умов, що стосуються складу і натуральних форм закладеного майна.

По-четверте, право застави не слід за майном, що вибуває зі складу предмета застави внаслідок скоєних заставодавцем операцій та інших дій за розпорядженням цим майном. Згідно п. 2 ст. 357 ГК відчужені заставодавцем товари в обороті перестають бути предметом застави з моменту їх переходу у власність, господарське відання або оперативне управління набувача. У свою чергу, набуті заставодавцем товари, зазначені в договорі про заставу, стають предметом застави з моменту виникнення на них у заставодавця права власності або господарського відання. У п. 4 ст. 357 ЦК встановлено, що при порушенні заставодавцем умов застави товарів в обороті заставодержатель має право шляхом накладення своїх знаків і печаток на закладені товари призупинити операції з ними до усунення порушення. Заставодержатель при заставі товарів в обороті має також іншими правами, передбаченими загальними нормами гл. 23 ГК про заставу. Останні застосовуються до застави товарів в обороті остільки, оскільки це не суперечить його сутності.

Право заставодержателя на отримання задоволення з вартості закладеного майна безпосередньо залежить від виконання заставодавцем обов'язків по відокремлення закладеного майна. Тому кажуть, що своєрідність застави товарів складається в привілейованому становищі заставодержателя, що знаходиться в залежності від виконання заставодавцем покладених на нього обов'язків.

Застава речей у ломбарді

Стаття 358 ЦК вказує ознаки застави речей в ломбарді, що дозволяють виділити його в самостійний вид застави. По-перше, його суб'єктний склад. Залогодателями в цьому договорі можуть бути тільки фізичні особи, а заставоутримувачами - спеціалізовані організації, ломбарди, які здійснюють таку діяльність як підприємницька.

По-друге, це предмет застави. Ломбарди можуть приймати в заставу тільки рухоме майно, призначене для особистого споживання (п. 1 ст. 358 ЦК). Закладаються речі обов'язково передаються ломбарду (абз. 1 п. 3 ст. 358 ЦК). Ломбард не має права користуватися і розпоряджатися закладеними речами (абз. 3 п. 3 ст. 358 ЦК).

По-третє, така застава може бути забезпеченням тільки короткострокового кредиту. Правила кредитування (відповідно, правила про максимальні терміни кредитування) громадян ломбардами під заставу належать громадянам речей повинні встановлюватися законом відповідно до ГК (п. 6 ст. 358 ЦК).

По-четверте, при заставі речей в ломбарді відповідальність позичальника обмежується вартістю закладеної речі. Як передбачено п. 5 ст. 358 ГК, після реалізації заставленого майна з торгів вимоги ломбарду до заставодавця (боржника) погашаються, навіть якщо сума, виручена при реалізації закладеного майна, недостатня для їх повного задоволення. Це ріднить заставу речей у ломбарді з давньоруським заставою, при якому в разі непокриття боргу за рахунок заставленого майна звернення стягнення на інше майно боржника було неможливо.

Специфічно і оформлення договорів при заставі речей в ломбарді. Договір про заставу речей у ломбарді оформляється шляхом видачі ломбардом заставного квитка (п. 2 ст. 358 ЦК), а укладення договору зберігання в ломбарді засвідчується видачею ломбардом поклажодавцеві іменний збереженій квитанції (п. 2 ст. 919 ЦК).

Оскільки ломбард є комерційною організацією, він зобов'язаний за свій рахунок страхувати на користь заставодавця прийняті в заставу речі у повній сумі їх оцінки. Оцінка проводиться на підставі угоди сторін відповідно до цін, зазвичай встановлюються в торгівлі на речі такого ж роду і якості, як річ, що закладається на момент її прийняття в заставу (п. 3 ст. 358, п. 3 ст. 919 ЦК).

ГК встановлює презумпцію вини ломбарду як професійного зберігача (ст. 919 ЦК) за втрату і пошкодження закладених речей. Ломбард несе відповідальність за втрату і пошкодження закладених речей, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок непереборної сили (п. 4 ст. 358 ЦК).

У разі неповернення у встановлений термін суми кредиту, забезпеченого заставою речей у ломбарді, звернення стягнення на майно боржника проводиться ломбардом на підставі виконавчого напису нотаріуса після закінчення пільгового місячного терміну. Реалізація цього майна здійснюється в звичайному порядку (п. П. 3, 4, 6, 7 ст. 350 ЦК).

Договір застави речей в ломбарді є публічним договором, і на нього поширюється дія законодавства про захист прав споживачів. Договір застави речей в ломбарді також є договором приєднання (ст. 428 ЦК). Крім того, в п. 7 ст. 358 ГК спеціально зазначено, що умови договору про заставу речей у ломбарді, що обмежують права заставодавця в порівнянні з правами, наданими йому ЦК та іншими законами, є нікчемною.

Стаття 358. Застава речей у ломбарді

1. Прийняття від громадян в заставу рухомого майна, призначеного для особистого споживання, в забезпечення короткострокових позик може здійснюватися як підприємницької діяльності спеціалізованими організаціями - ломбардами.

2. Договір позики оформляється видачею ломбардом заставного квитка.

3. Закладаються речі передаються ломбарду.

Ломбард зобов'язаний страхувати на користь заставодавця за свій рахунок прийняті в заставу речі у повній сумі їх оцінки, яка встановлюється відповідно до цін на речі такого роду і якості, зазвичай встановлюються в торгівлі в момент їх прийняття в заставу.

Ломбард не має права користуватися і розпоряджатися закладеними речами.

4. Ломбард несе відповідальність за втрату і пошкодження закладених речей, якщо не доведе, що втрата або пошкодження сталися внаслідок непереборної сили.

5. У разі неповернення у встановлений термін суми позики, забезпеченого заставою речей у ломбарді, ломбард після закінчення пільгового місячного терміну має право продати це майно в порядку, встановленому законом про ломбарди. Після цієї вимоги ломбарду до заставодавця (боржника) погашаються, навіть якщо сума, виручена при реалізації закладеного майна, недостатня для їх повного задоволення.

6. Правила кредитування громадян ломбардами під заставу належать громадянам речей встановлюються законом про ломбарди відповідно до цього Кодексу.

7. Умови договору позики, що обмежують права заставодавця в порівнянні з правами, наданими йому цим Кодексом та іншими законами, є нікчемною. Замість таких умов застосовуються відповідні положення закону.

Наступна застава

Якщо майно, що перебуває в заставі, стає предметом ще одного застави в забезпечення інших вимог (наступний заставу), вимоги наступного заставоутримувача задовольняються з вартості цього майна після вимог попередніх заставодержателів.

Наступна застава допускається, якщо він не заборонений попередніми договорами про заставу.

Заставодавець зобов'язаний повідомляти кожному наступному заставодержателю відомості про всі наявні застави цього майна, і відповідає за збитки, завдані залогодержателям невиконанням цього обов'язку.

У разі звернення стягнення на заставлене майно за вимогами, забезпеченим наступним заставою, одночасно може вимагатися дострокове виконання забезпеченого заставою зобов'язання та звернено стягнення на це майно також за вимогами, які забезпечені попереднім запорукою і строк пред'явлення яких до стягнення не настав. Якщо заставодержатель за попереднім договором про заставу не скористався цим правом, майно, на яке звернено стягнення за вимогами, забезпеченим наступним заставою, переходить до його набувачеві як обтяженого попереднім заставою.



Особливості застави нерухомого майна. | Порука.
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати