На головну

Наслідки 1 страница

  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

Передумови індустріалізації господарства складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них булипросте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натурально-господарських форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента,-становлення внутрішніх національних ринків. Міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвропейського товарного і грошового ринку.

17. Істроричні передумови виникнення, сутність та етапи еволюції меркантилізму.

Починаючи з XIV ст. в економіці передових країн Західної Європи натуральне господарство витіснялося товарно-грошовими відносинами, умовою господарського життя ставав товарний обмін. Багатство - як приватне, так і національне - стало виражатися тепер не сукупністю натуральних благ і послуг, що належали феодалам, а грошима, тобто загальним еквівалентом товарної економіки.

Основним предметом економічної думки пізнього середньовіччя стали гроші, а сила держав почала вимірюватися безпосередньо їх грошовими ресурсами. Ця епоха характеризується швидким збільшенням лихварського та купецького капіталу, джерелом яких є сфера обігу.

Великі географічні відкриття (наприкінці XV ст.) помітно позначилися на економічному житті європейських держав: Збільшились обсяги зовнішньої торгівлі, яка набрала міжконтинентального характеру;розширились ринки збуту продукції, яку виробляли європейські країни;європейські ринки забезпечувалися дешевою продукцією та сировиною завдяки створенню промислових і сільськогосподарських мануфактур у колоніях;великі поклади дорогоцінних металів на американському континенті стали надбанням європейських держав.

На основі узагальнення зазначених економічних процесів у країнах Європи на початку XV ст. виникло економічне вчення меркантилізм (від ісп. mercante - купець), основні постулати якого є результатом не теоретичного аналізу, а опису явищ економічного життя та їх класифікації. Меркантилізм - перша в історії економічної думки спроба теоретично обґрунтувати необхідний напрям національної економічної політики. Ця система економічних поглядів характеризується такими загальними ознаками: об'єктами дослідження є торгівля і грошовий обіг як джерела і сфера багатства; багатство ототожнюється із золотими і срібними грошима та скарбами; безпосереднім джерелом багатства вважається прибуток від зовнішньої торгівлі; нагромадження грошового багатства можливе тільки за відповідної економічної політики держави, яка бере під контроль зовнішню торгівлю. Меркантилізм встановив ряд закономірностей епохи первісного нагромадження капіталу, визначив сферу обігу як вирішальну для нагромадження багатства. Як економічне вчення меркантилізм є обґрунтуванням економічної політики держави.

У цілому для теорії меркантилізму характерні такі риси: предметом дослідження є виключно сфера обігу; гроші розглядаються як найвища й абсолютна форма багатства; нагромадження багатства у грошовій формі можливе лише за умови прибутковості зовнішньої торгівлі чи безпосередньо у процесі видобутку дорогоцінних металів; вороже ставлення до конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках; ідеологія активного державного втручання в економічне життя.

В еволюційному розвитку меркантилізм пройшов два етапи:

ранній (XV ст.); зрілий, або розгорнута меркантилістська система (XVI - початок XVIII ст.).

Ранній меркантилізмвиник ще до Великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця 16ст. На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами були малорозвинені .

Задля розвитку торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2) всебічно обмежувати імпорт товарів; 3) не допускати вивезення з країни золота і срібла.

Для раннього меркантилізму характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два завдання: 1) зберегти гроші в певній країні; 2) залучити якомога більше грошей із-за кордону.

Пізній меркантилізм охоплює період початку XVII - середини XVIII ст. Основними представниками були Т. Мен, А. Монкретьєн, А. Серра. На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами стають більш розвиненими, що було зумовлено заохоченням розвитку національної промисловості та торгівлі. Для пізнього меркантилізму характерна теорія активного торгового балансу, яка ґрунтується на таких основних положеннях: 1) джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; 2) держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом;

18. Аграрний переворот у XVI - XVIII ст. в Англії

Передумови

Англія основний постачальник вовни на континент

Глибока взаємодія між промисловістю та сільським госп, суконним виробництвом і вівчарством

Прогресивні зрушення у розвитку суконного виробн.

Зростання обсягів експорту вовни на континент

Розквіт фландрської вовняної мануфактури і у зв'язку з цим підвищення цін на вовну

Основні шляхи здійснення аграрного перевороту

Обгороджування общинних земель

Секуляризація монастирських земель (Секуляриза́ція (лат. saecularis) - це процес змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу. Також перетворення церковної власності на державну власність.)

У XVIII в. в Англії повністю помінялися методи ведення сільського господарства. Досліди, які проводили у своїх маєтках деякі передові й освічені землевласники, призвели до винаходу більш досконалих сільськогосподарських знарядь, впровадженню нових культур і появи нових методів поліпшення грунту і порід худоби.

Багато землевласників зрозуміли, що удосконалення і нововведення вигідніше і легше впроваджувати, якщо давати орендарям, тобто фермерам, не по вузькій смужці землі з кожного поля, як раніше (черезсмужжя), а по одному цілому полю, де б вони могли вирощувати відразу кілька культур. Всі ці зміни, разом узяті, склали те, що в історії відомо як аграрний переворот. Такі перевороти в сільському господарстві слідом за Англією відбулися і в інших країнах Європи.

Використовуючи для розведення найкращих тварин з свого стада, фермери навчилися покращувати породи худоби, отримуючи більш здоровий і великий молодняк. У коморі взимку зберігається врожай нових кормових культур, таких, як ріпа або конюшина.

Завдяки запасам кормів худоба могла спокійно перезимувати, і його вже не треба було забивати до початку холодів, як це робилося раніше.

З тих пір як общинний вигін був поділений на пасовища для панських овець, більшість селян вже не могли забезпечити свої родини продовольством, тому вони продали свої смужки землі і стали наймитувати на фермерів і на власників маєтку. Сільська галявина - все, що залишилося від колишнього общинного вигону (незасеваемого поля, де всі жителі села могли пасли свою худобу).

19. аграрні відносини в Україні у XVI - 1-й половині XVII ст.

Господарство України на відміну від країн Західної Європи на початку XVI ст. розвивалося в умовах недержавності. Українські землі належали Великому князівству Литовському, Польському і Угорському королівствам, Молдавському князівству.
Внаслідок об'єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства (Люблінська унія 1569 p.) утворилася держава - Річ Посполита. Чернігово-Сіверські землі, що в 1503 p. належали Московській державі, в 1618 p. були приєднані до Речі Посполитої.

Земельна власність зосереджувалася переважно в руках королів, магнатів, шляхти, церкви. З середини XVI ст. почало формуватися козацьке землеволодіння.

Державні маєтки "королівщини" об'єднувалися в староства - великі господарські комплекси, що складалися з фільварків і згрупованих навколо них "ключів" - окремих груп поселень, об'єднаних адміністративне.

Як форма землекористування існувала власне оренда, коли маєток і селяни з їхніми примусами віддавалися на певний, як правило, трирічний строк за визначену плату, і як застава, коли маєток давався в заклад кредитору за позичену суму. Форми землекористування

Оренда (маєток і селян віддавали на певний строк за визначену плату )

Застава ( маєток віддавали під заставу кредитору за позичену суму)

Внаслідок розширення внутрішнього та зовнішнього ринків на українських землях ускладнилися аграрні відносини:

Почала формуватися і утверджуватися фільваркова система госп, зросло магнатсько шляхетське землеволодіння

Завершилося юридичне оформлення закріпачення селян

Зросла експлуатація селян

20. Особливості мануфактурного періоду української промисловості.

Мануфактура - підприємство, що базується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, яка історично передувала великій машинній індустрії. Існують дві форми мануфактур - розсіяна, що розвивалася в основному в XVI - першій половині XVIII ст., і централізована, що, утвердилася з другої половини XVIII ст.

Мануфактури виникали в галузях, де рівень спеціалізації і технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI і ст. були в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, І книгодрукуванні.

Утворення мануфактур йшло двома шляхами:

торговий капітал проникав у виробництво;

виробник І ставав і підприємцем, і купцем.

Типи мануфактур

Розсіяна ґрунтувалась на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при цьому типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість , були пов'язані поділом праці. Галузі : суконне та полотняне виробництва

Централізована характ. Територіальною єдністю виробництва. Галузі: гірнича промисловість, металургія кораблебудування книго друк.

Мануфактури виникли у першій половині 16 ст -18 ст період розквіту мануфактурного виробн.

Основа появи мануфактур

Селянські промисли

Міські ремесла

Технічні передумови

Використання водяного колеса що забезпечувало перехід від дрібного ручного виробництва до великого механізованого

Використання вітряних млинів

Економічні передумови

Поглиблення спеціалізації виробництва окремих галузей

Товаризація виробництва, розвиток товарно-грошових відносин

Диференціація міського населення

Концентрація вільнонайманих робітників на лівобережжі та слобожанщині, де поступово створювався ринок робочої сили

Особливості мануфактурного виробництва

Нерівномірний розвиток на Правобережній ті лівоб Україні

Не всі мануфактури набували капіталістичного характеру- застосування не лише вільнонайманої праці, а й праці кріпаків.

Мануфактурне виробництво пройшло дві стадії- нижчу (розвиток початкових форм мануфактур) та вищу (панування великих централізованих мануфактур)

21. особливості промислового перевороту у провідних країнах світу.

Промисл. преворот - система економ.і соц.-політ. змін на основі переходу від ручного, ремісничо-мануфакт. до вел. машинного фабрично-завод. виробн.

Наслідки ПП в Англії:

Становлення англ. промисл.і торг. монополії

швидка урбанізація

зміна економ. географії Англії(розвит. колоніальної системи)

зміна соц. структури населення

Наслідки ПП у Франції:

Франція залиш. аграрною країною

роль належала руч. виробн.

зберіг. невел. мануфакт. та майстерні кустарного типу

орієнт. Франції на експорт капіталу (Франція - світовий лихвар)

Наслідки ПП у Нім.:

наявність феод. середн. порядків

політ. роздробленість

ств. митного союзу

перхід від мануфакт. до фабрично-завод. стадії

розвиток важкої промисл.

будув. залізниць.

23Історико-економічні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії.

Класична політична економія як перша наукова школа в історії економічної думки прийшла на зміну меркантилізму в період стрімкого проникнення мануфактурного капіталу у сферу виробництва найбільш розвинутих європейських країн.

Історичні передумови виникнення цієї науки створюються у найбільш розвинутих європейських країнах і перш за все в Англії. Тут швидше, ніж в інших країнах Західної Європи, завершився процес первісного нагромадження капіталу, проникнення мануфактурного капіталу у сферу виробництва.

Все це приводило до загострення соціально-економічних протиріч, виникнення буржуазних революцій, які позбувалися феодально-абсолютистського укладу і прискорювали прихід буржуазії до влади та розвиток капіталістичних економічних відносин і підприємницької діяльності. Це сприяло зростанню виробництва, торгівлі, грошового обігу, інших сфер і форм діяльності людей.

З розвитком мануфактурного виробництва з'явився промисловий капітал, який все більше підкоряв собі торговельний; отже, виникли нові джерела прибутку. В цілому, швидкий розвиток капіталізму в Англії та Франції XVII - XIX ст. створив сприятливі передумови для виникнення теоретичного аналізу нових економічних явищ і процесів.
Стрімкий розвиток ринкової економіки, виникнення більш потужних сфер і джерел збагачення, примноження національного багатства, ніж торгівля, викликали необхідність у новій економічній ідеології, яка б теоретично узагальнила і пояснила ці нові економічні явища і процеси.

Першими, хто започаткував і системно виклав ідеї класичної політичної економії, були Вільям Петті (Англія) і П'єр Буагільбер (Франція). Подальший значний розвиток класична політична економія набула у працях англійських (Адам Сміт, Давід Рікардо, Томас Мальтус, Джон С. Мілль), французьких (Франсуа Кене, Жан Батист Сей, Фредерік Бастіа) Саме вони остаточно сформували ідейно-теоретичні та методологічні засади економічної теорії як науки. в сучасній економічної літературі визначено основні етапи еволюції класичної політичної економії, узагальнено деякі спільні теоретико-методологічні підходи, характерні риси класичної школи, які виникали та розвивались на противагу меркантилістським підходам попередників.

На відміну від меркантилістів, які аналізували узагальнювали процеси, що відбуваються в обігу, класики переносять дослідження в сферу виробництва. Класики досліджують внутрішні залежності буржуазних відносин в-ва. Представники класичної політичної економії заклали основи трудової теорії вартості.

27. Марксизм та маржиналізм як два альтернативні напрямки продовження ідей класичної політичної економії.

МАРКСИЗМ

Виник у 40-х рр. ХІХ ст. як напрям клас. політекономії, що претендував на вдосконалення методу теорит. досліджень та ств. нової соц. картини світу.

Засновниками марксизму були Карл Маркс та Ф. енгельс

Марксизм супроводж. загостренням сусп. суперечностей, проявом яких були заворушення , повстання.. 1825 р. у Англії став початком пори криз, банкрутств та збіл. безробіття.

МАРЖИНАЛІСТСЬКА РЕВОЛ. - це наук.-тех. револ. ост. третина ХІХ ст., пов'яз. з зародження маржиналізму та переходом від класичної та неоклас. парадигми.

Передум. Марж. револ.:

інтенсивний розв. Ринкових відносин та структ. зміни у виробн.

розвиток монополії

формув. нового типу економ. поведінки

тех. прогрес

Осн. постулати маржиналізму

Осн. постулати марженалізму:

суб'єктивно-псих. підхід

граничний аналіз, використ. граничних величин

визнання обмеженості ресурсів

вивч. сфери спожив.

45. Американська школа маржиналізму.

Промислове зростання Німеччини наприкінці ХІХ ст..

Зародження системи національної політичної економії у Німеччині (Ф. ліст). історична школа (В. рОшер, К. кніс, Б. гільденбрант).

Причини швидкого економічного піднесення США наприкінці ХІХ ст..

Причини виникнення та етапи розвитку інституціоналізму.

Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства країн Західної Європи та США.

24. Зародження класичної політичної економії в Англії та Франції.

Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої половини XVII - першої половини XIX ст.

Класична політична економія виникла тоді, коли підприємницька діяльність вслід за сферою торгівлі, грошовим обігом набуває поширення у сфері виробництва в цілому. В промисловості інтенсивно розвиваються мануфактури, розширюються торгівля і кредит, з'являються нові джерела доходу, формується промисловий капітал, який все більше підпорядковує собі торговельний.

Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції

Уїльям Петті (1623-1687) - основоположник класичної школи політичної економії в АнгліїДістав освіту в Лейдені, Парижі та 3 роки навчався в Оксфордському університеті. У 27 років здобув ступінь доктора. Через 10 років став великим землевласником. У 1658 р. Петті був обраний до парламенту, де висунув ідеї реформування податкової системи, організації стат Вважав, що утворення багатства відбувається у сфері матеріального виробництва саме завдяки праці. истичної служби, проекти поліпшення торгівлі.

Виступав проти припливу дорогоцінних металів, оскільки бачив у ньому джерело зростання цін.

Говорив про існування пропорції грошей для торгового обміну: надлишок грошей призводить до зростання цін, а їх нестача - до скорочення обсягів робіт, що виконуються, і низького рівня податкових платежів.

Створив економічну статистику (політичну арифметику) і запропонував метод обчислення національного прибутку. загалом вчення Петті описове, але аналізуючи низку економічних явищ, він наближається до розкриття їхньої сутності. він вважав, що рента - додатковий продукт, який залишається після витрат (заробітної плати і насіння). Конкретні її вияви - земельна рента і грошова рента, тобто відсоток.

П'єр Буагільбер (1646-1714) - фундатор класичної школи економічної думки у Франції. Народився в 1646 р. у сім'ї дворянина. Дістав юридичну освіту. З 1677 по 1689 р. займав посаду судді, а потім генерального начальника судового округу Руана.

Джерелом багатства він вважав сферу виробництва, а сфері обміну відводив роль умови для розвитку економіки. Виступав проти однобокого заохочення промисловості, захищаючи розвиток сільськогосподарського виробництва, в якому бачив основу економічного зростання Франції. До поняття "багатство" включав не тільки гроші, а й усю різноманітність благ і речей.

Недооцінював роль грошей як товару, вважаючи, що вони заважають обміну товарів за "істинною вартістю". У грошах Петті вбачав основне зло і причину народних бід і вважав, що для викорінювання влади грошей необхідно звести їх роль до простого засобу обігу.

Є попередником фізіократів.

Французька школа класичної політичної економії на відміну від англійської вела рішучу боротьбу з політикою меркантилізму.

Француз П. Буагільбер бачив у грошах причину порушень справедливого обміну між товарами; англієць У. Петті вважав гроші двигуном розвитку економіки.

Французька класична школа вважала, що мета виробництва - споживання, тому більшу увагу приділяла вивченню споживної вартості.

Англійська школа оцінила значення капіталізму в розвитку продуктивних сил і взяла за основу мінову вартість. П. Буагільбер ідеалізував сільськогосподарське виробництво, а У. Петті був прихильником розвитку промисловості. Французька школа виражала інтереси дрібної буржуазії, а англійська школа - промислової буржуазії.

26. Світогляд А. сміта та концепція «невидимої руки». Вплив теоретичної спадщини А. сміта на еволюцію світової економічної думки.

А. сМІТ

1) Методологія А. сміта

2 сторони економ. теорії 6 позитивну та нормативну

2) Ринок та еокном. розвиток

Модель економ. людини (люди-егоїсти)

Вчення про невидиму руку ринку

Рушійна сила економ. розвитку - економ. свобода

3) Багатство

Багатство-матеріальні блага

Поділ праці-причина зрост. продукт. праці

Товарна теорія грошей

Розподіл торгівлі на зовн., внутр., транзитну

Абсолютні переваги в міжнародній торгівлі

4) Вартість та капітал

Розділив вартість на споживчу та мінову (парадокс Сміта)

Капітал розподілив на основний та оборотний

5) Дохід

Прибуток (капіталісти), рента (землевласники) - первинні доходи

Вторинні доходи - доходи решти груп

Зарплата - номінальна та реальна

25. Загальна характеристика школи фізіократів.

Фізіократи - французькі економісти другої половини XVIII ст., представники класичної політичної економії. Назва цієї наукової школи походить від грецьких слів "фізіс" - природа і "кратос" - влада. Поява школи фізіократів зумовлена соціально-економічними умовами тогочасної Франції. У країні розвивався капіталізм на його мануфактурній стадії. У другій половині XVIII ст. країна наближалась до революції. А в економічній політиці Франції неподільно панував меркантилізм.

На цей час чітко визначилися дві проблеми, що гальмували економічний розвиток: панування меркантилізму і збереження феодального режиму на селі.

Фізіократи, виступаючи проти меркантилізму, висували на перший план аграрну проблему.

Саме тому критика меркантилізму набрала у фізіократів аграрного характеру. На відміну від меркантилістів фізіократи були прихильниками економічного лібералізму.

Фізіократи розробили основи, хоча й суперечливої, проте прогресивної реформи, суть якої полягала в капіталістичній реорганізації сільського господарства.

Утворилась школа фізіократів наприкінці 50-х років XVIII ст. Її представниками були: Франсуа Кене, Дюпон де Немур, маркіз Мі-рабо, Мерсьє де Ла Рів'єр, Жак Тюрго та ін.

Визнаним главою школи фізіократів був Ф. кене. Центром, де регулярно збирались фізіократи, став салон маркіза Мірабо. Школа мала великий успіх. Її представники опублікували багато праць, видавали журнал. Проте проіснувала школа недовго. Наприкінці 70-х років вона припинила своє існування. Однією з причин цього була неможливість здійснення програм фізіократів за умов абсолютизму.

Франсуа Кене. У дослідженні економічних процесів Кене використав метод природничих наук, що його вперше застосував Петті. Він проголосив ідею "природного порядку", котрий панує як у природі, так і в суспільстві. Закони природного порядку створено Богом, і вони вигідні людству.

Економічна програма фізіократів формувалась у боротьбі проти меркантилістів. Якщо останні всю увагу концентрували на аналізі явищ у сфері обігу, то фізіократи перенесли свої дослідження у сферу виробництва. Кене висунув ідею щодо еквівалентності обміну за умов природного порядку. Він вважав, що товари вступають в обмін з наперед заданою ціною. Проте, що саме лежить в її основі, він не розумів. Кене розглядав лише "ринкову ціну", яка, на його думку, залежить від наявності на ринку товарів, попиту і пропозиції за умов вільної конкуренції.

32. Передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту в Україні.

ЕТАПИ

1820-1840рр.

Почався переворот у харч. галузі промисл., причому на поміщ. мануфакт.

Машинобду. мало виражену с/г спрямованість

1823р. споруджено І на Дніпрі пароплав

Промислове виробн. базув. на примусовій кріпосн. праці

1860-1880рр.

Остаточно витісняється мануфакт. виробн.

Осн. місце у структурі промисл. займало цуковаріння

Розвив. важка промисл.

Зросли обсяги виробн. машинобуд. та суднобуд. заводів

Розвив. заліз. транспорт

Особл. ПП:

необхідність та відсутність значних капіталовкладень для орган. виробн.

продовж. процесу нагромадження капіталу

збереження крупосного права, бідність та безграмотність населення

незацікавленість держави у використ. нових технологій

особл. роль держави у стимулюв. розвитку виробн.

Британська конкуренція на слабкому внутр. та потенційному зовн. ринку.

37. Економічний розвиток провідних країн світу (кінець ХІХ - ХХ ст..) - перехід від вільної конкуренції до монополій.

Особл. розв. провідних країн світу:

укрупнення виробн.

ств. акціонерних товариств

виникн.і розв. монополіст. об'єднань

диверсифікація галузей економіки, модернізація існуючих галузейі ств. нових

х-ка збіл. нерівномірності розв. країн світу

зрост. частки промисл. підпр.

остаточне формув. світ. ринку

Монополія - форма орган. виробн., що передбачає об'єднання підпр., які вироб. продукцію певного типу

Ознаки монополіст. конкуренції:

відсутність або присутність бар'єрів для входу на ринок

вихід комп. за нац. межі

зрощення банк. капіталу з промисловим

нерівномірність розподілу інформації

33. Еволюція сільського господарства, економічні та соціальні наслідки аграрних реформ 1848 - 1861рр.

Осн. зміст аграрної реформи 1848р.

панщина та інші повинності скасовуються з 15 травня 1848р.

існуючі громад. володіння, якими селяни корист. спільно з паном, залиш. недоторканими

за корист. громад. володіннями селяни повинні сплачувати певну плату

за відмову від повинностей поміщики звільняються від турботи про селян

Наслідки :

Економічні:

селяни отримують право власності на землю

селяни отримують громадські права

скасовано панщину, але встановлено вел. викуп за землю

збереження панування феод. землеволодіння

Політичні:

1) Прогресивні

запровадження конституц. правління

вперше зх. українці самовиразилися

поч. політ. боротьби за нац. та соц. визволення

2) Негативні:

збереження монархії та розпуск парламенту

Причини аграрної реформи 1861р.

пік кризи феод.-кріпосницького ладу

відміна кріпацтва у країнах Європи

перехід до капіталізму

значне відставання Росії від країн Зх.

Повернення минулої економ. могутності країни

Зрост. сел. повстань

Потреба ринку у вільній роб. силі

Необх. зміцнення оборони країни

19 лютого 1861р. Олександр ІІ підписує Маніфест «Про відміну кріпосного права»

Наслідки та знач. реформи 1861р.

Невдов. селян способами проведення реформи

Селяни-кріпаки отримали волю

Реформа сприяла розвитку ринкових відносин у с/г та економ. піднесенні

Реформа стимулювала процес індустріалізації.

39. Австрійська школа неокласичної політичної економії. К. менгер. Ф. візер. О. бем-Баверк.

Головні ідеї австрійської школи:

1 Потреба - це відчуття нестачі чого-небуть, бажання мати певне благо.

2. Потреби задовольняються на основі благ (речей), які мають певну корис-

ність. Корисність тієї чи іншої речі залежить:

- від кількості даного блага;

- від ступеня його рідкості;

- від можливості його відтворення.

3. Цінність товару та його ринкова ціна визначаються не затратами праці на

його виробництво, а рівнем його корисності. Чим більша корисність блага, тим

більшу цінність воно має.

4. Австрійська школа формулює економічний закон спадної граничної кори-

сності: кожна додатково спожита одиниця економічного блага приносить все

меншу додаткову корисність. при цьому були введені поняття: загальна корис-

ність блага та гранична корисність.

Загальна корисність благ визначається сумою корисності всіх спожитих

благ.

Гранична корисність - це додаткова корисність, яку має споживач від вико-

ристання кожної додаткової одиниці блага. Згідно з дією закону спадної гранич-

ної корисності кожна додаткова цукерка буде приносити все менше задоволення

і її додаткова корисність падатиме.

5. Використання закону спадної граничної корисності дало змогу пояснити

падіння попиту на товари на ринку, а також поклало основу для розробки теорії



Функції цеху | Наслідки 2 страница

Права феодального міста | Наслідки 3 страница | Наслідки 4 страница | Наслідки 5 страница | Наслідки 6 страница | Наслідки 7 страница |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати