Головна

Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.

  1. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  2. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст..
  3. Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
  4. Висвітліть концепції етнічного походження Київської Русі. Охарактеризуйте особливості етнополітичного життя Галицько-Волинського князівства.
  5. Висвітліть причини створення, основні етапи існування та державний устрій Київської Русі
  6. Громадівський рух другої половини ХІХ ст.
  7. Дайте характеристику політичного життя України у роки Другої світової війни та у повоєнне десятиріччя (1939-1953).

По форме правления Киевскую Русь можно считать раннефеодальным монархией.

Центральное управление олицетворяли Великий князь, боярская рада, княжеские съезды и вече.

Во главе государства стоял великий князь киевский. В IХ-Х вв. его полномочия ограничивались руководством дружиной, организацией военных походов, сбором дани, охраной границ, дипломатической деятельностью, осуществлением судопроизводства на основе обычного права. Киевские князья тогда обладали преимущественно киевской землей. Княжества племен сохраняли определенную автономию. Они платили Киеву дань и привлекались к участию в военных и внешнеполитических акциях. В конце X века, начиная с Владимира, Великий князь рассматривается как верховный властелин и распорядитель всей земли государства.

Княжий (боярский) совет, позже боярская дума, был постоянным совещательным органом при князе. Он состоял из верхушки дружины князя, крупных бояр, представителей верхушки городов, высших церковных иерархов, а в военное время - и руководства союзников. Княжеский совет решал военные, административные, финансовые вопросы. Иногда он выполнял функции высшей судебной власти.

В структуру центральных органов власти принадлежали княжеские съезды (снемы), которые созывались Великим князем для решения вопросов войны и мира, изменений в государственном устройстве, порядка ведения столов, принятия важнейших законодательных актов. В снемах, кроме Рюриковичей, участвовали местные князья, их союзники (братья), вассалы (сыновья), мощнейшие бояре, иногда - церковная знать.

Вече было демократическим элементом в системе органов власти Киевской Руси. В вечевых собраниях участвовали все свободные жители города, которые имели собственное хозяйство (глава семейства), но решающая роль принадлежала городской феодальной верхушке. В компетенции вече было приглашение князя на престол, комплектование ополчений и выборы предводителей. Оно могло выполнять функции суда, добиваться изменения должностных лиц княжеской администрации. Вече созывалось перед началом военных действий, во время осады, иногда - в знак протеста против политики князя.

Управление землями к X в. осуществлялось на основе десятичной системы, которая сохранялась от периода военной демократии. В центрах вассальных княжеств киевские князья ставили свои гарнизоны - тысячи, в городах, меньших по значению - сотни, десятки. С развитием феодализма десятичную систему вытесняет дворовые-вотчинное система, при которой управление территориями осуществлялось через бояр-вотчинников и служащих княжеского двора. Центром управления был княжеский двор. Уважаемым должностными лицами были дворецкий, который руководил двором князя и выполнял важные государственные поручения. На местном уровне властные функции осуществляли воеводы, посадники, волостели, старосты, которым помогали мечники.

 



Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів. | Розкрити системи управління Київської Русі.

Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України». | Дати характеристику основних етапів історії держави і права України. | Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів. | Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект. | Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства. | Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України. | Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян. | Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі. | Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору. | Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX - першої половини XII століття. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати