На головну

Розкрити системи управління Київської Русі.

  1. Адмена прыгоннага права. Асаблівасці правядзення аграрнай рэформы на Беларусі.
  2. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.
  3. Ажыццяўленне індустрыялізацыі і калектывізацыі ў Савецкай Беларусі.
  4. Багатоаспектна декомпозиція складної системи. Поняття елемента системи.
  5. Взаємозалежні системи регулювання. Методи розрахунку зв'язаних систем регулювання. Принцип автономності?
  6. Види та системи освітлення. Нормування виробничого освітлення. Перевірочний розрахунок штучного освітлення.
  7. Види, системи нормування виробничого освітлення. Перевірочний розрахунок природного освітлення.

Можно выделить 2 управленческие системы: городская администрация, выросшая из прежней «численной» системы, представители которой делили власть с княжескими посадниками (от слова «посадить»). Посадник и тысяцкий считались высшими должностями.

Вторая система, более поздняя, - дворцово-вотчинная. Она формировалась в ходе роста княжеского хозяйства, которым управляли придворные чины («огнищанин» - дворецкий, старый конюх, «тиуны», другие «княжьи мужи», - их называет Русская Правда). По аналогии с княжеским хозяйством строилось управление в вотчинах феодалов, которые постепенно приобретали права носителей государственной власти в пределах вотчин (судебный иммунитет). Однако окончательно эта система складывается позднее, в XIII-XIV вв.

Военные силы состояли из дружины, ополчения, собиравшегося в случае войны, и наёмных отрядов иноземных войск. Дружина жила на княжеском дворе (в гриднице) и представляла собой тоже наёмную, но весьма привилегированную силу. Она кормилась войной, а, кроме того, князья из своих доходов давали дружине «на оружье». Дружина не была однородной, выделяя из своей среды ряд прослоек. Верхняя, наиболее привилегированная часть - старшая дружина состояла из тех, кто служил ещё отцу князя. Из её рядов выходили тысяцкие, сотские и др. представители княжеской администрации. Верхушка старшей дружины, скорей всего, и породила бояр, т.е. крупных феодалов-землевладельцев, строивших своё хозяйство по примеру княжеского, содержавших свой двор и свою дружину. За ними следовали «мужи» - основной костяк княжеской дружины, из которых рекрутировались дворцовые чины. Младшие дружинники (отроки, пасынки, детские) находились постоянно при князе, сливаясь с его несвободной челядью.

 



Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття. | Розкрити джерела права Київської Русі.

Дати характеристику основних етапів історії держави і права України. | Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів. | Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект. | Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства. | Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України. | Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян. | Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі. | Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору. | Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX - першої половини XII століття. | Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати