На головну

Види складів злочину.

  1. В - 14 Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
  2. В - 18 Поняття, ознаки та значення суб'єктивної сторони складу злочину.
  3. В - 27 Поняття та ознаки множинності злочинів. Форми (і види) множинності злочинів, її значення. Відмінність множинності злочинів від одиничного злочину.
  4. В - 51 Образа (ст.130): поняття, юридична характеристика. Відмінність від суміжних складів злочинів.
  5. В - 66 Комерційний підкуп (ст.204): поняття, склад і види. Відмінність від суміжних складів злочинів.
  6. В - 67 Терористичний акт (ст.205): поняття та юридична характеристика. Відмежування від суміжних складів злочинів.
  7. В - 67 Терористичний акт (ст.205): поняття та юридична характеристика. Відмежування від суміжних складів злочинів.

1) За ступенем суспільної небезпечності розрізняються:

§ Основний склад (Наприклад, основ. Склад вбивства - ч.1 ст.105);

§ привілейований склад з пом'якшуючими обставинами (Наприклад, привілейований склад вбивства міститься в ст.107 - вбивство, вчинене в стані афекту);

§ кваліфікований склад з обтяжуючими йдуть-вами (Пр., Кваліфікований склад вбивства міститься в підпункті "д" ч.2 ст.105 - вбивство, вчинене з особливою жорстокістю).

Далеко не всі склади Пр-та підрозділ-ся за цією ознакою на 3 види. Є норми т-ко з основним складом Пр-я, є норми з основним і квалифицир. складами, є норми з основним, квалифицир. і особливо квалифицир. складами, а є норми і з великим числом частин, в кожній з до-их наказ-е все більш посилюється.

2) За конструкцією об'єктивної сторони, Тобто за способом її законодавчого опису розрізняють:

§ формальні склади - Склади прест-ий, в об'єктивну сторону к-х законодавець включив в кач-ве обязат. ознаки тільки ООД (Дія або бездіяльність) (залишення в небезпеці (ст.125), вимагання (ст.163)). Прест-я з формальним складів є закінченими прест-ями в момент скоєння ООД, Описаного в УЗ, а ООП лежать за межами об'єктивної сторони і на кваліфікацію ПР-я не впливають (хоча і вчить-ся при призначенні покарання);

§ матеріальні склади - Склади злочинів, в об'єктивну сторону яких законодавець включив в якості обов'язкових ознак не тільки ООД, Але і його ООП (Наприклад, вбивство (ст.105), крадіжка (ст.158)). Т.ч., об'єкт. сторона прест-ий з матер. складом хар-ся трьома обов'язковими ознаками: ООД, (дією або бездіяльністю), ООП і причинного зв'язком між ООД і його ООП. Злочини з матеріальним складів є закінченими в момент настання ООП;

§ усічені склади - Склади злочинів, які характеризуються урізанням об'єктивної сторони, тобто момент закінчення злочину перенесений на більш ранню стадію: замах або приготування (Розбій (ст.162) передбачає перенесення моменту закінчення Пр-я на стадію замаху (застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я), бандитизм (ст.209) передбачає перенесення моменту закінчення ПР-я на стадію приготування (створення озброєної організованої групи) ); відміну усічених складів від формальних полягає в тому, що в усічений. складах умисел винного спрямований на досягнення певних ООП, тоді як при формальних складах умисел спрямований тільки на соверш-ие ООД;

§ склади небезпеки - Склади Пр-ий, в к-их вказано як ООД, Так і їх ООП, але момент закінчення Пр-я пов'язаний лише з загрозою настання ООП (Порушення правил безпеки при розміщенні, проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів атомної енергетики, якщо це могло спричинити смерть людини або радіоактивне зараження навколишнього середовища (ст.215)).

3) за структурою розрізняють:

§ прості склади - Всі ознаки складу хар-ся в законі одновимірно (Вбивство (ст.105) зазіхає на 1 об'єкт (життя людини), відбувається 1 діянням (направл-м на позбавлення життя), тягне 1 наслідок (смерть), відбувається з 1 формою провини (з умислом));

§ складні склади - Хоча б 1 ознака хар-ся НЕ одновимірно:

· подвоєння елементів (Наприклад, розбій (ст.162) зазіхає на два об'єкти (влас-сть і здоров'я особи, яка зазнала нападу);

· подовження процесу вчинення злочину: що тривають і продовжувані злочини;

· альтернативність елементів, квалифиц-их ПР-е, Тобто до складу входить кілька ООД, або кілька зазначених в диспозиції норми ООП, кожного з к-х (хоча б одного) досить для визнання діяння ПР-му (вбивство при квалифицир-чих ознаках за елементами мотиву (вбивство з мотивів національної, расової, релігійної ненависті або ворожнечі або кровної помсти (лч2ст105)), способу вчинення (вбивство, соверш-е групою осіб, групою осіб за передуватиме. змовою або організованою групою (жч2ст105)), кількості потерпілих (вбивство 2-х або більше осіб (ач2ст105)) ;

· з'єднання декількох простих складів (Хуліганство (ст.213) може об'єднаю. Тілесні ушкодження і уничтож-е имущ-ва).

4) За визначеності ступеня суспільної небезпеки:

§ конкретні склади - Однозначно характер-ие ступінь товариств. небезпеки (розмір матеріального збитку в злочинах проти власності (гл.21) характеризується "великим", "особливо великим" і "значним" шкодою, що вимірюється кратністю МРОТ);

оціночні склади - Не характерний-ие однозначно ступінь товариств. небезпеки, к-ая определ-ся судовими та доктринальних тлумаченнями (для вбивства (ст.105) указ. такі способи позбавлення життя, як "з особ. жорстокістю" або "загальнонебезпечним способом").

7. Види складів злочину, критерії їх класифікації

У теорії кримінального права існує класифікація не тільки ознак складу злочину, а й самих складів.

За ступенем суспільної небезпечності виділяють:

а) основний склад злочину;

б) склад злочину з обтяжуючими обставинами (кваліфікований склад);

в) склад злочину з пом'якшуючими обставинами (привілейований склад).

Основний склад містить ознаки, які не підвищують і не знижують ступінь суспільної небезпеки злочину. Такий склад має місце, наприклад, в ч. 1 ст. 105 КК (вбивство).

Кваліфікований склад включає ознаки, що підвищують ступінь суспільної небезпеки злочину. Наприклад, суспільну небезпеку вбивства підвищують такі ознаки, як його вчинення з особливою жорстокістю, загальнонебезпечним способом, з корисливих і хуліганських мотивів, з метою використання органів або тканин потерпілого і т.д. Ці та інші ознаки передбачені в ч. 2 ст. 105 КК, яка, таким чином, містить кваліфікований склад вбивства.

Якщо в діях винного є кілька ознак кваліфікованого складу (кваліфікуючих ознак), то звинувачення йому пред'являється за всіма цими ознаками.

Ознаки так званого привілейованого складу знижують ступінь суспільної небезпеки злочину (в порівнянні з його основним складом). Наприклад, при вчиненні вбивства пом'якшувальною обставиною є стан афекту. Значить, ст. 107 КК, яка передбачає відповідальність за нього, містить привілейований склад вбивства.

Треба сказати, що не завжди в нормах КК послідовно передбачені ознаки всіх складів злочинів. Є норми тільки з основним складом злочину (наприклад, в ст. 357 КК, має лише одну частину). З іншого боку, деякі норми КК містять не тільки основний і кваліфікований склади, а й особливо кваліфікований склад. Так, в ст. 159 КК передбачені ознаки основного (ч. 1), кваліфікованого (ч. 2) і особливо кваліфікованих (ч. 3 та 4) складів шахрайства.

за структурою (Способу опису ознак) розрізняють:

а) простий склад злочину;

б) складний склад злочину.

У простих складах злочину ознаки вказуються одновимірно (в однині): один об'єкт, одне діяння, один наслідок, одна форма вини і т.п. Прикладом такого складу може служити приховування злочинів (ст. 316 КК). Відповідно, в складних складах мова йде про декілька об'єктів, декількох діяннях, про двох формах провини і т.д. Тут як приклад можна привести викрадення судна повітряного або водного транспорту або залізничного рухомого складу, що спричинив з необережності смерть людини (ч. 3 ст. 211 КК).

Різновидом складного складу можна вважати альтернативний склад злочину, що характеризується кількома діяннями або наслідками, наявність яких (альтернативно будь-якого) є достатнім, при наявності інших обов'язкових ознак, для настання кримінальної відповідальності. Так, склад злочину, передбаченого ст. 186 КК ( «Виготовлення або збут підроблених грошей або цінних паперів»), утворює як виготовлення, так і збут підроблених грошей і цінних паперів.

за конструкцією (Особливостям опису в кримінальному законі об'єктивної сторони) розрізняють:

а) формальний склад злочину,

б) матеріальний склад злочину.

У формальному складі при характеристиці об'єктивної сторони вказується суспільно небезпечне діяння, а в матеріальному - не тільки діяння, а й його суспільно небезпечний наслідок. Про матеріальне складі, як правило, свідчать термінологічні моделі типу: «Діяння, що спричинило (яка завдала) ...», що вживаються у відповідних диспозиціях норм КК. Значить, до обов'язкових ознак злочинів з матеріальним складом відносяться діяння, наслідок і причинний зв'язок між ними. У злочинах з формальним складом обов'язковим є тільки діяння.

Дана обставина, зрозуміло, зовсім не свідчить про те, що злочин з формальним складом позбавлене наслідки (злочини без наслідки не буває). Воно, звичайно ж, є, але на кваліфікацію злочину не впливає. Наслідок в такому випадку важливо для індивідуалізації покарання.

Розподіл складів на формальні і матеріальні має вирішальне значення для визначення моменту закінчення злочину. Злочин з формальним складом закінчено з моменту вчинення діяння, безвідносно до його наслідку. Злочин же з матеріальним складом закінчено з настанням суспільно небезпечного наслідки. Якщо воно не настало, то злочин буде вважатися незакінченим (приготуванням до злочину або замахом на вчинення злочину).

Прикладом злочину з формальним складом є вимагання (ст. 163 КК). Воно є закінченим з моменту вимоги передачі чужого майна (права на майно) або вчинення інших дій майнового характеру, підкріпленого загрозою вчинення зазначених у законі дій. Фактична передача майна винному лежить за рамками складу вимагання та враховується тільки при індивідуалізації відповідальності (покарання).

Злочином з матеріальним складом є, наприклад, порушення правил техніки безпеки або інших правил охорони праці, якщо це спричинило заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю людини (ч. 1 ст. 143 КК). Воно закінчено з моменту настання зазначеного в законі наслідки.

Деякі автори самостійними видами вважають так званий усічений склад злочину і складу загрози заподіяння шкоди (склад небезпеки). Як приклад першого виду можна навести склад розбою (ст. 162 КК), другого - склад порушення правил безпеки на вибухонебезпечних об'єктах (ст. 217 КК).

Незважаючи на наявні особливості конструкції складу розбою (через «усіченої» об'єктивної сторони момент закінчення розкрадання перенесений на стадію замаху), в законі описано тільки суспільно небезпечне діяння (напад з метою розкрадання), а передбачене ним злочин вважається закінченим з моменту його здійснення ( безвідносно до того, заволоділа особа чужим майном). Тому, можна стверджувати, «усічені склади» є різновидом формального складу злочину.

Ще більше особливостей містить конструкція складу порушення правил безпеки на вибухонебезпечних об'єктах. Для визнання даного злочину закінченим необхідно встановити не тільки факт порушення правил безпеки на вибухонебезпечних об'єктах або у вибухонебезпечних цехах, а й можливість заподіяння цим порушенням смерті людини або великого збитку (ч. 1 ст. 217 КК). Очевидно, в подібних випадках немає ні формального, ні матеріального складів злочину. Тут, швидше за все, самостійний вид складу злочину.

Правильне визначення виду складу злочину має важливе теоретичне і практичне значення. Недостатня увага до особливостей конструкцій складів злочинів призводить до помилкового визначення моменту закінчення злочину, а значить, і його кваліфікації. Наприклад, як замах на комерційний підкуп (ст. 204 КК) були кваліфіковані дії С., який отримав 2200 дол. США і затриманого співробітниками міліції на гарячому. Не погоджуючись з подібною кваліфікацією, Верховний Суд РФ вказав, що отримання незаконної винагороди при комерційному підкупі вважається закінченим складом злочину з моменту прийняття одержувачем хоча б частини переданих цінностей.

В іншому випадку за закінчений грабіж (ст. 161 КК) був засуджений Г., який, викравши майно з приміщення магазину, спробував сховатися з викраденим, проте був затриманий співробітниками міліції. Г. не мав можливості реально розпорядитися викраденим майном, тобто вчинений ним злочин не було доведено до кінця. Тому вищим судом його дії були перекваліфіковані з закінченого грабежу на замах на грабіж.

8. Поняття та ознаки суб'єкта злочину. Спец. суб'єкт.

Поняття суб'єкта злочину - Це особа, яка вчинила ООД, заборонене УЗ, і здатне понести за нього УО. Кут. ответ-ти підлягає тільки вменяемоефізіческое особа, яка досягла віку, встановленого КК (Ст.19).

Ознаки суб'єкта злочину:

1) Фізична особа - Суб'єктом пр-я м. Б. тільки фіз, але не юр. обличчя. До фіз. особам, до-е м. підлягати уг. отв-ти, відносяться як громадяни РФ, які мають правоздатність, а також повної або часткової дієздатністю, так і іноземні громадяни, особи без громадянства, особи з подвійним громадянством (біпатриди). УО за заг. опасн-е діяння юр. особи возлаг-ся на фіз осіб, безпосередньо винних у соверш-ии Пр-я.

2) осудність - Це здатність особи під час вчинення ООД усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) і керувати ними. Не підлягає уг. отв-ти особа, к-е під час здійснення ООД перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати фактичні. хар-р і суспіль. небезпека своїх дій (бездіяльності) або керувати ними внаслідок хронічного психічного розладу, тимчасового психічного розладу, слабоумства або іншого хворобливого стану психіки (ч.1 ст.21)

3) Досягнення віку, встановленого КК - УО підлягає особа, яка досягла на час вчинення злочину 16 років (Ч.1 ст.20). Дане правило виходить з психофізіологічних характеристик суб'єкта. Вважається, що здатність особи усвідомлювати повною мірою соціально значимий характер своєї поведінки (інтелектуальний елемент) і приймати соціально значимі рішення (вольовий елемент) настає після досягнення суб'єктом саме цього вікового порогу. Здатність приймати рішення, усвідомлюючи їх соціальну значущість, припускає здатність суб'єкта нести відповідальність за прийняті рішення. Залучення до кут. ответ-ти особи, яка не досягла віку, з к-го виникає здатність усвідомлювати суспільне значення своїх дій (бездіяльності) і керувати ними, тобто малолітньої особи, неприпустимо.

З 14 років підлітки підлягають УО за соверш-ие 20прест-ий, 19 з до-х - навмисно., і т-ко 1 - необережне.

4) спеціальний суб'єкт - При описі ряду конкретних злочинів законодавець включає в характеристику суб'єкта цих злочинів крім обов'язкових ознакою складу злочину, і деякі додаткові ознаки, що стосуються громадянства, посадового становища, ставлення до військового обов'язку, статі і т.п.

Значення суб'єкта злочину:

1) обов'язкові ознаки суб'єкта злочину входять в підставу УО, І їх відсутність означає відсутність злочину;

2) дозволяє відмежувати поняття "суб'єкт злочину" і "особистість злочинця":

- Поняття "суб'єкт злочину"- Це сукупність ознак, які характеризують особу, яка вчинила ПР-е, поза рамками якого немає складу злочину, тобто це той мінімум ознак, що відображають властивості злочинця, які необхідні для визнання його суб'єктом злочину;

- Поняття "особистості злочинця"- Це система соціально значущих властивостей особи, яка вчинила ПР-е, які можуть бути враховані судом при призначенні заходів державного примусу (покарання або інших кримінально-правових заходів) з метою його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів; кожна особистість має специфічними, тільки їй властивими ознаками, складовими її індивідуальність: біологічними (стать, вік, стан здоров'я), психологічними (розумовий розвиток, особливості темпераменту) і соціальними (поведінка в побуті, ставлення до праці, до правил проживання в суспільстві).



Поняття злочину та його ознаки. Відмінність злочину від інших правопорушень. | спеціальний суб'єкт

Структура кримінально-правової норми. Види диспозицій і санкцій. | Дія кримінального закону в часі. Зворотна дія кримінального закону. | Законодавча класифікація | Теоретична класифікація. | Стаття 13. Видача осіб, які вчинили злочин | Підстави і межі відповідальності співучасників. Ексцес виконавця. | Межі зобов'язання співучасникам об'єктивних і суб'єктивних ознак. | Призначення покарання за сукупністю злочинів. | цілі покарання | Система покарань: поняття та значення. класифікація видів покарань |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати